1.1 Історія розвитку автоматизованих систем управління персоналом

Перші ідеї про створення автоматизованих систем управління належать видатному радянському кібернетику А.І. Китову. Відяпін В.І. в статті «Рождённый быть первым», зазначає: «С. Герович (S. Gerovich), що працює в США науковим співробітником Інституту історії науки імені Ісаака Ньютона при Массачусетському технологічному інституті (MIT, Boston, USA), в своїй роботі «Internyet: whytheSovietUniondidnotbuildа nationwidecomputernetwork», виданою в США в 2008 році, пише: «Перша пропозиція створити в СРСР загальнонаціональну компютерну мережу багатоцільового призначення, в першу чергу для економічного управління в масштабі всієї країни, поступила безпосередньо зі Збройних сил СРСР від інженер-полковника Анатолія Івановича Китова» [19]. Таку пропозицію у вигляді офіційної письмової доповіді М.С.Хрущову та детально розробленого проекту було зроблено в 1959 році. На жаль, вище партійне керівництво не дало тоді хід цій розробці Китова й вона не була реалізована, але з цього почалася історія автоматизованих систем управління.

Наступним кроком в створенні АСУ можна вважати роботи В.М. Глушкова. В своїх спогадах він розповідав: «напрям, який було заявлено нами відразу, але ми не змогли у той час знайти обєкти, людей - це управління економічними системами: підприємствами, галузями промисловості, і, нарешті, створення загальнодержавної автоматизованої системи і республіканської. Тут роботи розвернулися, починаючи з 1962 р. із створення ескізного проекту, а по конкретним системам управління підприємствами, АСУ, - починаючи з 1963-1964 рр. [15, 117].

В ці ж роки починаються роботи по створенню перших АСУ в США [16, 119], проте їх масштаби та потужність поступалися радянським. На початку 60-х років в США вже була в цілому відома методологія та компютерна програма автоматизованого управління на виробництві, проте вона вирішувала лише проблему своєчасного замовлення на комплектуючі та «зборку». Технологія отримала назву MRP (Material Requirements Planning). Взагалі в США, Англії, такі автоматизовані системи мали здебільшого вигляд компютерних мереж для обміну інформацією, а не для здійснення управління [19].

В СРСР під керівництвом В.М. Глушкова та В.І. Скурихіна, а також А.О. Морозова у 1965 р. почалася розробка першої АСУ «Львів» для автоматизації процесу виробництва на Львівському телевізорному заводі «Електрон», яка в 1967 році була введена в експлуатацію. Як результат, «впровадження системи «Львів» призвело до значного зростання ефективності управління підприємством, виробничо-господарської діяльності в цілому, забезпечило додаткове збільшення випуску продукції на 7%, зниження рівня запасів на 20%, прискорення оборотності оборотних коштів на 10%, скорочення інженерно-технічного і адміністративно-управлінського персоналу. Подібна до «Львова» АСУ - «Гальванік» була впроваджена на київському заводі «Арсенал». Ці системи не мали аналогів у світі. Основні принципи АСУ «Львів» далі були використані для створення типових та комплексних АСУ підприємств (скорочено ? АСУП), зокрема з крупносерійним масовим характером виробництва. Такою системою стала АСУ «Кунцево» для Московського радіотехнічного заводу, яка була розроблена та з успіхом введена протягом 1967-1970 років. Вона стала типовою системою для управління багатономенклатурними підприємствами машинобудівного профілю із змішаним характером виробництва: від одиничного до масового. В результаті такого революційного прориву в короткі терміни були створені високоефективні АСУП для декількох сотень найбільших промислових підприємств країни». Всі ці АСУП (близько 600) були створені на основі «Кунцево».

В цей же час Китов розробляє та впроваджує першу в країні систему для невиробничої сфери - АСУ «Здравоохранение», що заклала основу медичної кібернетики в країні [15, 98]. АСУ «Здравоохранение» також вважалася типовою.

В 1962 році керівництвом СРСР була поставлена задача створення Єдиної державної мережі обчислювальних центрів (ЄДМОЦ, російською мовою - ЕГСВЦ), ідею і перший проект якої, як вже було сказано, дав у 1959 році А.І.Китов. В 1964 році проект ЄДМОЦ, який розроблявся під керівництвом В.М.Глушкова, був висунутий на розгляд керівництва країни. Це була, грубо кажучи, АСУ найвищого рівня. Така система дозволяла отримувати, обробляти і представляти для ухвалення управлінських рішень керівництву країни оперативні дані для ухвалення рішень по ефективному плануванню і управлінню. Паралельно з ЄДМОЦ планувалося створення єдиної автоматизованої системи звязку країни. Як вже стверджувалося, партійне керівництво СРСР не підтримало цей ескізний проект й взагалі саму ідею створення таких мереж, розцінивши їх як дуже витратні, натомість було проведено в 1965 році економічну реформу. Глушкову запропонували розробляти поки що АСУ не найвищого рівня, а починати з нижчих рівнів. Власне кажучи, так почалися розробки АСУ «Львів».

Паралельно із цим в світі також проводилися роботи по створенню автоматизованих систем, зокрема, управлінням економікою. Визначне місце тут, безперечно, належало роботам Стаффорда Біра та його проекту «Кіберсін».

В 1971 році С. Бір отримав пропозицію від президента Чилі Сальвадора Альенде на створення в його країні єдиної автоматизованої системи управління економікою. Бір прибув до Чилі й фактично роботи почалися з 12 листопада 1971 року. До єдиної мережі (яка отримала назву «Кібернет») планувалося спочатку підключити декілька підприємств з деяких обраних галузей економіки, з перспективою подальшого росту системи. Для створення єдиної інформаційної системи передбачалося написання спеціальної компютерної програми «Кіберстрайд». Бір передбачав, що «комплект кібернетичних програм для наших компютерів призначався для обробки інформаційних потоків на всіх рекурсивних рівнях: для видачі сигналів небезпеки в системах, для передчуття будь-яких змін (з тим, щоб заходи вживалися до того, як відбудуться неприємності) і для живлення «фільтру готовності» до дії систем». Вся система Кіберсін була поділена на 4 рівні компетентності (фірма, галузь, сектор економіки, держава). Суть роботи системи звязку полягала в тому, що якщо на певному рівні задача не розвязувалася за певний проміжок часу, система сигналізувала про проблему на більш високий рівень і так, за потребою, до глобального (державного) рівня. «Тобто в кінцевому рахунку рішення приймала людина, але «Кіберсін» дозволяв здійснювати управління якісніше, надійніше і головне ? швидше [1, 109].

Система «Кіберсін» була запущена в дію 1 березня 1972 року й показала приголомшливі результати, особливо якщо брати до уваги складну політичну ситуацію в Чилі в ці роки. На початок 1973 року в «Кіберсін» вже було включено 60 підприємств з різних галузей промисловості і на цьому його розвиток було практично завершено - після захоплення влади військовою хунтою під керівництвом генерала Піночета, в країні було встановлено диктаторський фашистський режим і «Кіберсін» було наказано знищити.

В цей час в СРСР продовжувалися роботи по автоматизації управління, створенню АСУ. Негативні зміни в економічній ситуації країни, які були викликані реформами 1965 року, почали даватися взнаки, через що ідеї Глушкова про створення ЄДМОЦ знову набули актуальності. З цього часу ця система почала називатися ЗДАС (Загальнодержавна автоматизована система управління економікою, російською ? ОГАС).

Сьогодні дуже поширена думка, що ЗДАС так і не була втілена в життя, проте це твердження не є вірним. ЗДАС втілювалася й функціонувала, проте, звісно, далеко не в такому обсязі, як планувалося спочатку.

КузнєцовВ.В., який керував однією з підсистем ЗДАС для Держпостачання СРСР в 1970-х роках, стверджує, що «фактично ЗДАС, яка базувалася на галузевих АСУ, управляючими процесами оптимального управління на підприємствах галузі, та територіальних АСУ Держпостачу СРСР, ЦСУ СРСР і АСУ Держпланом Союзних республік протягом 25 років продовжувала функціонувати і розвиватися. Її функціонування було припинено тільки у звязку з переходом від соціалістичних методів управління економікою до ринкових на початку 90-х років минулого століття» [1, 202].

Поряд із цим, почалися роботи по створенню автоматизованих систем для закладів оптової та роздрібної торгівлі, які були покликані на зменшення запасів товарів народного споживання, які накопичувалися на складах цих закладів звязку з їх перевиробництвом. Як згадує В.П. Шкурба, «задля вирішення цих проблем було прийняте рішення щодо послідовного створення трьох класів автоматизованих систем управління. Перший клас ? автоматизовані системи управління підприємствами роздрібної торгівлі, другий ? автоматизовані системи управління підприємствами оптової торгівлі, третій ? автоматизовані системи управління промисловими підприємствами. З цією метою було створено АСУ «Гермес-1», розроблену спеціально для київського ЦУМу.

Відмічається, що у другій половині 70-х років в СРСР почався якісно новий етап в розвитку автоматизованих систем управління. На перший план виходить створення комплексних АСУ, «в яких органічно зливаються в єдине ціле питання автоматизованого проектування, автоматизованого управління технологією, автоматизація випробувань готової продукції та автоматизація організаційного управління» [19]. Такі комплексні АСУ були розроблені та впроваджені зокрема на Ульяновському авіаційному заводі під керівництвом В. І. Скурихіна, А. О. Морозова.

Комплексні АСУ створювалися й впроваджувалися у великих містах Союзу, науково-дослідними інститутами в Мінську, Казані, Пермі. Проте починаючи з кінця 70-х - початку 80-х років, розробка та введення АСУ на підприємствах здійснювалася проблематично. «Автоматизація підприємства велася за трьома окремими та незалежними один від одного напрямками: системи автоматизації управлінської та фінансово-господарської діяльності (АСУП), системи автоматизованого проектування (САПР) і системи автоматизації технологічних і виробничих процесів (АСУ ТП). Дані системи проектувалися і створювалися виходячи з потреб різних підрозділів підприємств, вони не підпорядковувалися єдиним цілям та завданням, були погано повязані фізично і інформаційно, кожна система будувалася за своїми внутрішніми законами.

АСУ існують і розвиваються сьогодні, просто вони отримали іншу назву. «В даний час замість поняття АСУП використовується більш точне поняття ? корпоративні інформаційні системи (КІС). Під ними розуміють системи, в яких функціонально обєднуються системи для вирішення завдань автоматизації обліку та управління виробництвом, фінансами, постачанням та збутом, кадрами та інформаційними ресурсами.

Отже, що розвиток та сама поява автоматизованих систем управління, є умовою та вимогою науково-технічного прогресу.