Проектування організаційно-технічних заходів підвищення ефективності операційної системи

курсовая работа

3. Проектування заходів по підвищенню ефективності операційної системи.

Вихідна інформація вибирається у відповідності з варіантом (табл.1.1) згідно Додатку Е.

4. Висновки.

Підводяться підсумки виконання курсової роботи (перелік завдань, які були вирішені в курсовій роботі), робляться висновки щодо пріоритетності заходів по забезпеченню зросту виробітку та зниженню собівартості виробництва.5. Список використаної літератури.

Таблиця 1.1 - Вибір варіанту завдання для теоретичної та розрахункової частин курсової роботи

Перша буква прізвища студента

Остання цифра номеру залікової книжки

0,1

2,3

4,5

6,7

8,9

А-Д

1

2

3

4

5

Е-К

6

7

8

9

10

Л-С

11

12

13

14

15

Т-Ц

16

17

18

19

20

Ч-Я

21

22

23

24

25

1.4 Підбір літератури та інших матеріалів з теми курсової роботи

Підбір навчальної та спеціальної літератури з теми курсової роботи студент виконує самостійно, використовуючи для цього алфавітний, предметний та систематичний каталоги, які є в кожній бібліотеці. Консультацію з питань підбору літератури студент може отримати у викладачів кафедри чи у працівників бібліотеки. Ознайомлення найкраще починати з підручників та навчальних посібників, де матеріал викладений послідовно та систематизовано. Проте при цьому не можна обмежуватись підручником. Під час підбору літератури особливу увагу слід звернути на періодичні видання та наукові статті. Обовязково слід вивчити та використати у процесі написання курсової роботи нормативні акти (закони, постанови, положення тощо), що регулюють господарську діяльність. Список використаних літературних джерел та інших матеріалів необхідно систематизувати і розмістити після заключної частини тексту курсової роботи.

1.5 Вимоги до виконання та оформлення курсової роботи

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватися певних вимог. Курсову роботу студенти виконують диференційовано за варіантами завдання у відповідності до вимог стандартів. Пояснювальна записка може бути виконана від руки або надрукована за допомогою компютера на одній стороні білого паперу формату А4. Лист повинен мати поля по всіх чотирьох сторонах. Розмір лівого, верхнього і нижнього поля - не менше 20 мм, правого - не менше 10 мм. Курсову роботу друкують 14-м розміром шрифту через півтора міжрядкові інтервали. Текст пояснювальної записки, а також усі формули виконуються чорнилами одного кольору. Використання декількох кольорів припускається тільки у графіках. Текст пояснювальної записки повинен складатися з розділів, підрозділів і пунктів. У записці розділи нумеруються арабськими цифрами. Підрозділи також нумеруються арабськими цифрами і розділяються крапкою. Наприкінці номера крапка не ставиться. Структурні елементи “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТОК” не нумеруються. Заголовки розділів розміщуються посередині рядка, друкуються прописними літерами. Наприкінці заголовку крапка не ставиться. Кожний розділ курсової роботи починається з нової сторінки. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися із одного і кількох пунктів. Наприклад:1.1 (нумерація пунктів першого підрозділу)1.22.1 (нумерація пунктів другого підрозділу)2.2 Розділи і підрозділи курсової роботи повинні мати змістовний заголовок. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. У кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовок і переносити слова в заголовках не допускається. Кожний розділ має починатися з нової сторінки. Відстань між назвою розділу і подальшим текстом має дорівнювати двом міжрядковим друкарським інтервалам, при виконанні рукописним способом - 15 мм. Відстань між заголовками підрозділів і подальшим текстом - один інтервал, при виконанні від руки - 8 мм. Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути послідовною з першої до останньої сторінки. Першою сторінкою є титульний лист, другою - зміст, далі - розділи курсової роботи. Номера сторінок проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті сторінки без крапки. Титульний лист не нумерується. Додатки і список використаної літератури включаються у загальну нумерацію. У змісті послідовно перелічуються заголовки всіх розділів (параграфів) і додатків та вказуються номера сторінок. Цифровий матеріал, що міститься у пояснювальній записці, рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Таблицю розташовують одразу ж після посилання на неї у тексті роботи або на наступній сторінці, а при необхідності - в додатках. При переносі таблиці заголовок можна не повторювати, при цьому графи нумеруються, нумерація повторюється на наступній сторінці, над ній розміщуються слова “Продовження таблиці” із виказанням її номеру. Таблиці нумеруються у межах розділу арабськими цифрами. Слово “Таблиця” і її номер пишуть з абзацу над таблицею. Кожна таблиця повинна мати заголовок, що розміщується після слова “Таблиця”, наприклад, „Таблиця 1.1 - Добір організаційно-технічних заходів”. Формули повинні нумеруватися у межах розділу. Номер формули розміщується у дужках праворуч. У експлікації значення символів і числових коефіцієнтів розшифровуються відразу під формулою у послідовності, у якій вони зазначені у формулі. Розшифровування символів формул починають із слова “де”, двокрапка після цього не ставиться. Усі ілюстрації (графіки, схеми) називаються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер рисунка складаєтеся з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад, Рисунок 2.3 (третій рисунок другого розділу). При посиланні на рисунок зазначають його повний номер, наприклад: відповідно до рисунка 2.3. При повторному посиланні на рисунок використовують слово "дивись" у скороченому варіанті, наприклад: (див. рис. 2.3). Рисунки розташовують у тексті одразу після першого посилання на них і так, щоб для розгляду було досить їх перевернути за годинниковою стрілкою. Кожен рисунок має супроводжуватися змістовним підтекстом, який пишуть або друкують під рисунком в один рядок з номером (Рисунок 2.3 - Структура собівартості продукції). Літературні джерела (підручники, посібники, монографії, журнальні статті) наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів або у порядку появи посилань у тексті. Посилання на літературу пишуться у квадратних дужках, де вказується номер джерела інформації зі списку використаної літератури і сторінки, з яких взята інформація. Наприклад: [4, 11-15]. Кожний додаток починається з нової сторінки, зверху якої посередині пишеться слово „Додаток___” і велика літера, що позначає додаток. Додаток повинен мати заголовок, який записується симетрично відносно тексту або рисунка, таблиці з великої літери. Додатки позначають прописними літерами українського алфавіту, за винятком букв: Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Можливе використання букв латинського алфавіту, за винятком І, О. У випадку повного використання букв українського та латинського алфавітів допускається використання арабських цифр. Якщо додаток один, то він позначається „Додаток А”. Титульний лист оформляють за встановленим зразком (Додаток А методичних вказівок).

Вихідні дані і результати розрахунків наводять із вказанням розмірності показників. Після перевірки курсової роботи викладачем студент повинен виправити помилки і захистити роботу не пізніше, ніж за 2 тижні до іспиту. Студенти, що не виконали курсову роботу або не захистили її у встановлений термін, до іспиту з дисципліни "Операційний менеджмент" не допускаються.

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Операційна система з технологічної точки зору є ланцюжок факторів (елементів) і операцій:

Тут ресурси (входи) і результати (виходи) - обєкти (фактори, елементи) впливу, а витрати - операції, досить різні по своїй технологічній суті для різних галузей діяльності. Практично будь-яка діяльність (митна справа, виробництво продуктів харчування, діяльність комерційного вузу або виробництво окремих будівельних робіт за договором підряду) може бути описана за допомогою цієї нескладної тріади. У цьому звязку всяка операційна система (основа конкретного бізнесу) може бути описана універсальною системою техніко-економічних показників. Нижче пропонується модель «Ресурси-Витрати-Результати» по горизонталі і «Абсолютні-Відносні» показники по вертикалі.

Сфера операційної діяльності - вотчина галузевих технологів, що в окремому випадку можуть приймати форму викладача (професора, доцента). Це область фахівців. І якщо директор фірми не є по базовій освіті фахівцем у даному виді бізнесу (з погляду операційного управління), то йому буває непросто спілкуватися з фахівцями з цього сектора. Але деякі головні речі він усе-таки повинний знати і вимагати. Перший керівник звичайно не має часу, а тому і не любить вникати в численні професійні подробиці. Йому потрібно цілісне просте і ясне представлення про кожен конкретний вид бізнесу, що веде фірма. Для цього досить потребувати від фахівців скласти таблицю «ресурси-витрати-результати» у варіанті план-факт за визначений період (краще рік), або в динаміці за визначений період. Ще більш вона корисна функціональному керівникові, що займається операційною системою (виробництвом).

Побудова таблиці техніко-економічних показників

1. Вартісні показники будуються в українському алфавіті, а натуральні, натурально-технічні - на латинському.

2. Вибір української букви позначення (абсолютні показники), як правило, диктується першою буквою терміна (Р - робітники і т.п.), тобто підказка для мнемонічного запамятовування.

3. Абсолютні показники позначаються одною буквою (Р, Ф, С, В, П), а відносні (відношення - розподіл) - подвійною (РВ, ВФ і ін.), за винятком ефективності - Е, де нижній індекс подвійний (Епф) зберігає функцію подвійного позначення.

4. Принцип подвійного позначення - підказка: показник (наприклад, виробіток - ВР) виходить шляхом розподілу значення першої букви, як абсолютного показника (В - вал, валовий обсяг продукту), на значення другої букви (Р - робітники). Так побудовані всі показники, навіть ефективність (рентабельність) - дивися нижній подвійний індекс, наприклад, Епф, де ПФ = =П/Ф - прибуток відноситься до фондів.

5. Логічні принципи побудови. Перший уже згадувався вище - логіка технології виробничого процесу: «ресурси > витрати > результати». Другий - таблиця як розрахункова матриця: відносні показники кожної клітки таблиці виходять строго розподілом абсолютних показників по вертикалі і горизонталі даної клітки.

Звідси виникає зручність у розрахунках з використанням крупноформатних електронних таблиць (КЕТ) типу Lotus, Supercalc, Excel та ін.

6. У принципі може бути заповнена вся таблиця, тобто порожніх кліток може і не бути. Але практично в цьому немає потреби. На підприємствах використовуються частіше саме ті показники, що зазначені в таблиці ТЕП (див. Додаток Г). Всі інші, не зазначені, зустрічаються іноді в роботах наукового профілю.

7. Таблиця має строго монопродуктовий характер, тобто має сенс, коли розраховується по відношенню одного продукту або послуги. У противному випадку (поліпродуктове виробництво, а це вже рівень фірми в цілому) варто говорити вже не про «техніко-економічні показники виробництва», а про «фінансово-економічні показники підприємства (фірми)». Розрахунок системи ТЕП для поліпродуктового виробництва (структура продуктів постійно міняється) не має ніякого практичного змісту - відносні показники як інструмент планово-аналітичної роботи, стають непорівнянними в часі для даного підприємства і при міжфірмовому порівнянні. Така таблиця зручна й у процесі навчання основам економічного знання на рівні підприємства (мікроекономіка), добре запамятовується логіко-математичний взаємозвязок усіх показників, що породжують один одного (усе починається з ресурсів, що і породжують весь «букет» показників). Зручна й у виробничо-господарській діяльності - для аналізу і планування взаємозалежних показників (у тому числі „бюджетування”), а головне, їх компактного (доступного для огляду) представлення. Керівникам зручно мати під рукою електронний варіант у системі план-фактного спостереження за ситуацією виробництва з господарської точки зору. Приведена таблиця орієнтована на операційну систему типу “виробництво” товарів типу “предмет”. Але при не дуже істотному термінологічному виправленні вона легко трансформується і для сфери послуг.

Методичні вказівки і порядок розрахунку необхідних показників для побудови системи ТЕП представлені в Додатку А.

Після виконаних розрахунків заповнюємо таблицю техніко-економічних показників операційної системи підприємства (див. Додаток Б).

Делись добром ;)