Зовнішнє середовище організації: поняття, елементи, характеристики, методи аналізу, особливості вітчизняних організацій

курсовая работа

2.2 Фактори зовнішнього середовища непрямого впливу

У досить складному макросередовищі, що оточує підприємство, діє значно більша кількість чинників, ніж у мікросередовищі. Цим чинникам притаманний високий рівень варіативності, невизначеності та непередбачуваності можливих наслідків, їхній вплив відчувається згодом, з плином часу. Така дія факторів макросередовища обумовлена тим, що вони впливають на підприємство і субєкти його оточення не прямо, а опосередковано. До основних факторів макросередовища, за якими підприємство має уважно стежити та правильно оцінювати повязані з ними загрози чи зиски при розробці підприємницької стратегії, відносяться: економічні, політичні, соціокультурні, демографічні, науково-технологічні, екологічні та інші.

Економічні фактори. Загальний стан економіки, тенденції її розвитку раз у раз змінюють економічне середовище господарювання. Для забезпечення сприятливих умов своєї діяльності підприємства мусять здійснювати постійний моніторинг економічної ситуації і оцінювати її зміни з точки зору вірогідних для себе наслідків. До цих факторів належать: рівень та темпи інфляції, зростання та спад виробництва, коливання курсу національної валюти відносно валют інших країн, оподаткування, умови одержання кредиту і процентна банківська ставка, рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців, платоспроможність контрагентів тощо. Останнім часом дуже великого значення набула глобалізація - політико-економічний фактор, який робить сильних субєктів ринку ще сильнішими, а слабких - ще слабшими та переводить конкурентну боротьбу на нові рівні.

Економічне середовище фірми поняття дуже широке, воно не знаходиться в стані спочинку, а посилює свої впливи на сферу виробництва через свої динамічні зміни, що можуть мати як негативні, так і позитивні наслідки для фірм, що оперують у цьому середовищі. Причому фірми, що активно оперують мають більше шансів на довгостроковий успіх, чим ті, що успішно пристосовуються до умов, що змінюються.

Яскравою ілюстрацією впливу економічних факторів на діяльність українських підприємств може бути фінансова криза 1998 р. Вона спричинила величезний негативний вплив на підприємства, що працювали з імпортною продукцією, але для підприємств-експортерів фінансовий “обвал” відкрив нові можливості - їхня продукція стала конкурентоспроможнішою на зовнішніх ринках. Вплинула криза і на стан продовольчого ринку України - поступово зникли іноземні делікатеси, знову зявилася вітчизняна продукція, оскільки платоспроможність населення зменшилася і купляти товари західного виробництва може тільки невелика частина заможних громадян України. З іншого боку, низька купівельна спроможність громадян робить непривабливим український ринок для основної маси потенційних західних інвесторів, оскільки їх цікавлять в основному ринки великої місткості.

Політичні фактори. Це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфеційні відносини тощо. Вплив політичних факторів особливо відчутний у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі (період трансформації економічних відносин). Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу. У період зростання політичної активності (виборчі процеси, зокрема) відкриваються нові можливості для засобів масової інформації - вони стають надзвичайно рентабельними через високу вартість політичної реклами і можуть розширювати свої тиражі, набуваючи іміджу “правдоносіїв”. Політичні фактори впливають і на відносини з іноземними партнерами. Так, "касетний скандал" наприкінці 2000 року погіршив імідж україни на зовнішньому ринку, і багато вже підготовлених угод було скасовано, що спричинило значні збитки українській стороні. Позначаються політичні негаразди і на конкурентноспроможності українських товаровиробників.

Соціокультурні фактори. Ці фактори формуються у рамках конкретного суспільства і відображають особливості основних поглядів, цінностей та норм поведінки людей, що впливають на прийняття ними управлінських рішень. Під ними розуміють:

- життєві цінності;

- поширеність корупції, фаворитизму, клановості;

- протекціонізм чи компетентність;

- престижність і ділова репутація.

Можна сказати, що однією з основних причин, через яку так повільно йдуть ринкові перетворення в Україні є перенесення управлінського досвіду західних країн на вітчизняне інституційне середовище, яке характеризується своїми традиціями і своїми преференціями. Зокрема, просування по службі чи відбір кандидата на певну посаду часто відбувається не за ознакою високого професіоналізму, а за ознакою особистої відданості, приналежності до певної “сімї" чи клану. Серед ментальних рис наших громадян все ще мають місце такі як дистанціювання від влади і недовіра до неї, правовий нігілізм (лат. Nihil - цілковите заперечення), нехтування законами, аргументація з позиції сили, а не знань тощо. Це зумовлює небажання дотримуватись загальноприйнятих етичних норм ведення бізнесу і замість правила “Діяти так, щоб було вигідно всім” перевага надається нормі “Діяти так, щоб було вигідно мені”. Ухиляння від норм етики у веденні бізнесу призводить до зростання плати за ризик. Цим можуть бути пояснені і високі процентні ставки на кредити, що надаються банками, а, значить, труднощі з їх отриманням для розвитку бізнесу. Ці ж фактори повинні враховуватися комерційними банками при наданні кредитів для того, щоб забезпечити їх повернення. Зокрема, банкрутство АКБ "Україна" спричинене неповерненням кредитів їх клієнтами.

Недовіра населення України до різних інвестиційних фондів ставить під загрозу реалізацію проекту Пенсійної реформи, яка передбачає утворення недержавних Пенсійних фондів. Водночас у всьому світі такі фонди є найпотужнішим джерелом інвестицій. Тому можна стверджувати, що соціально-культурні фактори зумовлюють і певну економічну ситуацію в країні.

Демографічні фактори. Ці фактори характеризують зміну структури населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо. Їх аналіз дає можливість зрозуміти, зокрема, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для забезпечення позитивного сприйняття продукції чи послуг фірми (це важливо, зокрема, для Інтернет-проектів, деяких гуманітарних проектів тощо); як діяльність підприємства вплине на рівень зайнятості населення регіону. Такі фактори слід приймати до уваги, визначаючи клас споживачів, для яких передбачається виготовляти продукцію, для оцінки можливості залучення трудових ресурсів відповідної кваліфікації, для оцінки місткості ринку і обґрунтування інших подібних управлінських рішень.

Науково-технічні фактори. До них відносять відкриття, винаходи, що зумовлюють зміну уявлень про найкращий спосіб використання певного ресурсу, виготовлення продукції, задоволення потреб тощо. Динаміка технологічного прогресу у високорозвинутих країнах є просто фантастичною. Великі технологічні нововведення останнім часом відчув практично весь світ, це компютерні, лазерні, мікрохвильові, напівпровідникові технології, інтегровані лінії звязку, робототехніка, супутниковий звязок, атомна енергетика, отримання синтетичних палив і продуктів живлення, генна інженерія. Відбувається виштовхування одних поколінь техніки та технології іншими.

Рівень розвитку технології в будь-якій державі визначає її економічні можливості на міжнародній арені, є одним з чинників, що ілюструють рівень добробуту суспільства. Упор на технологію був і залишається центральним моментом в досягненні високого рівня розвитку західних країн. Той, хто володіє новими технологіями, має можливість володіти ситуацією. Сьогодні, щоб зберегти конкурентоспроможність, організація необхідно йти в ногу з новими технологіями, від яких залежить ефективність їх діяльності.

Нерівномірний перебіг науково-технічного прогресу, розбіжність у просторі і часі створення та використання технічних новинок вимагають врахування підприємствами рівня і тенденцій техніко-технологічного розвитку і того, як його досягнення використовуються конкурентами. Тому керівникам підприємств, організацій необхідно аналізувати можливий вплив загальносвітового науково-технічного середовища на створення і впровадження технологічних новацій. При цьому велику увагу слід приділяти науковим винаходам чи відкриттям, які можуть революційно вплинути на подальше використання існуючих технологій, роблячи їх малоперспективними. Так, компанія “Полароїд" у жовтні 2001 року після 30 років існування на ринку фотопослуг оголосила про своє банкрутство. Причина - поява нових цифрових фотоапаратів, які буквально протягом секунд за допомогою компютера і кольорового принтера можуть виготовити скільки завгодно копій фотознімків. Крім того, підвищилася оперативність роботи традиційних фотопослуг. Останнім аргументом на користь банкрутства було різке зменшення кількості туристів у звязку із терактами у США 11 вересня.

З іншого боку, пропонуючи ринкові науково-технічні розробки (перш за все це стосується наукомістких підприємств, які застосовують технології найвищого рівня, величезного інноваційного потенціалу - компютерні, лазерні, плазмові, біологічні), слід подбати про їх належний інформаційний та інженерний супровід. Дуже часто перспективні науково-технічні, в тому числі і вітчизняні розробки не можуть знайти застосування через непідготовленість ринку до їх сприйняття. Тому потрібно заздалегідь готувати ґрунт для успішного просування новинки на ринок, використовуючи для цього усі можливості - від іміджевої інформації до участі у міжнародних виставках і презентаціях. Однак слід реально оцінювати можливість появи новинки та її перспективи.

Екологічні фактори. Всебічне обґрунтування підприємницької стратегії також передбачає її відповідність критерію безпеки людини і навколишнього середовища. До основних факторів впливу на оточуюче середовище, що мають враховуватися і прогнозуватися у підприємницькій діяльності належать: обсяги викидів у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рівень фізичного (електромагнітного, радіаційного, теплового) впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем та великих технологічних утворень (гідротехнічних споруд, газо - і нафтопроводів, тунелів тощо); кількість і якість продукції, що виготовляється, її безпечність і утилізаційна придатність; стан природного середовища, в якому знаходиться підприємство (до і після реалізації запланованої стратегії розвитку) і розміри можливих незворотних негативних наслідків тощо.

Прикладом невдалого підприємницького проекту з огляду на екологічну неприпустимість є проект створення зонального парку на острові хортиця. Реалізація цього проекту, на думку вчених, призведе до вимирання тварин, скорочення кількості унікальних видів рослин, природа Хортиці втратить свою первозданість. Крім того, парк перестане бути цікавим для іноземців, оскільки вони захоплюються саме незайманою природою острова Хортиця. А проект у своїй комерційній частині предбачав збільшення потоку іноземних відвідувачів.

Нині, приймаючи рішення щодо технологічних аспектів випуску продукції, необхідно аналізувати вплив способу виготовлення продукції на довкілля, а також вишукувати ефективний спосіб забезпечення процесу її утилізації, щоб не завдати шкоди природі та людині.

Охарактеризовані чинники є найістотнішими серед чинників непрямої дії. Сила їх впливу залежить від сфери і масштабів діяльності організації, особливостей застосовуваної технології, способів задоволення суспільних потреб. Отже, виокремлення і ранжирування чинників непрямої дії допомагає менеджерам приймати виважені рішення у процесі планування діяльності підприємства.

Делись добром ;)