Вступ

Актуальність обраної теми зумовлена тим, що одним з найважливішим ресурсів розвитку соціально-культурної сфери є пошук позабюджетних джерел фінансування. Необхідність даного напрямку вдосконалення системи фінансування викликана, по-перше, обмеженістю бюджетних коштів, що виділяються на культуру в останні роки. Як відомо, встановлені законодавством про культуру нормативи державного бюджету не виконуються. По-друге, знання стратегії та тактики пошуку позабюджетних джерел фінансування актуально у звязку з тим, що останнім часом зявилася велика кількість фондів, асоціацій, комерційних фірм, готових фінансувати проекти в сфері культури, мистецтва і дозвілля.

Фанрейзинг - відносно новий вид діяльності, який не був раніше притаманним для соціально-економічної реальності нашої країни. Проте, зважаючи на світовий досвід, даний вид діяльності має в Україні значні перспективи. Велика кількість соціально-культурних організацій та невирішених соціальних проблем вимагають нових підходів до пошуку необхідних фінансових, матеріальних та людських ресурсів для реалізації актуальних проектів, спрямованих на гармонізацію суспільних відносин, і покращення якості функціонування організацій неприбуткової сфери. Трансформація українського суспільства на основі демократизації вимагає активної участі самих громадян у вирішенні соціальних проблем на місцевому рівні. Локально орієнтована громадськість, що активно працює в різних сферах громадського життя, має потребу в матеріальних ресурсах. Сучасні громадські організації прийшли до розуміння того, що вони повинні стати більш винахідливими й енергійними в питаннях пошуку фінансів і інших матеріальних засобів для реалізації своїх програм. Важлива роль у вирішенні цього питання належить фандрейзингу.

Тому головним завданням сьогодення повинна стати популяризація фандрейзингу в Україні, як необхідної суспільно-корисної діяльності.

Ступінь розробки проблеми. Сучасна наукова думка характеризується підвищеним інтересом до питань ресурсного забезпечення діяльності, спрямованої на оптимізацію процесу соціалізації.

Так, О.І. Карінцева дослідила особливості фінансування громадських організацій, специфіку формування фінансової мети та основні шляхи залучення ресурсів. Є.В. Кірсанова класифікувала основні джерела фінансування соціально-культурних організацій, визначила етапи та методи реалізації фандрейзингової кампанії. Р.Краплич структурував провідні компоненти фандрайзингового плану, висвітлив етичні принципи діяльності фандрейзера. Г.В. Воронкова, С.Л. Катаєв, А.М. Ткаченко розкривають специфіку соціально-культурних організацій як субєктів надання соціальних послуг.

Обєктом курсової роботи являється механізм фінансування діяльності соціально-культурних організацій.

Предметом дослідження виступає феномен методики «фандрейзинга», його розвиток та використання в діяльності соціально-культурних організацій.

Мета роботи - розглянути та проаналізувати методику «фандрейзинга» в соціально-культурній сфері.

Для досягнення даної мети потрібно виконати такі завдання:

· розглянути теоретичні обґрунтування фандрейзинга, його основних принципів та засад;

· виявити типологію фандрейзингових методів та їх ефективності;

· зясувати значення фандрейзинга для розвитку соціально-культурної сфери;

· провести аналіз ефективності застосування стратегії фандрейзинга в зарубіжних країнах ;

· проаналізувати тенденції впровадження фандрейзинга в Україні;

· розробити рекомендації для вдосконалення використання фандрейзинга при формуванні фінансових засобів СК організацій в Україні;

· розробити проектну пропозицію щодо покращення туристичної галузі Прикарпаття.

Методологічну та теоретичну базу дослідження склали основні принципи пізнання суспільних явищ: обєктивність, системність, комплексність, єдність історичного і логічного, цілісність, суперечливість розвитку, соціальна детермінованість, сходження від абстрактного до конкретного та інші. Дослідження здійснювалося на основі порівняльного аналізу, який був використаним у розділі 2, при порівнюванні ефективності застосування методики фандрейзинга в Україні та зарубіжних державах, системно-структурного та міждисциплінарного підходів, без якого не можливо досліджувати такий складний феномен як «фандрейзинг», який можна вивчати з точки зору різних галузей науки; сукупності культурологічного, філософсько-історичного, інформаційного методів, а також методу культурно-історичної реконструкції, досліджуючи роль фандрейзинга в розвитку соціально-культурної сфери суспільства.

Теоретична і практична значущість дослідження визначається його актуальністю в сучасному соціокультурному просторі, введенням уточненого визначення фандрейзинга з точки зору культурологічного знання, розробкою соціально-культурного підходу до застосування методики «фандрейзингу» як інструменту залучення коштів, обгрунтуванням необхідності створення «інституту благодійності» як структури, що сприяє активізації впровадження фандрейзингу та його технологій в соціокультурний простір конкретного регіону.

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані у науковій та навчальній роботі, а також у практичній діяльності з організації ефективної реалізації методики «фандрейзингу» в діяльності соціально-культурних організацій України.

Важливе практичне значення даної роботи представлено проектною пропозицією «Зелений туризм - екологічно-здоровий відпочинок», в якій розроблено практичні рекомендації та ряд заходів, які покликана покращити стан туристичної галузі Прикарпаття, зокрема сільського зеленого туризму.

Реалізація проекту дасть змогу закласти основи програми розвитку та маркетингу туристичної галузі Прикарпаття. Основні напрямки діяльності будуть включати координацію зусиль з розвитку туристичної галузі, аналіз розвитку туризму та діяльності туристичних підприємств, проведення навчальних семінарів, конференцій, круглих столів; здійснення маркетингу туристичних ресурсів регіону, моніторинг діяльності туристичної індустрії в регіоні, розробка нових туристичних маршрутів та створення спеціального довідника з картами та маршрутами.

Структура курсової роботи

Робота складається зі вступу, 3 розділів, два з яких послідовно розкривають тему дослідження, та третього, яким являється практичним розділом і представлений розробленою проектною пропозицією, висновку та списку використаної літератури.