Взаємодія людини і групи в організації

реферат

2. Загальна характеристика групи

Незалежно від типу групи, того, в якій організації вона сформована і функціонує, а також того, хто конкретно входить до групи, можна вказати на деякі загальні моменти і чинники, що характеризують побудова групи, її структуру та процес функціонування групи в її оточенні.

Життя групи, її функціонування знаходиться під впливом трьох чинників:

характеристика членів групи;

структурні характеристики групи;

ситуаційні характеристики.

Всі ці фактори не тільки знаходяться у взаємодії, взаємовпливі, а й відчувають сильний зворотний вплив з боку функціонування групи, тому що в результаті життєдіяльності групи відбуваються зміни характеристик людини, змінюється побудова групи і спостерігаються зміни у її оточенні.

До характеристик членів групи, який впливає на її функціонування, відносяться особистісні характеристики людини, а також здібності, освіту і життєвий досвід. Раніше досить докладно були розглянуті особистісні характеристики людини, тому ми не будемо на них зупинятися в даному розгляді. Що стосується інших характеристик, то зазначено, що здібності людини виконувати роботу роблять дуже великий вплив на функціонування групи і на виконання людиною своєї ролі. Також суттєвий вплив на групу надають рівень освіти людини та її життєвий досвід.

Структурні характеристики групи включають в себе:

комунікації в групі і норми поведінки (хто з ким і як контактує);

статусу і ролі (хто займає якусь позицію в групі і що робить);

особисті симпатії та антипатії між членами групи (хто кому подобається і хто кого не любить);

силу і конформізм (хто на кого впливає і хто за ким слід, хто кого готовий слухати і кому підпорядковуватися).

Перші дві структурні характеристики групи відносяться більше до організаційної стороні аналізу її функціонування, тому вони не будуть розглянуті тут. Далі будуть розглянуті тільки структурні питання міжособистісних взаємодій у групі.

Симпатії і антипатії між людьми в основному носять індивідуальний відтінок і підґрунтя. Однак зясовано, що на встановлення дружніх відносин між людьми роблять значний, вплив кілька моментів. По-перше, виключно великий вплив мають особистісні характеристики взаємодіючих. Люди люблять тих, кому подобаються ті ж явища, речі, процеси, які подобаються їм, тобто люди люблять тих, хто схожий на них, хто близький їм за духом, смаку й уподобань. Природно, існують винятки. Проте дослідження показують, що люди відчувають потяг до тих, хто має однакову з ними або близьку расу, національність, освіту, систему поглядів на життя і т.п. Потенційно люди зі схожими особистісними характеристиками мають великі шанси встановити дружні відносини, ніж ті, у кого особистісні характеристики істотно розрізняються.

По-друге, на розвиток та встановлення дружніх відносин між людьми, на розвиток взаємної симпатії великий вплив надає наявність територіальної близькості у розташуванні цих людей. Чим ближче розташовуються робочі місця членів групи, тим вище ймовірність того, що вони встановлять дружні відносини. Це ж відноситься до близькості розташування їх місць проживання.

По-третє, встановлення дружніх відносин знаходиться в прямій залежності від частоти зустрічей, а також від очікування того, що ці зустрічі будуть відбуватися досить часто в майбутньому.

По-четверте, взаємовідносини між членами групи, їх взаємні симпатії і антипатії, атмосфера дружності у групі залежать від того, наскільки успішно функціонування групи. У цілому успіх веде до розвитку у людей позитивного ставлення один до одного в більшою мірою, ніж неуспішної функціонування групи.

По-пяте, розвитку дружніх відносин між членами групи сприяє наявність мети, на досягнення якої спрямовані дії всіх членів групи. Відзначено, що, якщо члени групи розєднані рішенням індивідуальних завдань, взаємні симпатії і дружність складаються рідше, ніж, якщо вони працюють над вирішенням спільної для всіх завдання.

По-шосте, позитивна орієнтація у відношенні один до одного виникає тоді, коли в групі практикується широка участь усіх членів групи у прийнятті рішення. Можливість впливати па об що групові процеси стимулює розвиток у членів групи позитивного сприйняття групи.

Поза всяким сумнівом, наявність симпатії у відносинах між людьми, наявність дружніх відносин між членами групи має великий вплив на настрій людей, на їх задоволеність своєю роботою, своїм членством у групі. Однак не можна однозначно сказати, що дружні відносини між членами групи надають тільки позитивний вплив на результати їх праці і результати функціонування групи в цілому. Якщо люди, які відчувають дружні відносини один до одного, мають високу мотивацію до роботи в групі, то наявність взаємних симпатій і дружби сприяє суттєвому підвищенню результатів їх праці і тим самим позитивно впливає на функціонування групи в цілому. Якщо ж ці люди слабо мотивовані на роботу, то результат буде зовсім протилежним. Вони багато часу проводитимуть у марних для роботи розмовах, перекурах, чаювання і т.п., постійно відволікаючись від роботи і різко знижуючи результативність своєї роботи. При цьому вони можуть відволікати від роботи інших, створюючи в групі атмосферу неробства і розслаблення.

Взаємна підтримка на базі симпатій і дружніх відносин, сприяючи згуртуванню групи, може породжувати синергічний ефект, що істотно підвищує результативність роботи групи. Сучасна практика управління все більше і більше підтверджує наявність безперечних переваг у групової форми організації праці перед індивідуальною.

Однак при безперечному перевагу перед іншими формами організації роботи групова форма може нести в собі і ряд негативних для організації моментів. Одним з таких негативних проявів є групівщина, що складається переважно на основі тісних відносин між членами групи, за умови, що в цілому невірно поставлено управління групою і невірно організовано її функціонування в організації.

Групівщина проявляється в тому, що група замикається сама в собі, слабо і невірно реагує на зовнішні сигнали, заперечує критику і т.п. Все це виражається в тому, що, по-перше, в групі складається тенденція моралізації процесів, природно, супроводжується при цьому поданням себе і своїх дій у кращому з моральної точки зору світлі. По-друге, група починає відчувати себе невразливою і навіть непереможною в конфліктних зіткненнях. По-третє, в групі складається атмосфера конформізму, прагнення змусити всіх погоджуватися з єдиною думкою, небажання слухати і обговорювати інші думки і точки зору і т.п. По-четверте, у групі розвивається одностайність. Люди починають все більше мислити, як інші. І якщо навіть у них виникають інші думки, вони їх не висловлюють, так як самі сумніваються в них, вважаючи, що загальна думка вірно. По-пяте, група перестає сприймати і відмовляється розглядати думки ззовні, якщо вони не збігаються з думкою групи.

Сила і конформізм у взаєминах між членами групи проявляються у вигляді так званого громадського впливу на людину. Група чинить тиск на людину, вимагаючи від нього прямування груповим нормам, правилам, вимагаючи підпорядкування інтересам групи. Людина може чинити опір цьому тиску, а може поступитися групі - підкоритися, тобто виступати конформістом.

Не можна однозначно стверджувати, що один тип відносин людини з групою вірний, а інший немає. Очевидно, що конформізм може приводити до того, що людина, навіть усвідомлюючи невірність своїх дій, здійснює їх, тому що група робить це. Конформізм може перетворити людину на безсловесний придаток групи. Історія людства знає безліч негативних прикладів того, як «стадний інстинкт», або ж, кажучи по-іншому, беззастережний конформізм, лежав в основі страшних злочинів проти окремих людей і людства в цілому. Знає вона приклади того, як група повністю прала особистість людини, перетворюючи його на гвинтик у груповому механізмі. У той же час очевидно, що без конформізму не може бути створено згуртованої групи, не може бути встановлено балансу у взаєминах між людиною і групою. Якщо людина стоїть на жорстких нонконформістських позиціях, то він не зможе стати повноцінним членом групи і на певній стадії розвитку конфлікту між ним і групою змушений буде залишити групу.

Так як конформізм у взаємовідносинах людини з групою, з одного боку, виступає умовою інтеграції індивіда в групу, а з іншого - може породжувати негативні наслідки як для оточення, так і для групи в цілому, і даного індивіда зокрема, важливим є зясування того, які фактори і якою мірою вимагають від члена групи робити поступки громадському впливу.

Характер розвязуваних завдань надає помітний вплив на ступінь конформізму в поведінці людини. Якщо завдання чітко не обумовлені, якщо вони не мають однозначної відповіді, то вони змушують людину, що виконує їх, більше піддаватися впливу групи. Ступінь конформізму залежить також від того, видавав чи член групи публічні зобовязання з приводу розвязуваної задачі чи ні, а також від того, якій стадії рішення він заявив про свої зобовязання. Публічне і раннє заяви роблять людину більш схильною громадському впливу. Конформізм в поведінці людини розвиває оплату але наслідками групової роботи.

Характеристика групи також має великий вплив на розвиток у людини конформізму по відношенню до вимог групи. Одностайність у груповому поведінці посилює ступінь впливу групи па людини. Людині легше заперечити або не погоджуватися, якщо хтось ще в групі має думку, відмінну від групового. На конформізм у поведінці людини в групі впливає чисельність групи. Якщо в групі пять чоловік, то одностайність починає чинити сильний вплив на індивіда. Подальше зростання чисельності групи слабо позначається на збільшенні впливу групи на людину. Ступінь конформізму в поведінці людини у групі залежить також від близькості керівництва у групових діях і частоти контактів з керівництвом. Якщо начальник часто присутня і бере участь при прийнятті рішень членом групи, то це призводить до підвищення конформізму в поведінці підлеглого.

Бажання підкорятися впливу з боку групи безпосередньо залежить від особистісних відносин між членами групи, їхніх симпатій і антипатій, дружби і т.п. Чим краще особисті відносини між членами групи, тим вище ступінь конформізму в їх поведінці в групі і тим вище можливість громадського впливу на членів групи.

Ситуаційні характеристики групи мало залежать від поведінки членів групи і групи в цілому. Ці характеристики повязані з розміром групи, її просторовим розташуванням, завданнями, розвязуваними групою, і системою винагороди, застосовуваної в групі.

У малих за розміром групах виникає більше складнощів з досягненням угоди і багато часу йде на зясування відносин і точок зору. У великих групах спостерігаються труднощі з пошуком інформації, так як члени групи зазвичай ведуть себе більш стримано і концентровано. Відзначено також, що в групах з парною кількістю членів хоча і спостерігається більше напруженості з прийняттям рішення, ніж в групах з непарним числом членів, тим не менш менше незгоди та антагонізму між членами групи.

Розмір групи також впливає на задоволеність роботою. Окремі дослідження показують, що люди більш задоволені, якщо вони працюють у групі середнього розміру (5-6 осіб). Малі групи породжують багато напружень у відносинах між її учасниками, а у великій не приділяється достатньо часу для кожного учасника гурту.

Просторове розташування членів групи виявляє помітний вплив на їх поведінку. Одна справа, коли людина має постійне місце розташування, інша - коли він шукає кожен раз собі це місце. Люди під час роботи можуть дивитися один на одного, а можуть бути розташовані спиною один до одного. І це також буде впливати на їх роботу і на їх поведінку в групі.

Виділяються три важливі характеристики просторового розташування індивіда, від яких залежать взаємовідносини) між людиною і групою. По-перше, це наявність постійного або певного місця або території. Людина знає: це мій стіл, це мій верстат, це моє робоче місце. Відсутність ясності в даному питанні породжує безліч проблем і конфліктів у міжособистісних відносинах, а також значно знижує задоволеність роботою. По-друге, це особистий простір, тобто той простір, в якому знаходиться тіло тільки даної людини. Просторова близькість у розміщенні людей може породжувати безліч проблем, так як людьми не сприймається близьке розташування до них інших людей без врахування віку, статі і т.п. По-третє, це взаємне розташування місць. Відзначено, що якщо робочі місця відгороджені один від одного, то це сприяє розвитку формальних відносин. Наявність робочого місця керівника групи в загальному просторі сприяє активізації і консолідації групи. Якщо людина займає робоче місце на чолі столу, то це в очах інших членів групи автоматично ставить його в позицію лідера. Керівництво, знаючи ці та інші питання розташування членів групи, може домагатися значного ефекту та підвищення результативності роботи групи тільки за рахунок правильного розміщення робочих місць.

Вплив завдань, що вирішуються групою, на функціонування групи і на поведінку і взаємодію членів групи очевидно. Однак дуже складно встановити залежність між типами задач і їх впливом на життя групи. Відзначено, що вирішення формальних завдань, наприклад математичних, в меншій мірі сприяє розвитку відносин між членами групи, ніж рішення завдань гуманітарного профілю. Відомо, що завдання і функції, що їх групою, впливають на стиль керівництва, а також на стиль спілкування між людьми. У разі слабо структурованих або неструктурованих завдань спостерігається більший тиск групи на індивіда і велика взаємозалежність дій, ніж у випадку добре структурованих завдань.

Можна вказати на кілька характеристик завдання, на які важливо звертати увагу для того, щоб спробувати визначити, як рішення даної задачі буде впливати на групу в цілому і на поведінку її членів. По-перше, треба визначити, як багато взаємодій буде виникати між членами групи в процесі виконання завдання і як часто вони будуть спілкуватисьодин з одним. По-друге, треба зясувати, наскільки дії, що виконуються окремими людьми, взаємозалежні і роблять взаємний вплив. По-третє, важливо встановити, наскільки можна вирішити завдання є структурованою.

Системи винагороди, що розглядаються у відриві від характеру і взаємовідносин в групі, не можуть самі по собі дати відповіді на питання про те, якою мірою та чи інша система впливає на взаємини в групі, поведінка членів групи, функціонування групи в цілому. Наприклад, не можна оцінити вплив на групу індивідуально-відрядної оплати, колективно-відрядної оплати або ж оплати на основі фіксованого бюджету групи, якщо не знати характеру діяльності групи.

При аналізі впливу оплати важливо враховувати одночасно дві сукупності факторів:

наскільки взаємозалежні дії членів групи, наскільки велика диференціація в оплаті. Можливі чотири комбінації цих факторів:

низька взаємозалежність - низька диференціація в оплаті;

низька взаємозалежність - висока диференціація в оплаті;

висока взаємозалежність - низька диференціація в оплаті;

висока взаємозалежність - висока диференціація в оплаті;

Перший і четвертий випадки породжують багато проблем у взаєминах між членами групи. Навпаки, другий і третій випадки можуть сприяти успішному функціонуванню групи і розвитку сприятливих відносин між членами групи.

Делись добром ;)