Контролінг в антикризовому управлінні будівельним підприємством

курсовая работа

1. Концепція контролінгу в системі управління будівельним підприємством

Сучасний стан ринку припускає постійне ускладнення орієнтації підприємства, що веде не просто до зростання ролі управління ним, а до якісних змін у всій структурі і методах управління. У цих жорстких умовах перед керівниками все частіше постає задача недопущення банкрутства і запобігання кризовій ситуації. При цьому контролінг являє собою систему забезпечення виживаності підприємства на етапах оперативного і стратегічного управління.

Усвідомлення концепції контролінгу в системі управління підприємством може бути досягнуто, на наш погляд, при реалізації наступної послідовності дослідження:

вивчення сутності поняття «концепція» і визначення концептуальних основ контролінгу; усвідомлення суті і границь перетинання оперативного і стратегічного контролінгу;

вивчення стадій управлінського циклу і визначення місця контролінгу в системі управління;

установлення взаємозвязку контролінгу з функціями управління і визначення напрямків орієнтації контролінгу на типи управлінських рішень.

Функціонування контролінгу забезпечується шляхом послідовної peaлізації її концепції. Виходячи з того, що концепція - (від лат. сопсеріо - сприйняття) - це система поглядів на визначені явища, спосіб розуміння, трактування, основна ідея якої-небудь теорії [15, с.463], випливає, що її формування дозволить оптимізувати рух інформаційних потоків на підприємстві, повязаних з формуванням витрат і доходів з метою вироблення альтернативних варіантів управлінських рішень.

Логіка подальшого нашого огляду буде побудована на результатах вивчення сутності концепції контролінгу й основ її побудови. На рис. 5.1 схематично представлена структура формування даної концепції.

Рис. 1.1 - Модель концепції інформації і управління - контролінг

Виходячи з представленої на рис. 5.1 моделі концепції інформації і управління можна говорити про її орієнтацію на різні функції управління. Процес орієнтації відбувається шляхом інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, планування, контролю в єдину систему обробки інформації для прийняття рішень.

Отже, необхідно визнати, що контролінг є одним з основних елементів, що формують систему керування підприємством. При цьому сучасний менеджмент поділяє мету підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Виходить, контролінг як система містить у собі два основних аспекти (підсистеми): стратегічний і оперативний. Порівняльна характеристика даних видів контролінгу представлена у табл. 5.1.

Таблиця 1.1 - Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу

Ознаки

Стратегічний

Оперативний

1

2

3

Орієнта-ція

Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства

Економічна ефективність і рентабельність діяльності підприємства

Рівень керування

Стратегічний

Тактичний і оперативний

Мета

Забезпечення виживаності. Проведення антикризової політики. Підтримка потенціального успіху

Забезпечення прибутковості й ліквідності підприємства

Головні завдання

Участь у встановленні кількісних і якісних цілей підприємства відповідальних за стратегічне планування

Розробка альтернативних стратегій

Визначення критичних зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів

Визначення вузьких і пошук слабких місць

Визначення основних підконтрольних показників відповідно до установленими стратегічними цілями

Порівняння планових

(нормативних) і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців і наслідків даних відхилень

Аналіз економічної ефективності (особливо інновацій і інвестицій)

Керівництво при плануванні і розробці бюджету (поточне й оперативне планування)

Визначення вузьких і пошук слабких місць для тактичного керування

Визначення всієї сукупності підконтрольних показників відповідно до установлених поточних цілей

Порівняння планових (нормативних) і фактичних показників підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців і наслідків відхилень

Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів

Мотивація і створення інформації для прийняття поточних управлінських рішень

Сутність оперативного контролінгу полягає у формуванні засобів і методів ефективного керування поточними цілями підприємства, що можуть бути визначені як прибутковість і ліквідність.

Сутність стратегічного контролінгу полягає в забезпеченні виживаності підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, що може бути охарактеризований як шанси і ризики.

На практиці існує тісний взаємозвязок між оперативним і стратегічним контролінгом. При стратегічній постановці питання домінує завжди питання оперативної здійсненності чи навпаки - оперативні проблеми прибутковості можуть бути не поміченими при зневазі стратегічною постановкою питання. Цей взаємозвязок завжди носить фундаментальний характер.

Отже, основне призначення контролінгу полягає в орієнтації системи керування підприємством на досягнення поставлених цілей. Контролінг приймає рішення для керування і використовує їх у вирішенні завдань оперативного і стратегічного характеру. Внаслідок цього, контролінг забезпечує синтетичний, цілісний посад и діяльність підприємства в минулому, сьогоденні і майбутньому, комплексний підхід до виявленні і рішення проблем, що встають перед підприємством.

Наступним етапом нашого розгляду є вивчення стадій управлінського циклу і визначення місця контролінгу в системі управління. Для цього позначимо, що система управління підприємством представляє собою процес організації і формування усього виробничо-господарського і фінансово-економічного комплексу, а також координацію і регулювання різних її елементів. Сутність системи управління фірмою полягає у визначенні її політики на тривалу перспективу, координації підрозділів і служб, стратегічній політиці персоналу, вирішенні основних задач ведення бізнесу. При цьому окремі стадії управлінського процесу являють собою логічні звязки й утворюють комплекс постійно повторюваного управлінського циклу, для якого характерні прямий і зворотний звязок. Представлена на рис. 1.2 послідовність стадій управлінського процесу описує його класичну схему і показує, що окремі стадії протікають циклічно.

З усього різноманіття наявних точок зору щодо поняття «інформаційна система управління» інтерес представляє підхід, заснований на одній з пяти американських теорій - «Школі управлінського прийняття загальної теорії систем». її основою є -« ієрархія систем і класифікація Боулдинга». Особливістю даного підходу є те, що підсистема управління, крім традиційного його розуміння, повинна сприйматися ще і як процес прийняття рішень. Тоді інформаційна система управління, одним із блоків якої є контролінг, служить підсистемою, що обслуговує процес прийняття управлінських рішень.

На це ж звертає увагу Амоша О.І., відводячи споконвічну функцію контролінгу інформаційному забезпеченню управління підприємства. При цьому він розглядає контролінг як концепцію управління підприємством, орієнтовану на її довгострокове й ефективне функціонування у постійно мінливих господарських умовах [7, с.39).

Отже, будучи підсистемою в управлінні підприємством, роль контролінгу полягає в підтримці і наданні допомоги керівникові. А звідси він разом з керівництвом складає основу управління на підприємстві і, таким чином, інтегрується у загальну систему управління підприємством.

Доцільно створювати цілісні інформаційно-аналітичні системи, що обслуговують процес прийняття рішень за цільовим принципом під вирішенням визначеного комплексного завдання.

Рис.1.2 - Модель стадій управлінського циклу

Отже, вищенаведені аргументи дозволяють представити систему управління за допомогою розгляду окремих підсистем, серед яких найбільш цікава для нас та, що обслуговує управлінський процес. Мова йде про інформаційно - аналітичну підсистему управління підприємством (рис. 1.3), в якій формуються дані для прийняття рішень, повязаних з оптимізацією алгоритму «Витрата-прибуток». При цьому формування обліково-економічної інформації на підприємствах повинно здійснюватися таким чином, щоб були задіяні й враховані всі аспекти його фінансово-господарської діяльності. У звязку з цим першочерговою задачею контролінгу є забезпечення оптимізації взаємозвязку і залежностей інформаційних потоків між усіма основними функціями управління, що дасть можливість одержання релевантно! (корисної) інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Служба контролінгу вивчає явища і процеси на підприємстві, виявляє «слабкі» місця, проводить порівняння фактичних показників із запланованими й аналізує причини відхилень, а також пропонує заходи для поліпшення ситуації на підприємстві. Розробкою концепцій ефективного управління контролінг звільняє керівництво від ряду проблем з планування, контролю і забезпечення інформацією. З його діяльності переважають елементи планування на основі знань процесів на підприємстві і зовнішньому середовищі (економічної, технологічної, політико-правової), а також інформаційних технологій. Отже, знаходячись на перетині функцій обліку, контролю, аналізу і планування контролінг займає особливе місце в інформаційно-аналітичній системі управління підприємством. Він синтезує, повязує воєдино усі вищевказані функції, інтегрує і координує їх, не підмінюючи собою ні одну з функцій управління, а лише переводячи його на якісно новий рівень.

Виходячи з того, що керівник повинен постійно приймати рішення, реалізація яких дозволить підтримувати підприємство в стані ділової активності, і випливає питання щодо ролі контролінгу в управлінні підприємством. Зміни внутрішнього середовища підприємства, повязані з процесом соціально-економічної трансформації (тобто зміни параметрів господарювання, таких як ціни, попит, обсяги виробництва), поставило керівництво підприємства перед необхідністю приймати рішення. При цьому «рішення - це вибір альтернативи. Прийняття рішень - поєднаний процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської функції*» [28, с.214].

Зміна внутрішнього середовища підприємства, повязані з процесом соціально-економічної трансформації (тобто зміни параметрів господарювання, таких як ЦІП, попит, обсяги виробництва), поставило керівництво підприємства перед необхідністю приймати рішення. При цьому «рішення - це вибір альтернативи. Прийняття рішень - поєднаний процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської функції»» [28, с.214].

Оптимальний вихід із ситуації, що створилася, забезпечується за допомогою вироблення визначених напрямків для прийняття управлінських рішень, чим почасти займається контролінг.

Кожне управлінське рішення є унікальним і може бути визначено якимись правилами, чи етапами, тимчасовими обмеженнями. Воно повинно бути підлягати внутрішній логіці, в основі якої лежить цикл прийняття рішень. Виходячи з цього, в основу вироблення основних напрямків орієнтації контролінгу на типи управлінських рішень повинні бути покладені етапи циклу прийняття рішень (табл. 1.2). Представлена у табл. 1.2 інформація свідчить про те, що контролінг бере визначну участь у реалізації кожного з етапів прийняття рішень. Відповідно контролінг, що функціонує як система підтримки керівництва у прийнятті управлінських рішень, повинен орієнтуватися на вироблення визначених напрямків у прийнятті конкретних рішень. До основних з них можна віднести рішення:

про обсяг і структуру випуску продукції;

з ціноутворення при визначенні нижніх границь цін на продукцію;

про керування матеріальними і фінансовими потоками на підприємстві по визначенню ефективності власного виробництва комплектуючих чи закупівлі їх з боку.

Рис. 1.3 - Місце контролінгу в системі управління підприємством

Таблиця 1.2 - Етапи циклу прийняття рішень

Етап і його назва

Сутність етапу

Роль контролінгу

Перший етап:

Визначення цілей і завдань

Вибір цілей чи керівного напрямку діяльності, яким визначається розвиток бізнесу підприємства

Вивчення ступеню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на вибір мети

Другий етап:

Пошук альтернативних варіантів управлінських рішень

Формування ряду імовірних варіантів дій, що забезпечують досягнення намічених цілей. Вироблення можливих варіантів дій здійснюється на рівні прийняття рішень як довгострокових (стратегічних), так і короткострокових (оперативних)

Збір інформації про можливі позитивні та негативні тенденції розвитку економічної обстановки і вироблення заходів для нейтралізації різного роду непередбачуваностей у майбутньому

Третій етап:

Вибір оптимального напрямку дій з наявних альтернатив

Вибір варіанта, що найбільшою мірою відповідають цілям підприємства. Це досягається за допомогою різних методів аналізу

Оцінка альтернатив з позиції найбільшої величини передбачуваних грошових надходжень. Вивчення їх з погляду якісних факторів (показників)

Четвертий етап:

Реалізація обраного варіанта

Практична реалізація обраного курсу дії, яка дозволяє сформувати систему бюджетів, що забезпечують фінансово-економічний розвиток підприємства

Формування системи бюджетів, що дозволяє оптимально розподілити ресурси і порівняти витрати при розробці концепції ведення бізнесу

Пятий етап:

Зіставлення досягнутих результатів із запланованими

Контроль і регулювання в рамках підприємства, ціль якого - оцінка результатів діяльності і вироблення коригувальних дій, що забезпечують «зворотній звязок» у контурі керування

Реалізація елементів внутрішньої звітності, що забезпечує складання прогнозів і прийняття рішень на основі зіставлення інформації про заплановані і фактичні події і процеси на підприємстві

Ці напрямки є контрольованими і служать результатом управлінських рішень, щодо коректування цілей і планів підприємства, а також визначення кола осіб і обсягу робіт з формування необхідної інформації.

Контролінг визначає, наскільки прийняті управлінські рішення щодо формування цілей, ресурсів і процесів на підприємстві будуть сприяти підвищенню результативності, ефективності і продуктивності робіт. Залежно від визначеного керівництвом напрямку (типу) прийняття управлінських рішень, у сферу задач контролінгу входить оптимізація внутрішніх можливостей підприємства, вибір елементів інструментарію і розробка методик їхньої реалізації для виконання поставленої мети.

Таким чином, дослідження концепції контролінгу в системі керування підприємством дозволяє нам зробити наступні висновки і результати:

1. мінімізації інформаційних потоків підприємства, що забезпечують раціональне поєднання елементів алгоритма «витрати - прибуток».

Визначено взаємозвязок оперативного і стратегічного контролінгу, ціль якого - оптимізація задач оперативного управління для успішної реалізації стратегії розвитку бізнесу.

Систематизовано й узагальнено інформацію про стадії управлінського процесу, певну роль і місце контролінгу в цьому процесі.

Визначено напрямки орієнтації контролінгу на типи управлінських рішень, що дозволяють оцінити внутрішні можливості підприємства, здійснити вибір елементів інструментарію і розробити методики для виконання поставленої мети.

Делись добром ;)