Інноваційна діяльність

курсовая работа

1.2 Сутність інновацій та структура інноваційних процесів

Відповідно до міжнародних стандартів інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, втілений у вигляді нового або вдосконаленого продукту чи технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг. Необхідною ознакою інновації є науково-технічна новизна та виробниче її використання.

Нововведення - це кінцевий метод, принцип, новий порядок, винахід, новий продукт, процес, якісно відмінний від попереднього аналога, що є результатом інтелектуальної діяльності, закінчених наукових досліджень і розробок. Світ нововведень надзвичайно великий і не зводиться тільки до техніки та технології. Термін «нововведення» вживається щодо всіх новин як у виробничій, так і в організаційній, фінансовій, науковій, навчальній, соціальній сферах, щодо будь-яких удосконалень, які забезпечують зменшення витрат або створюють умови для зміни способу життя.

Більшість нововведень реалізується у сфері економіки, забезпечуючи вирішення завдань економічного зростання, конкурентної спроможності не тільки підприємства, а й країни в цілому. Чимало нововведень, своєчасно не впроваджених, морально старіють, утрачають новизну і свою комерційну привабливість.

Нововведення з моменту впровадження у виробництво, побут, інші сфери діяльності стає інновацією.

Інновація - кінцевий результат упровадження нововведення з метою зміни обєкта управління й одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту.

Згідно з класичним визначенням інновація - це не просто нововведення, а нова функція виробництва, «нова комбінація». Вона означає іншу якість виробництва та управління і розглядається в динаміці як процес.

Обєктами інноваційної діяльності згідно з статтею 4 Закону України «Про інноваційну діяльність» є:

· інноваційні програми і проекти;

· нові знання та інтелектуальні продукти;

· виробниче обладнання та процеси;

· інфраструктура виробництва і підприємництва;

· організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

· сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;

· товарна продукція;

· механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Субєктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, обєднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Існує більше двадцяти класифікацій у вітчизняній та зарубіжній літературі. Це повязане з тим, що різні вчені беруть за основу різні ознаки, чинники,що пливають на інноваційний процес. На мою думку, найбільш широкою та всеохоплюючою є наведена класифікація у підручнику «Інновації: теорія,механізми розробки та комерціалізація» (Антонюк Л.Л.) (рис. 1.1)

Рис. 1.1

Не правомірно в поняття «інновації» включати розроблення інновації, її створення, упровадження і дифузію. Ці етапи належать до інноваційної діяльності як процесу, результатом якого можуть бути нововведення або інновації.

Інноваційна діяльність - діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Обєктом інноваційної діяльності є інновація. Основні чинники, що впливають на інноваційну діяльність.

В умовах ринку, на якому формуються попит, пропозиція, ціна, головними компонентами інноваційної діяльності є новини, інвестиції та нововведення.

Новини формують ринок новин (новацій), інвестиції - ринок капіталу (інвестицій), нововведення (інновації) - ринок чистої конкуренції нововведень. Ці три основні компоненти й утворюють сферу інноваційної діяльності (рис. 1.2)

Рис. 1.2

Інноваційний процес - це процес отримання та комерціалізації винаходу, нових технологій, видів продукції чи послуг, рішень виробничого, фінансового характеру та інших результатів інтелектуальної діяльності.

Фази інноваційного процесу.

Життєвий цикл інновації (товару) - період від зародження ідеї, створення новинки (нового товару) та її практичного використання до моменту зняття з виробництва.

За своїм характером життєвий цикл інновації відповідає типовому життєвому циклу товару і проходить етапи розроблення, просування на ринок, зростання, зрілості й занепаду, що характеризуються різним співвідношенням витрат, повязаних з розробленням та виведення новинки на ринок, і доходів від її продажу. Кожен етап життєвого циклу інновації охоплює кілька стадій, які відрізняються за змістом робіт. (рис. 1.3)

Рис. 1.3 Стадії життєвого циклу інновацій

У додатках 3 та 4 показані життєві цикли інновацій. Якщо їх порівняти, то побачимо, що вони різні за діапазонами, бо рутинізація (фр. routine - застій, стабільність) нововведення може вже розпочатися, а новація ще не застаріла. До того ж сама новація може бути спроектована, виготовлена, а нововведення так і не відбулося, бо неминуче настає моральне старіння продукту, коли зявляється новий товар-замінник чи нова технологія.

Період між появою новації і втіленням її в нововведення (інновацію) називається інноваційним лагом.

Світовий досвід свідчить, що важливу роль у трансформації господарського механізму, інтенсивності його структурної перебудови відіграє розвиток венчурного бізнесу

Делись добром ;)