33. Законодательные и нормативно-правовые акты охраны труда в отрасли.

Законодавчими актами, що визначають основні правовідносини у виробничій діяльності, є державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП). Державні нормативні акти про охорону праці — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано силу закону і які є обов'язковими для виконання. Залежно від сфери впливу ДНАОП можуть мати міжгалузеву та галузеву дію. Міжгалузеві державні нормативні акти про охорону праці мають загальнодержавне значення, їх дія поширюється на всі підприємства незалежно від їх відомчої належності, форми власності та виду господарської діяльності. Галузеві державні нормативні акти про охорону праці поширюються лише на підприємства, що належать до певної галузі. ДНАОП затверджують: Кабінет Міністрів; Держгірпромнагляд; органи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ; органи державного пожежного нагляду МНС; органи нагляду за ядерною безпекою та ін.

Крім вказаних законодавчих актів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють підзаконні нормативні акти, укази і розпорядження Президента, рішення Уряду, нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. Залежно від сфери дії державні нормативні акти про охорону праці мають своє кодування.

На підставі ДНАОП розробляються відомчі документи про охорону праці(ВДОП). Вони затверджуються міністерствами або іншими об'єднаннями з метою конкретизації вимог охорони праці залежно від специфіки галузевих об'єктів. Перехід на нові, суто українські нормативні акти вимагає значного обсягу робіт та певного часу. Тому у державі дотепер залишаються чинними правила, стандарти, норми, положення та інші нормативні акти, які діяли ще за радянських часів. Постанова Верховної Ради за 1545 — ХІІІ від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих законодавчих актів Союзу РСР» є для цього підставою, якщо вони не суперечать Конституції. Крім вищезгаданих документів, вимоги охорони праці регламентують також будівельні й санітарні норми та правила, правила облаштування електроустановок, норми радіаційної безпеки, правила побудови та безпечної експлуатації кранів, ємностей, що працюють під тиском та інші нормативні документи.

До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують охорону праці, належать такі: - Положення про порядок розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах(№1112 від 25.08.2004р.); - Правила відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (№838 від 23.07.1993р.); - Положення про порядок накладання штрафів на підприємство за порушення нормативних актів про охорону праці(№ 754 від 17.09.1993р.); - Список виробництв, професій і робіт з важкими та шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений МОЗ (№ 256 від 29.12.1993р.); - Постанова КМУ від 15.10.03 №1631 «Про затвердження порядку видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами» - Типове положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99 наказ Держнаглядохорон праці 25.01.2005 №15); - Положення про Державний Комітет України з нагляду за охороною праці затверджено указом президента від 16.01.2003р. № 29/2003 і інші.

Нормативно — правові акти з охорони праці в міру розвитку наукових досягнень не рідше одного разу на десять років мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися. Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно — правових актів здійснює спеціально уповноважений центральний орган з нагляду за охороною праці за погодженням з Держнаглядом за охороною праці. Опрацювання міжгалузевих нормативних актів про охорону праці фінансується з Державного фонду охорони праці та інших джерел, галузевими міністерствами або відомствами створеними за галузевим принципом.

Нормативно — правові акти з охорони праці є обов'язковими до виконання, в умовах виробничої діяльності, будь — якими суб'єктами господарювання.

34.Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці

1. Це Положення, розроблене на підставі Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2003 року N 29, регулює порядок ведення Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та встановлює правила кодування нормативно-правових актів з охорони праці (далі - Реєстр НПАОП). 2. Реєстр НПАОП - це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

Включенню до Реєстру НПАОП підлягають нормативно-правові акти з охорони праці, що затверджуються Держнаглядохоронпраці України, та нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань охорони праці, які діють на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР". Державні, галузеві стандарти з питань охорони праці реєструються у порядку, установленому Держстандартом України. Ці нормативні документи можуть включатися до Реєстру НПАОП із збереженням позначень (шифрів), які їм були надані при реєстрації в Держстандарті України. 3. Рішення про включення нормативно-правових актів з питань охорони праці (далі - НПАОП) до Реєстру НПАОП зазначається в наказі Держнаглядохоронпраці України про затвердження НПАОП. 4. Для включення НПАОП у Реєстр до управління Держнаглядохоронпраці України, на яке покладено ведення Реєстру, подаються: наказ про затвердження НПАОП; надруковані два примірники затвердженого НПАОП українською мовою та один - автентичний переклад на російську мову; оригінали аркушів погодження НПАОП; наказ про створення редакційної комісії; протокол засідання редакційної комісії; магнітна дискета з текстом НПАОП українською та російською мовою.

НПАОП, які мають реєструватися в Міністерстві юстиції України, подаються управлінню Держнаглядохоронпраці України, на яке покладено ведення Реєстру, після цієї реєстрації. 5. Реєстраційна картка підписується посадовою особою Держнаглядохоронпраці України, яка її склала. 6. Після перевірки комплектності поданих документів НПАОП присвоюється відповідне позначення (шифр). 7. Відповідна інформація про затвердження та реєстрацію в Міністерстві юстиції України (у разі такої реєстрації), присвоєння відповідного позначення (шифру), порядковий номер НПАОП у Реєстрі НПАОП заносяться до Журналу обліку нормативно-правових актів з охорони праці, включених до Реєстру нормативно-правових актів з охорони праці. 8. При внесенні змін до НПАОП його позначення не змінюється. Кожній зміні до НПАОП присвоюється порядковий номер. 9. Якщо НПАОП викладається у новій редакції, у його позначенні змінюється рік затвердження. 10. Дані про затвердження та введення в дію НПАОП оформлюються у вигляді покажчика НПАОП, який затверджується наказом Держнаглядохоронпраці України щокварталу. Покажчик НПАОП публікується в журналі "Охорона праці" та інших виданнях Держнаглядохоронпраці України.

НПАОП 0.00-1.01-07 - Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

НПАОП 0.00-1.02-08 - Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

НПАОП 0.00-1.03-06 - Правила безпеки праці під час експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд

НПАОП 0.00-1.04-07 - Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання

НПАОП 0.00-1.05-54 - Правила будови, утримання та огляду нахилених рейко-канатних підйомників.

НПАОП 0.00-1.06-77 - Правила будови і безпечної експлуатації ескалаторів і т.д.