2.1 Діагностичне інтервю

Для отримання достовірної інформації в ході діагностичного дослідження має бути використано не менше двох різних методик, тому це компенсує можливі помилки і перешкоди, повязані з одним конкретним методом (наприклад, через спотворення результатів фактором соціальної бажаності).

Методичні прийоми повинні давати достовірну та корисну інформацію для діагнозу. Це означає, що інструмент повинен бути чутливим (по відношенню до різних ситуацій) і надійним (давати константну інформацію в стабільних умовах. Щонайменше, дві техніки в оціночному дослідженні повинні бути протестовані на валідність. Разом з точною моделлю вони дають можливість консультанту точно описати функціонування організації.

При виборі підходящої методики увага звертається на такі характеристики як низька вартість (сюди ж включається простота і швидкість заповнення методик), надійність, гнучкість (адаптованість до конкретної ситуації), здатність давати якісні дані і т.д.

Інтервю є найбільш популярним методом збору первинної інформації в практиці діагностики організаційних проблем. Вибір форми проведення інтервю залежить від кваліфікації консультанта і характеру діагностичних завдань. Консультант має або заздалегідь розроблений запитальник, якому він слідує в процесі інтервю (стандартизоване інтервю), або план інтервю, який в ході бесіди з респондентом може змінюватися при збереженні загальної мети опитування (нестандартизоване інтервю). Зазвичай при первинній діагностиці організації вибирають нестандартизоване інтервю, яке може тривати від 30 хвилин до 1,5-2 годин. При цьому бесіда протікає в режимі діалогу, тобто рівного обміну думками та судженнями. [8]

Консультант може отримувати інформацію не тільки з прямих відповідей респондента, але також із зауважень, коментарів, висловлювань, жартів і жестів, які їх супроводжують. Основною помилкою при інтервюванні є підвищена активність консультанта.

Використання цього методу вимагає від людини, яка проводить інтервю вміння вступати в контакт, слухати, управляти бесідою, імпровізувати. Однак не має сенсу проводити бесіду, коли опитуваний явно відмовляється співпрацювати.