17. Розслідування нещасних випадкі на виробництві

Розрізняються нещасні випадки, що підлягають загальному розслідуванню та обліку, та нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню та обліку. До останніх належать: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці). Порядок розслідування нещасних випадків поширюється і на аварії. Існує два види аварії, що підлягають розслідуванню та обліку: аварії першої та другої категорії. До першої категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення; До другої категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.Згідно з зазначеним Порядком визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов’язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця); ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов’язків; надання підприємством шефської допомоги; перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища; прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця; прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Згідно з п. 10 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі - Порядок), роботодавець зобов'язаний, одержавши повідомлення про нещасний випадок, негайно утворити комісію з розслідування нещасного випадку та організувати розслідування. Якщо в ході розслідування буде встановлено, що нещасний випадок згідно з медичним висновком про ступінь тяжкості травми відноситься до тяжких і відповідно до п. 40 Порядку за рішенням органів Держгірпромнагляду підлягає спеціальному розслідуванню, про такий нещасний випадок згідно з п. 41 Порядку роботодавець негайно передає з використанням засобів зв'язку повідомлення за формою згідно з додатком 9. Відповідно до п. 42 Порядку, у разі прийняття рішення про проведення спеціального розслідування такого випадку розслідування проводиться з використанням матеріалів попередньої комісії. Якщо територіальним органом Держгірпромнагляду не прийнято рішення про проведення спеціально­го розслідування, розслідування продовжується роботодавцем згідно з пп. 3-36 Порядку. Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві є вимога до адміністрацій підприємств передавати функції розслідування органам Держгірпромнагляду, якщо випадок визнається тяжким. Для цього, в свою чергу, потрібно отримати медичну довідку про ступінь тяжкості виробничої травми в лікувальному закладі, де потерпілий отримує тривале лікування, а не першу медичну допомогу. В той же час термін, який адміністрації підприємства відводиться на розслідування цих нерідко суперечливих моментів, не повинен перевищувати трьох днів з моменту настання нещасного випадку. Практика свідчить, що між настанням травми й отриманням необхідної медичної довідки проходить значно більший, ніж три доби, проміжок часу.

З метою удосконалення процедури розслідування, забезпечення належного захисту прав потерпілих від нещасних випадків на виробництві Держгірпромнаглядом розроблено проект Положення про порядок розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - проект Положення), який отримав правову експертизу у Міністерстві юстиції і був направлений на розгляд Кабінету Міністрів. Але у зв'язку з проведенням адміністративної реформи проект було повернуто для повторного погодження із заінтересованими органами.