Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
1. Організаційно-економічні особливості інноваційної діяльності
Наука як філософська категорія являє собою одну з форм суспільної свідомості. Це - особлива сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація знань про дійсність, про закони розвитку суспільства. Отже, наука являє собою систему нагромадження нових наукових знань. Формою організації функціонування науки є наукові установи - галузеві, комплексні, регіональні тощо. Результатом їх діяльності є інноваційна продукція.
Існує багато визначень інновацій та інноваційної продукції, викладених у наукових публікаціях та енциклопедичних виданнях. Вони здебільшого характеризують цю економічну категорію дещо однобічно.8 одних публікаціях інновація - це нововведення в галузі техніки, технологій, організації праці, управління, яке грунтується на використанні досягнень науки. Але за змістом це визначення стосується науково-технічного прогресу. Інновацією називають також новий підхід до виробництва і збуту продукції, завдяки якому інноватор здобуває перевагу над конкурентами.
Інноваційна продукція є однією із складових інноваційної діяльності. До другої складової інноваційної діяльності належить її застосування у виробничій сфері, в практиці. Сполучною ланкою цих складових в інноваційній діяльності є ринок, де визначається попит, пропозиції і ціна на інноваційну продукцію. З метою просування інноваційної продукції до споживача необхідні маркетингові дослідження попиту і пропозицій на ринку. Через ринок визначається потреба в інноваціях. Наступний етап розвитку інноваційної продукції - перехід у досягнення науково-технічного прогресу.
Отже, ринок науково-технічної продукції є основною формою практичної реалізації наслідків завершених науково-технічних робіт, важливою ланкою організації застосування у виробництві науково-технічних досягнень.
Інноваційна продукція в умовах переходу аграрно-промислового комплексу до ринкових відносин набуває форми товару. Товаром вона стає тоді, коли володіє корисними для споживача властивостями, а на виготовлення науково-технічної продукції витрачено конкретну працю. Споживні властивості її проявляються у новостворених товарах і послугах або в нових способах виробництва товарів і наданні послуг.
Ринок науково-технічної продукції виражає сукупність економічних, фінансових і. правових відносин науково-дослідних організацій - створювачів цієї продукції та господарських структур - споживачів її у процесі виробничої діяльності. Формування і функціонування ринку інноваційної продукції здійснюється за притаманною йому організаційною структурою і специфічним економічним механізмом, спрямованим на забезпечення взаємних інтересів наукових організацій-розробників цієї продукції та товаровиробників-споживачів.
В умовах ринкової економіки створення науково-технічної продукції повязане з існуванням такої соціально-економічної категорії, якою є інтелектуальна власність, тобто власність на науково-технічну продукцію. За чинним законодавством в Україні субєктами права інтелектуальної власності визнаються громадяни, юридичні особи та держава. Відносини щодо створення і використання інтелектуальної власності, обєктом права якої є науково-технічна продукція, регулюються чинним законодавством. Законами України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" та "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що результати науково-технічної діяльності є обєктами власності створювачів (розробників) науково-технічної продукції, якщо інше не передбачено законом або договором.
Результати фундаментальних досліджень, а також робіт з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, що фінансуються за рахунок бюджету, передаються виконавцями державі для використання з дотриманням правил, передбачених законодавством України.
Правовий статус науково-технічної продукції, як інтелектуальної власності, визначається участю державних органів у фінансуванні науково-дослідних робіт, які здійснюються науково-дослідними організаціями. При повному фінансуванні науково-дослідних робіт за рахунок бюджету колективи науково-дослідних організацій можуть бути лише частково власниками науково-технічної продукції. За умови фінансування науково-дослідних робіт за рахунок недержавних коштів або виконання науково-дослідних робіт творчими колективами поза службовими обовязками створена науково-технічна продукція може повністю належати колективу науково-дослідної організації.
Авторське право на інтелектуальну власність визнається за окремими розробниками або творчими колективами-розробниками, а право на використання наукової продукції визначається з урахуванням особливостей фінансування науково-дослідних робіт.
Товарною формою інноваційної продукції є науково-технічна та соціальї економічна інформація. До неї належить статистична, аналітична, планова, прогностична інформація. Сюди відносяться інформація технічного, економічного, фінансового, правового та управлінського характеру про особливості виробництва і реаліцію продукції, організаційно-технічний і технологічний досвід, патенти. Решта інформації належить до категорії "ноу-хау", тобто знання про те, як робити що робити. Інформація може бути представлена у матеріалізованій формі (друкованій, звукописній) за бажанням споживача.
Наукова продукція як товар може бути у формі проектної документації на розроблені і придатні до застосування технології й окремі елементи технологій виробництва певних видів сільськогосподарської продукції, її зберігання та переробки, форми організації виробництва, створення організаційно-правових форм господарювань систем управління виробничою сферою та організаційно-економічних систем регулювання виробництва тощо.
Форми товару набувають дослідні зразки нових машин, знарядь, обладнання окремих вузлів, агрегатів, робочих органів машин і знарядь, зразки насіння та сад вного матеріалу нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, багаторічні насаджень, ягідників, виноградників, окремі особини племінних тварин і птиці, зра ки нових видів органічних і мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин тварин, біологічних та ветеринарних препаратів.
Наукова продукція може бути реалізована у формі організаційно-економічні проектів удосконалення виробництва, створення і функціонування економічних мехл нізмів господарювання, моделей організаційних структур, методик, нормативів.
Основними організаційно-економічними умовами створення ринку науково-технічної продукції є:
забезпечення умов для постійного відтворення потрібної науково-технічної продукції, вироблюваної на конкурсних засадах науково-дослідними організаціями;
правове забезпечення колективів науково-дослідних установ на вільну реалізацію різних товарних форм науково-технічної продукції;
формування оптових ринків та ринкової інфраструктури (біржі науково-технічної продукції, біржі інтелектуальної праці, аукціони, банки наукових ідей і даних про наукову та науково-технічну продукцію, виставки);
організація системи інформації про науково-технічну продукцію, широкої її реклами та пропаганди у виробничій сфері;
розробка економічного механізму діяльності ринку (методики визначення цін на науково-технічну продукцію, податкової системи, порядку фінансування та кредитування науково-дослідних робіт);
створення організаційної системи застосування науково-технічної продукції у виробництві, розвиток та поєднання державних і комерційних структур впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Економічний механізм забезпечення функціонування ринку науково-технічної продукції включає ціни і порядок їх визначення на науково-технічну продукцію й послуги на застосування її у виробництві, систему оподаткування, фінансування та кредитування науково-дослідних робіт.
В основу ціноутворення на науково-технічну продукцію покладається принцип відшкодування витрат на її створення та забезпечення необхідного прибутку для розширеного відтворення у діяльності науково-дослідних організацій. В ринкових умовах застосовують договірні ціни на науково-технічну продукцію. Вони формуються на засадах ринкової економіки - "попиту і пропозиції".
Вихідні (базові) ціни на науково-технічну продукцію можуть визначатися такими способами:
складанням величини затрат на створення науково-технічної продукції з величиною визначеного нормативу рентабельності;
складанням величини затрат з частиною очікуваного економічного ефекту від застосування науково-технічної продукції;
встановленням частки розподілу прибутку від очікуваної реалізації товару, виробленого на основі науково-технічної розробки.
З метою забезпечення державної підтримки розвитку науково-технічного прогресу в аграрно-промисловому виробництві необхідно створити пільгові умови оподаткування науково-дослідних робіт.
Для цього науково-дослідні організації доцільно звільнити від:
усіх видів податків, зборів і мита, які здійснюють пріоритетні дослідження, схвалені відповідними урядовими структурами;
податку на додану вартість виконання науково-дослідних робіт, які фінансуються з державного бюджету;
оподаткування прибутку, одержаного від продажу за кордон ліцензій та іншої продукції;
сплати податку на землю і в шляховий фонд.
Науково-дослідним організаціям надаються пільгові кредити на проведення пріоритетних науково-дослідних робіт та організації впровадження одержаних результатів у виробництво.