Поле діяльності організації

курсовая работа

1.2 Наукові підходи до дослідження поля діяльності організації

Для того, щоб усвідомити та зрозуміти поняття організація потрібно звернути увагу саме на становлення науки про організацію. для цього необхідне застосування провідних знань з менеджменту та теорії організації. Через те, що все більше ускладнюються системи, в яких функціонують будь-які організації, вони все більше потребують кваліфікованого управління, яке можуть забезпечити фахівці з менеджменту. Організація як субєкт господарювання і в той же час як елемент системи потребує все більш детального і глибинного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів впливу для вирішення безліч питань та проблем. Аналіз діяльності закордонних організацій, їх функціонування в кризових явищах дає нам чітку картину необхідності застосування в сучасному менеджменті провідних розробок теорії організації та синергетики.

На початку XX ст. у звязку зі зростанням концентрації виробництва і утворенням великих промислових підприємств виникли умови для зародження наукових систем організації. В основному ці системи розроблялися і були спрямовані на раціональну організацію праці і виробництва. У створення й розвиток раціоналістичного напряму зробили свій внесок класики теорії організації Фредерик Унслоу Тейлор, Анрі Файоль, Джеймс Муні [18,44].

Автор бюрократичної моделі Макс Вебер виходить з того, що поведінка окремої особи непередбачувана, незавжди зрозуміла, а іноді перешкоджає ефективній діяльності організації. Тому він вибрав як ідеальну модель таку форму організації, в якій можна було б звести до мінімуму вплив поведінки окремої особи.

Таким чином, моделі традиційного, раціоналістичного напрямку (класична, бюрократична) розглядають організацію як чисто формальну структуру, в якій внутрішнє життя відбувається за строго визначеною системою правил, розпоряджень і рекомендацій, обовязкових для всіх членів організації.

Недоліком моделей організації раціоналістичного типу є мінімізація людського чинника.

Неокласична модель. Іншим напрямом теорії організації слід вважати поведінковий напрям, представниками якого були Мері Паркер Фоллет, Ренсіс Лайкерт, Дуглас МакГрегор, Фредерік Герцберг Моделі цього напряму будуються з урахуванням можливостей людини, яка розглядається не тільки як оператор, що виконує деяку роботу, але і як особа, що володіє певними соціальними інтересами. Зародження поведінкового напряму повязане з тим, що в 1930-х роках велике машинне виробництво зумовило максимально інтенсивне використання фізичних можливостей працівника, що суперечить потребам особи [18,50].

Інституційна модель. Ця модель розглядає організацію як політичний інститут, як обєднання груп, кожна з яких переслідує свої цілі. Представниками даної моделі були Торстейн Веблен, Дж. Коммонс. У. Мітчел. Відповідно до інституційної моделі нормальне функціонування організації обумовлюється не тільки раціональністю структури, врахуванням соціально-психологічних запитів її членів як індивідів, але і врахуванням запитів соціальних груп, що діють як всередині, так і за межами організації.

У цілому інституційна модель орієнтована на розвиток виробничої демократії та розширення участі працівників в ухваленні рішень, на спеціальну підготовку керівників, яка допомагає краще зрозуміти підлеглих, що дає змогу налагодити вільні комунікації між членами організації, встановити кращі взаємовідносини з суспільством.

Системна модель, вагомий внесок у розвиток якої зробили такі вчені як Френсіс Беккон, Джон Стюарт Міль, Карл Маркс. На якій базується сучасна теорія організації, є системний підхід. Обєктивними умовами зародження системного підходу в 50-х роках XX ст. і його проникнення в науку і практику управління в 60-70 роках стали посилення взаємозвязків усіх сторін організаційної діяльності, розширення і ускладнення внутрішньо-організаційних відносин підприємств і установ, взаємодій із зовнішнім середовищем [18,52].

Системна модель прагне представити організацію як систему, що складається із взаємоповязаних частин і змінних, і вважає будь-яку організацію соціальною системою, що входить до складу ширшої системи суспільства. Системна модель організації ґрунтується на концепціях відкритих систем з урахуванням вивчення відносин організації та зовнішнього середовища і соціальних систем, тобто включає також інструментальні (технічні, економічні, організаційні), й поведінкові змінні.

А безпосередньо поле діяльності організації почали досліджувати порівняно не так і давно. Вагомий внесок у вивчення поля діяльності організації зробив Річард Дафт у своїй книзі «Менеджмент». Основоположна задача якої є вивчення управління організаціями та зокрема вивчення поля діяльності організації - вивчення впливу, який чинять фактори та умови навколишнього середовища на функціонування організації, на зміни, що відбуваються в ній, на забезпечення ефективної цілеспрямованої діяльності і отримання потрібних результатів. Ця книга покликана використовувати досягнення і дані цілого ряду суміжних наукових дисциплін (психології,, соціальної психології, антропології) для вирішення цих задач [6, 5].

Ще в кінці XIX століття у світі існувало досить мало організацій - не було професійних спілок та торгових асоціацій, мало було великих комерційних компаній, некомерційних чи державних організацій. Поступово організації зайняли центральне місце в житті людей і тепер роблять величезний вплив на все наше суспільство.

Організації знаходяться всюди навколо нас і різноманітно впливають на наше життя, вони розвиваються та розширюють поле своєї діяльності

У кінці XX ст. організація стала фактично універсальною формою суспільного життя. Якщо революції XIX ст. (духовні і політичні) перетворили людину з істоти патріархальної в суспільну, то революції наступного століття зробили її людиною організації.

У цьому підрозділі було розглянуто основні підходи до дослідження організації, зокрема це раціоналістичний напрям, який виник на початку XX ст., представниками якого були Фредерик Унслоу Тейлор та Анрі Файоль, бюрократичний напрям започаткований Максом Вебером, поведінковий напрям зародження якого відбулося в 1930-х роках за участю таких вчених як Мері Паркер Фоллет, Р. Лайкерт, Д. МакГрегор, Фредерік Герцберг. Надалі дослідженням організації займались Торстейн Веблен, Дж. Коммонс. У. Мітчел створивши інституційну модель організації. Значним поштовхом для подальшого розвитку науки про організацію стало зародження системного підходу в 50-х роках XX ст., Дослідники Френсіс Беккон, Джона Стюарт Міль, Карл Маркс застосували системний підхід до вивчення організації на якому базується сучасна теорія організації.

Делись добром ;)