2) Створення національних структур професійного спорту і їх інтеграція до систем міжнародного професійного спорту.

На відміну від США та країн Західної Європи, де були створені самостійні організаційні структури професійного спорту, в Російській імперії, а в подальшому і в СРСР, а відтак і в Україні, він розвивався в структурі циркового шоу-бізнесу. Найбільш популярними видами професійного спорту були боротьба, піднімання ваги та бокс.

По закінченні Другої світової війни з політичних міркувань основна увага партійних органів і державних спортивних структур була зосереджена на розвиткові олімпійського спорту. З ідеологічних позицій професійний спорт стали розглядати виключно як засіб жорсткої експлуатації спортсменів капіталістичним суспільством.

У другій половині 80-х років ХХ століття в СРСР розпочався процес переходу від адміністративно-командного до економічного стилю управління. Однак це майже не торкнулося сфери спорту, де фактично робилися спроби узаконити професійний статус висококваліфікованих спортсменів без врахування ринкових відносин, що на той час лише зароджувалися.

Після розпаду СРСР на початку 1990-х років, і утворення на його теренах незалежних країн, професійний спорт в Україні став активно розвиватися за двома відносно самостійними напрямами:

1) від’їзд висококваліфікованих спортсменів до іноземних професійних клубів;

2) створення національних структур професійного спорту і їх інтеграція до систем міжнародного професійного спорту.