Оцінка корпоративної культури організації та її підрозділів

курсовая работа

3. Математичні моделі, які використовуються для оцінки корпоративної культури

Для отримання математичних моделей комплексних властивостей доцільно використовувати такі групи показників:

ПКаі -- абсолютний показник і-ї властивості;

ПКабі -- абсолютний базовий показник і-ї властивості;

ПКві -- відносний показник і-ї властивості;

ПКоці -- оціночний показник і-ї властивості.

ПКаі показує величину, безпосередньо отриману за даними анкетного опитування, документами, результатам експертизи (середня значимість даної цінності для співробітників, кількість друкованих праць як показники роботи наукового співробітника, якість дизайну в балах, встановлена експертами і т.д.). Щоб результати оцінки властивостей різної природи або отримані різними методами можна було порівнювати, вводяться відносні показники, які визначаються за формулою:

ПКві = (1)

Залежно від обставин як базовий показник ПКабі можна прийняти світовий рівень, кращий показник порівнюваних підрозділів чи організацій або значення, встановлене директивно, наприклад, керівництвом компанії.

Якщо оцінюється важливість якоїсь цінності організації або її співробітників, абсолютним показником може бути будь-який із показників, що використовуються для аналізу мотиваційної сфери людини. Наприклад, приймається, що ПКаі = 3і(середня значимість цінності і). В цьому випадку Рис. 6.5. Характерна форма при використанні 10-бальної шкали функції корисності зрозуміло, що ПКаб = 10.

Якщо вважати, що ПКаі = Р8 (число респондентів, для яких цінність високозначима, ВЗ ? 8), то ПКаб = 0,5.

Це означає, що немов би діє принцип голосування: достатньо, щоб більше половини респондентів вважали цінність високозначимою і вона суттєво впливатиме на поведінку групи людей.

Оціночний показник ПКоці -- це корисність, зазвичай -- субєктивна корисність. Цей показник повязаний з відносним показником оціночної функції -- функцією корисності. Часто функція корисності має такий вигляд, як на рис. 5.

Рис.5. Характерна форма функції корисності

Так, освіта співробітника (кількість років навчання) спочатку мало впливає на його почуття задоволення та ефективність роботи як викладача (початок навчання у аспірантурі), потім розпочинається зона різкого зростання (від захисту кандидатської дисертації до докторської). У кінці зростання ефективності знову сповільнюється.

Якщо знехтувати початковою ділянкою повільного зростання, функція корисності часто добре апроксимується простим рівнянням

ПКоці = (2)

Для ще більшого спрощення у ряді випадків замість оціночного показника використовують відносний показник, тобто приймають б=1.

У теорії рішень обґрунтовуються різні математичні моделі, які повязують комплексний показник якості ПКкі комплексними показниками нижчих рівнів ієрархії, які його складають, і, нарешті, з умовно-простими показниками.

Так, широко відомими є моделі:

ПКкі-1= (3)

або ПКкі-1= (4)

де ПКкі-1 -- комплексний показник якості рівня і-1;

j=N -- кількість властивостей і-го рівня, які обумовлюють властивість і-1 рівня;

ПКоцij --j-a оціночна властивість і-го рівня ієрархії,

Bj -- вагомість властивості ПКоцij.

Комплексний показник ПКкі-1 за формулою (3) -- це середнє арифметичне (адитивна згортка), а за формулою (4) -- середнє геометричне. У даній роботі буде використано адитивну згортку, як це часто робиться на практиці. У цьому випадку іноді говорять: «Припускається, що складові якості є адитивними (від лат. addito -- додавання)», тобто можливість складання для утворення властивості вищого рівня. Це, в свою чергу, означає, що формулюється як постулат таке положення: «зниження одного показника певним чином компенсується збільшенням іншого». Це припущення є коректним лише у певних межах. Тому оцінка якості КК не може бути тільки комплексною. Як вже було сказано, вона повинна бути комбінованою, коли використовуються одночасно диференційовані та комплексні оцінки.

Тоді система моделей якості КК на рівні і-1 виглядає так:

ПКкі-1=; =1 ; ПКij ? Mij (5)

Остання нерівність є дуже важливою. Вона означає, що, якщо показник певної властивості нижнього рівня менший, ніж регламентоване експертами значення Mij показник якості КК попереднього рівня перетвориться на нуль і загальна якість буде вважатися неприпустимо низькою.

Наприклад, якщо значимість високих цінностей нижче певного рівня (організація брутально зневажає інтереси особистості або суспільства), КК такої організації повинна бути визнана незадовільною, незалежно від величини показників інших властивостей її КК.

Відзначимо, що система рівнянь (5) відображає одночасно компенсаційну і конюнктивну стратегію прийняття рішень [38].

Делись добром ;)