2.2.Особливості технологічного процесу та їх вплив на організацію управлінського обліку

Виробнича програма та її обґрунтування

Для підрозділів “центрів - прибутку” розроблення планів виробництва базується на їх планах продажу або поставки продукції. Цехи підприємства працюють переважна по замовленню як внутрішніх підрозділів, так і зовнішніх замовників. Цей варіант планування близький до планування виробництва продукції по підприємству в цілому. Цехи підприємства виготовляють продукцію широкої номенклатури, наприклад, столярний цех має таку номенклатуру яка може змінюватись(в залежності від замовлення ): дошки обрізні, дошки обрізні стругані, бруси, щити опалубні, прожекторні вишки, підкладки під кран і інші будівельні матеріали відповідної спеціалізації.

Кожного місяця цехи отримують замовлення, як від бригад внутрішньої структури підприємства, так і від зовнішніх контрагентів(більша частина від загальної кількості ). На цих замовленнях базується розробка програми випуску.

Предметом аналізу в даному розділі є виробництво щитів опалубних і прожекторних вишок. Щити опалубні і прожекторні вишки виготовляє столярний цех він характеризується дрібно - серійним типом виробництва. Як видно за один місяць було виготовлено 35 щитів опалубних (5 - внутрішнє замовлення. 30 - зовнішнє). І 1,995м.куб. доски обрізної струганої(0,995м.куб. - внутрішнє замовлення. 1м.куб. - зовнішнє).

Планування виробничої програми здійснюється у порядку зворотньому технологічному процесові. Розглянемо його на прикладі щита опалубного. Спочатку отримується замовлення від внутрішніх підрозділів, також отримується замовлення від контрагентів, потім розраховується потреба в матеріалах(26,23 кг цвяхи 1,995 м. кб. дошки будівельної обрізної , яка й виготовляється у цьому ж цеху), далі розраховується потреба в матеріалах для виготовлення дошки будівничої обрізно(2,89 м. кб. Дошки необрізної).

Збір щитів здійснюється в ручну, а виготовлення напівфабрикату (дошки обрізної і дошки обрізної струганої) на обробних і розпилювальних станках.

Виробничу потужність цеху по даному продукту визначити не є доцільним для аналізу виробничої програми. Технологічний процес є послідовний з елементами паралельно - послідовного руху. На розпильних верстатах виготовляють і потрібну продукцію і напівфабрикати для виготовлення продукції. Тому їх коефіцієнт завантаження не перебільшує 0,8 по кожному місяцю.

Ось як виглядає виробнича програма на один з місяців і за рік(Табл.2.2.1. Табл.2.2.2.)

Таблиця.2.2.1.Виробнича програма (цеха) по виготовленню щитів за квітень 2006р.

Таблиця.2.2.2.Інтегрована Виробнича програма (цеха) по виготовленню щитів за 2006р.

При порівнянні планових і фактичних показників перевіряють правильність розрахунку планової (нормованої) собівартості продукції за окремими її видами і обєктами. Обґрунтування планових (нормативних) витрат передбачається за окремими цехами, окремими групами або видами продукції, економічними елементами та статтями калькуляції. Крім того, перевірка витрат здійснюється за способами включення в собівартість продукції (прямі і непрямі витрати). В умовах ринкової економіки важливе значення мають провізорні калькуляції, які складаються для визначення очікуваної собівартості. Це потребує перевірки розрахунків щодо складання цих калькуляцій. Це потребує зіставлення фактичної (облікової) собівартості окремих видів виготовленої і реалізованої продукції з нормативною собівартістю.

У процесі встановлюють правильність нормативних статей калькуляції собівартості продукції та порівнюють дані цієї калькуляції з даними звітної калькуляції. Особливу увагу приділяють тим статтям, де допущені значні перевитрати чи різка економія витрат за окремими цехами і видами продукції. Перевіряють також списання фактичних витрат за встановленими нормами у випадках, коли взагалі не відображають і не обліковують відхилення від норми.

Перевірку обґрунтованості нормування витрат починають із дослідження діяльності й обґрунтованості комплексних витрат (витрати на підготовку і організацію виробництва, витрат щодо утримання й експлуатації обладнання, цехових і загально виробничих витрат, транспортно - заготівельних витрат, інших виробничих витрат та позареалізаційних витрат).

Перевірку нормування витрат на утримання й експлуатацію обладнання здійснюють за окремими стадіями.

Нормування цехових і загально виробничих витрат перевіряють на підставі вивчення структури організації управління, акцентуючи увагу на її спрощення.

Витрати на сировину і матеріали перевіряють шляхом зясування правильності їх витрачання, технічного обслуговування норм їх витрачання і розрахунків транспортно - заготівельних витрат. Особливу увагу приділяють, виявленню резервів їх зменшення, а також використання у виробництві.

Не дивлячись на те, що у більшості виробниицтва відпуск матеріалів у виробництво здійснюється за лімітами, це ще не означає, що контроль за їх викори-станням забезпечено. При передачі матеріалів у вироб-ничий процес можна встановити, чи відповідають їх кількість та якість нормам (квот, кошторису тощо), але визначити, як використані матеріали у виробничому процесі, цього недостатньо. Тому слід встановити облік руху матеріалів, і перш за все основних, які утворюють основу (субстанцію) майбутнього продукту.