Контролінг в антикризовому управлінні будівельним підприємством

курсовая работа

2. Сутність системи стратегічного контролінгу

стратегічний контролінг менеджмент планування

Дослідження будь-яких процесів і явищ повинно починатися з вивчення джерела їхньої появи. Знання історичних аспектів допомагає зрозуміти суть досліджуваних понять, визначити передумови їхньої появи і розвитку, обґрунтувати правильність трактувань.

Історичні зведення і докази виникнення і існування контролінгу свідчать про його зародження при королівських дворах Англії і Франції. Потім деякі функції управління відокремилися, що привело до утворення окремих систем у сфері управління підприємством, таких як система планування, система внутрішнього контролю, а в ній як головна складова частина - внутрішній аудит. Робота цих систем у більшості розвинених європейських країн задовольняє інтереси і потреби менеджерів в управлінні підприємством і контролінг, як такий, не має там першорядного значення. Навпаки, у США і Німеччині значимість його все зростає, що повязано з історичними особливостями розвитку облікових систем, а також економічними труднощами і проблемами в оподатковуванні у цих країнах.

Передумови формування і розвитку контролінгу як інформаційної системи минулого визначені історично. Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Однак уже на початку 20 ст. стало ясно, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології й організації виробництва. Відзначаючи недоліки бухгалтерського обліку, учені [10, 51] по-різному трактували його роль в управлінні і, зокрема , в управлінні витратами і результатами. Однак єдині були в тому, що бухгалтерський облік не може одночасно з інформаційною функцією володіти ще й властивостями аналітичного і контрольного характеру [10, с. 15].

Наступний етап розвитку контролінгу повязаний насамперед з розробкою механізмів калькулювання перемінних витрат і обліку по центрах відповідальності. У результаті цього в системі бухгалтерського обліку була сформована окрема підсистема, що використовувала не тільки грошовий вимір, була орієнтована не на потреби калькулювання продукції, а на прийняття поточних управлінських рішень.

У звязку зі швидкими змінами в навколишньому середовищі і необхідністю передбачення майбутнього відбувається посилення ролі стратегічного управління. Якщо до цього контролінг був орієнтований тільки на оперативне управління виробництвом, то тепер він реалізує і стратегічні цілі підприємства.

Результати вивчення напрямків еволюції вітчизняної обліково-економічної думки вказують на відсутність чітких уявлень про систему контролінгу. Однак варто підкреслити, що й у країнах, де є давні ринкові традиції, це поняття ще далеке від логічної завершеності й остаточного осмислення як виду комплексно сформованої сфери знань в економічній теорії і практиці. Фахівці з обліку і управління викладають субєктивні, деякою мірою , погляди на сутність, зміст і функції контролінгу (табл. 2.3).

Із всією очевидністю можна стверджувати, що контролінг є найважливішим засобом успішного функціонування підприємства, тому що:

* забезпечує необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень шляхом - інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації;

* надає інформацію для управління трудовими і фінансовими ресурсами

забезпечує необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень шляхом - інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації;

надає інформацію для управління трудовими і фінансовими ресурсами;

забезпечує виживаність підприємства на рівнях стратегічного і тактичного керування;

* сприяє оптимізації залежності «виторг - витрати - прибуток».

Таблиця 2.3 - Трактування змісту визначення контролінгу

Джерело зведень

Суть визначення

Майєр Е. Контролінг як система мислення і управління. М.:Фінанси і статистика, 1993 - с. 9, 88

Контролінг являє собою у широкому значенні систему забезпечення виживаності підприємства у двох аспектах: короткостроковому - оптимізація прибутку, і довгостроковому - збереження і підтримку гармонійних відносин і взаємозвязків даного даного підприємства з навколишніми його сферами: природою, соціальною, господарською

Майєр Е. Контролінг як система мислення і управління. М.:Фінанси і статистика, 1993 - с.88, післямова Ніколаєвой С.А.

Під контролінгом варто розуміти керівну концепцію ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування. Контролінг являє собою сукупність методів оперативного і стратегічного управління.

Німецьке видання «Лексикон економіки підприємства» Манн Р., Майєр Е. Контролінг для початківців. М.:Фінанси і статистика, 1992 - с.8

Концепція інформації і управління.

Систему управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності підприємства розглядається як система управління прибутком підприємства

Стратегія і тактика антикризового керування фірмою. Общ.ред. Градова А. П.: СПб.: Специальная литература,1996. -с.217.

Анташов В.А. Уварова Г.В. Економічний радник менеджера. -Мінськ.:Фінанси, облік, аудит,1996. - с.93

Контролінг - це система регулювання витрат і результатів діяльності, що допомогає у досягненні цілей підприємства,що дозволяє уникнути несподіванок і вчасно включити червоне світло, коли економіці підприємства загрожує небезпека, що вимагає вжиття заходів з протидії.

Контролінг як інструмент керування підприємством.

Общ.ред. Данилочкиной Н.Г. -М.: Аудит, ЮНИТИ,1998,сб.

Контролінг розглядається як визначна концепція управління підприємством, орієнтована на його довгострокове і ефективне функціонування в постійно мінливих господарських умовах. Контролінг - це функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, повязаний з реалізацією фінансово-економічної функції, що коментує, у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Отже, контролінг, будучи обліково-аналітичною підсистемою в інформаційно-аналітичній системі управління підприємством є основою для його роботи. При цьому контролінг можна вважати систематичним, що розвиває використовувані ним традиційні і дозволяє виробити діючі управлінські рішення як оперативного, так і стратегічного характеру. Обидві ці частини тісно повязані між собою.

Причини, що обумовили появу нової концепції інформації і управління полягають у необхідності гарантованого існування передприйняттям і пристосуванням його до розвитку ринків і зовнішнього середовища. Вирішення цих проблем повязано зі своєчасним одержанням інформації, що сигналізує про зміни і розвиток.

На сучасному етапі розвитку економіки для забезпечення життєдіяльності підприємств необхідною умовою є здатність до перетворення. Тому зараз акцент в управлінні переміщається із завдань контрольного характеру на завдання аналізу, оцінки діяльності, розробки стратегії розвитку його реалізації, моделювання господарської діяльності, маркетингу.

Це визначає мету стратегічного контролінгу, яка полягає у створенні такої системи управління, що дозволяла б «відслідковувати»рух підприємства до стратегічної мети свого розвитку [41]. З огляду на усі вищенаведені міркування, виділимо основні причини появи на сучасних підприємствах такого нового напрямку обліково-економічної роботи, як стратегічний контролінг.

1.Нестабільність як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках і т.д.), так і внутрішніх (обсяги виробництва, заборгованості по зарплаті, пошук надійних партнерів і постачальників) факторів висувають додаткові вимоги до системи управління підприємством.

2. Необхідність пошуку все більш нових і прогресивних систем управління, що забезпечують гнучкість і надійність функціонування підприємства. А це, у свою чергу, припускає розробку механізмів координації усередині системи управління.

3. Істотні зміни в організації і методології системи інформаційного забезпечення.

4. Відсутність коментарів різних варіантів управлінських рішень.

Таким чином, функціонування системи стратегічного контролінгу як концепції інформації і управління потребує уточнення її формулювання, визначення мети і задач даної системи. До сфери стратегічного контролінгу входить:

· постановка цілей підприємства;

· збір і обробка інформації для прийняття управлінських рішень;

· здійснення визначених процедур контрольно-аналітичного характеру;

· постановка цілей підприємства;

· збір і обробка інформації для прийняття управлінських рішень;

· здійснення визначених процедур контрольно-аналітичного характеру;

· розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень, чому сприяє реалізація перерахованих вище завдань.

Окремим важелем стратегічного контролінгу є правильна організація руху інформаційних потоків на підприємстві з метою їхньої оптимізації. тобто одержання тільки тієї інформації, що може бути корисною у прийнятті управлінських рішень.

Варто врахувати, що функціонування стратегічного контролінгу ефективне і доцільне там, де функції управління делеговані підрозділам і службам. Саме на це звертають увагу Манн. P., Майєр Е., указуючи на відмінні риси контролінгу: «Контроль і керування з боку, поступаються місцем самоконтролю і самокеруванню, головним завданням яких є підвищення відповідальності кожного окремого працівника» [27, с. 15].

З огляду на вищесказане, визначимо ціль функціонування стратегічного контролінгу, що випливає з загального визначення системи контролінгу.

Стратегічний контролінг повинен забезпечувати управління підприємством й інших користувачів значимою інформацією про стратегію підприємства (зміна поточних показників у стратегічному стані). Так, з погляду стратегічного контролінгу, такий показник як прибуток, розглядається не як внутрішній показник, що характеризує результат діяльності підприємства, а як зовнішній показник (результат), що характеризує місце підприємства щодо існуючих і можливих конкурентів.

Вищевикладене визначає обєкти стратегічного контролінгу. До них належать відносні дані (порівняно з даними конкурентів) про витрати, ціни, попит фінансовий стан, як у масштабі структурних підрозділів підприємства, так і підприємства в цілому. Логіка наших міркувань дозволяє констатувати, що метою стратегічного контролінгу є формування інформації про можливі пріоритетні напрямки розвитку стратегії бізнесу підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових звязків при зіставленні даних про ціни, попит, фінансовий стан й ін. з аналогічними даними конкурентів.

Вивчення сутності стратегічного контролінгу ставить перед необхідністю дослідження структури і складу процесу нагромадження інформації у системі стратегічного управління. Цей процес складається із певних етапів (рис. 2.4).

Рис. 2.4 - Етапи нагромадження інформації (стратегічний контролінг) у системі стратегічного управління

Етап реалізації стратегічного аналізу (1 етап) припускає визначення:

цілі підприємства;

зовнішніх умов роботи підприємства для виявлення можливостей ризиків і потенційних можливостей;

ресурсів підприємства для зясування його сильних і слабких сторін; організаційної структури підприємства.

Для ухвалення стратегічного рішення необхідно сформувати спектр можливих альтернатив, при цьому найбільш складною ділянкою роботи є вибір альтернатив (2 етап) з погляду придатності у відповідності зі стратегічним станом, що займає підприємство. Не удаючись у глибинну суть кожного з підходів до вибору існуючих альтернатив, відзначимо критерії оцінки, що цілком підходять до кожного з підходів. До них відносяться:

* відповідність:

Цей критерій характеризує:

- відповідність того чи іншого альтернативного варіанта сформованому фінансовому стану підприємства;

ступінь впливу сильних і слабких сторін підприємства;

ступінь використання підприємством усіх існуючих імовірностей,

та інше;

*виконуваність:

Цей критерій припускає визначення - чи має підприємство необхідні ресурси для реалізації або стратегії, чи ресурсний потенціал є недостатнім;

*прийнятність.*

Критерій характеризує прийнятність того чи іншого з альтернативних варіантів стратегії для менеджерів (посадових осіб), у компетенції яких прийняття управлінських рішень.

Процес реалізації стратегії (3 етап) включає кілька елементів:

планування ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних та ін.);

структура підприємства (функціональна, лінійна, цехова і т.д.);

* контроль, спрямований на забезпечення успішної реалізації стратегії, що містить у собі поряд з основними системами систему нагородження, рівень організаційної культури, самоконтроль;

* середовище підприємства (тенденції, події й обєктивні фактори)

* контроль, спрямований на забезпечення успішної реалізації стратегії, що містить у собі поряд з основними системами систему нагородження, рівень організаційної культури, самоконтроль;

середовище підприємства (тенденції, події й обєктивні фактори, не контрольовані підприємством).

Реалізація четвертого етапу - «оцінка» припускає визначення економічного ефекту підприємства від упровадження у практичну діяльність обраного альтернативного варіанта. Так відбувається рух (кругообіг) інформації стратегічного характеру в контурі системи стратегічного управління.

Таким чином, вивчення питань сутності стратегічного контролінгу, дозволило систематизувати результати дослідження і виразити їх у наступному.

Вивчено історичні аспекти виникнення контролінгу, що дозволяють проникнути в суть досліджуваних понять і явищ, визначити напрямки (обєкти) додатка стратегічного контролінгу.

Проаналізовані існуючі визначення контролінгу, що дозволяє сформувати основні напрямки реалізації можливостей стратегічного контролінгу як системи, що забезпечує успішне функціонування підприємства на тривалу перспективу.

Обґрунтовані основні причини появи на сучасних підприємствах систем стратегічного контролінгу, що забезпечило визначення мети, завдань і обєктів даної системи.

Делись добром ;)