1.1 Інституційний аналіз

Мета інституційного аналізу - визначення ступеня впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціальних, культурних, правових тощо) і внутрішніх (рівень кваліфікації персоналу, залученого до проведення проекту, менеджмент організації, що здійснює проект та ін.) факторів на можливість успішної реалізації проекту.

Задачі інституційного аналізу:

1. Аналіз політичної орієнтації та макроекономічної політики уряду.

2. Визначення цілей проекту та напрямів розвитку, визначених урядом як пріоритетних.

3. Оцінка рівня менеджменту проекту та визначення параметрів його успішної реалізації.

4. Характеристика кадрового потенціалу організації та оцінка його здатності успішно виконати поставлені завдання.

5. Аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників.

6. Діагностика організаційної структури і міри її відповідності досягненню результатів проекту.

Завданнями інституційного аналізу є:

* виявлення й опис інституційних умов - організацій, законів, нормативних актів та політичних факторів, у рамках яких буде здійснюватися й експлуатуватися розглянутий проект. При цьому варто включити в аналіз усі організації (їх може бути декілька залежно від складності проекту), що беруть участь у проекті. Що стосується законів, політики, нормативних актів як обєктів інституціонального аналізу, то розгляду підлягають лише найважливіші з них, здатні вплинути на проект;

* оцінка слабких і сильних сторін організацій, що беруть участь у проекті, стосовно їх матеріальних та людських ресурсів, технічної кваліфікації, організаційної структури, управлінських і адміністративних можливостей, фінансового становища;

* оцінка можливого впливу законів, політики, інструкцій на здійснення й експлуатацію проектів, що мають відношення до захисту навколишнього середовища, заробітної плати, цін, субсидій, зовнішньої торгівлі, валютного курсу тощо;

* висування пропозицій з технічної допомоги, що може знадобитися для здійснення рекомендованих організаційних змін і розробки графіка необхідних робіт.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

ь збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

ь бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

ь анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Проведення інституційного аналізу потребує використання особливого методологічного апарату та інструментарію. Так, поряд з методами і моделями кількісних оцінок (описові моделі, які визначають взаємозвязки між кількома змінними; аналітичні моделі, що характеризують можливі динамічні відхилення; моделі прийняття рішень та ін.) інституційний аналіз вимагає використання методів якісних оцінок і ситуаційного аналізу. Важливе значення для прийняття проектного рішення при проведенні інституційного аналізу проектів мають методи експертних оцінок. Тому аналітики, які використовують методики багатоступінчастих опитувань (метод Дельфі, Кутурова та ін), повинні прагнути до зниження ступеня субєктивізму експертизи та надавати експертним оцінкам кількісних характеристик, що дозволяли б оцінити міру впливу тих чи інших факторів на ефективність проекту.

Складність підготовки даного розділу аналітичної оцінки проекту повязана з необхідністю розгляду всієї сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів, що супроводжують проект, та прийняття рішень про можливість його успішного виконання з урахуванням політичних, макроекономічних, організаційних та адміністративних умов.

Рис.1. Елементи інституційного аналізу

Різноманіття видів робіт, які провадяться при виконанні інституційного аналізу, дозволяє, з одного боку, ідентифікувати середовище реалізації та експлуатації проекту, аналізувати ступінь впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на успішність здійснення проектних рішень та ефективність проекту, а з іншого, - розробити програму можливої протидії потенційно відємному впливу на проект зовнішніх факторів і необхідності надання технічної допомоги для досягнення встановлених цілей проекту (рис.1).