Підвищення ефективності режиму праці і відпочинку працівників торгової групи підприємств ресторанного господарства

дипломная работа

2.7. Нормування праці. Методологічні основи розрахунку режиму праці і відпочинку

Нормування праці - це основа її організації на підприємстві. Нормування праці - це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.

Універсальною мірою праці і найширше вживаним обєктом її нормування є робочий час. Він нормується на різних рівнях і різними видами норм. На державно-правовому рівні робочий час нормується, з одного боку, для забезпечення певної кількості праці, необхідної суспільству для його нормальної життєдіяльності, а з іншого - для дотримання прав людини на збереження здоровя, відпочинок і всебічний розвиток (що передбачає наявність вільного часу). В Україні така норма робочого часу встановлюється відносно робочого тижня і становить 40 годин при нормальних умовах праці. В законодавчому порядку норма робочого часу скорочується при роботі в шкідливих умовах, а також для певних категорій працівників (неповнолітні, інваліди, матері малолітніх дітей, вагітні жінки). (ст.50-52 Кодексу законів про працю України).

Раціональне використання робочого часу на підприємстві починається із встановлення найдоцільніших режимів праці й відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими.

Змінний режим праці і відпочинку визначає тривалість змін, час їх початку і закінчення, тривалість і час початку і закінчення перерв у роботі.

Добовий режим праці й відпочинку включає кількість змін (циклів) за добу.

Тижневий режим праці й відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні чи святкові дні, порядок чергування змін.

Місячний режим праці і відпочинку визначає кількість робочих і неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які отримують відпустки, тривалість основних та додаткових відпусток.

Режим праці й відпочинку регулюються Кодексом законів про працю України (ст.52-60, ст..66-81)

Загальними вимогами до режимів роботи є:

· дотримання встановленої законом загальної тривалості робочого часу;

· забезпечення рівномірного чергування часу роботи і перерв між змінами, для чого розраховується тривалість циклу обороту змін - періоду, за який всі працівники відпрацьовують у всіх змінах, передбачених графіком;

· забезпечення повного використання обладнання і робочого часу для підвищення продуктивності праці;

· обмеження кількості змінних графіків на підприємстві, оскільки це утруднює процес управління.

Для виявлення резервів раціонального використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за такими напрямками:

1. Час роботи і час перерв у роботі (табл. 1)

1.1. Час роботи Тр - це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник виконує трудові функції. Він включає:

1.1.1. Час підготовчо-завершальної роботи Тпз, що витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, повязані з його завершенням (одержання завдання, інструктаж, здавання готової продукції, тощо).

1.1.2. Час оперативної роботи Топ витрачається на безпосереднє виконання трудового завдання. Він включає:

1.1.2.1. Основний час То -час безпосереднього перетворення предмета праці;

1.1.2.2. Допоміжний час Тд - час управління обладнанням, вимірювання показників, переходів, тощо.

1.1.3. Час обслуговування робочого місця Тоб складається з:

1.1.3.1. Часу організаційного обслуговування Торг, що витрачається на догляд робочого місця, повязаного з виконанням змінного завдання;

1.1.3.2. Часу технічного обслуговування Ттех, що витрачається на догляд робочого місця повязаний з виконанням даної конкретної роботи.

1.2. Час перерв Тп - це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник не виконує трудові функції з різних причин. Він включає:

1.2.1 Час регламентованих перерв Тпр заздалегідь передбачений, обєктивно необхідний. До нього належать:

1.2.1.1. Час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва Т пт;

1.2.1.2. Час перерв, обумовлених трудовим законодавством Тзак .

1.2.1.3. Час на відпочинок та особисті потреби Т воп .

1.2.2. Час нерегламентованих перерв Тпн складається з непередбачуваних, небажаних перерв в роботі. Це:

1.2.2.1. Час перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва Т пнт , наприклад перебоями постачання, несправністю устаткування;

1.2.2.2. Час перерв, зумовлений порушенням трудової дисципліни Т птд - запізненнями, прогулами, тощо;

1.2.2.3. Час відпусток з дозволу адміністрації Тпв.

2. Нормований та ненормований робочий час (табл. 2)

2.1. Нормативний робочий час включає всі затрати часу, що є обєктивно необхідними для виконання конкретного завдання, а отже, підлягають нормуванню. Це таке:

2.1.1. Час продуктивної роботи Трп.

2.1.2. Час регламентованих перерв Тпр.

2.2. Ненормований робочий час не є обєктивно необхідним, а отже, не включається до складу норми. Це таке:

2.2.1. Час непродуктивної роботи Трн.

2.2.2. Час нерегламентованих перерв Тпн

Змінний робочий час Тзм

Час роботи Тр

Час перерв Тп

Час продуктивної

роботи Трп

Час непродуктивної роботи

Т рн

Час регламентованих перерв Тпр

Час нерегламен-тованих перерв Тпн

Час підготовчо-завершальної роботи Тпз

Час оперативної роботи Топ

Час обслуговування робочого місця Тоб

Час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва Тпт

Час перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва Тпт

Основний час То

Час перерв, зумовлених трудовим законодавством Тзак

Час прерв, зумовлених порушенням трудової дисципліни Тптд

Час організаційного обслуговування Торг

Допоміжний час Тд

Час відпусток з дозволу адміністрації Тпв

Час технічного обслуговування Ттех

Час на відпочинок та особисті потреби Твоп

Час відпочинку Тв

Час на особисті потреби Тос

Табл. 1. Загальна класифікація елементів затрат змінного робочого часу

Змінний робочий час Тзм

Нормований

час

Ненормований

час

Час

продуктивної

роботи Тпр

Час

регламен-тованих

перерв Тпр

Час

непродук-

тивної

роботи Трн

Час

нерегламен-тованих перерв

Тпн

Табл. 2. Структура нормованого і не нормованого робочого часу

Для реєстрації результатів вивчення робочого часу використовуються відповідна документація і методи обробки інформації, проводяться при необхідності фотографії робочого дня і хронометражні спостереження.

Для обліку тривалості робочого дня застосовуються показники його фактичної і нормальної тривалості. Фактична тривалість робочого дня характеризується часом роботи одного працюючого за день (зміну), включаючи понаднормові години і виключаючи години простоїв. Вона рахується діленням відпрацьованих за певний період людино-годин на відпрацьовані людино-дні.

Нормальна тривалість робочого дня визначається кількістю роботи, встановленої законом для даної групи працівників.

Коефіцієнт використання робочого часу розраховується діленням фактичної тривалості робочого дня на нормальну. Чим ближчий він до 1, тим вищий рівень організації і дисципліни праці на даному підприємстві.

Делись добром ;)