Психологічні аспекти управлінської діяльності

курсовая работа

2.3 Напрямки підвищення ефективності організації особистої діяльності керівника

Ліквідація особистих недоліків шляхом постійного здобування додаткових знань, розвитку та удосконалення необхідних управлінцю вмінь і навиків, гарантуватиме відповідну ефективність і результативність особистого вкладу керівника в загально організаційний успіх.

Най- (головніші, потрібніші, актуальніші) вміння і навики керівника:

ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІЛЕЙ.

Для раціонального встановлення цілей управлінцю слід керуватися наступними рекомендаціями:

1. Вибирати для встановлення цілей тільки ключові сфери діяльності організації.

2. Залучати до їх встановлення підлеглих.

3. Встановлювати максимально конкретизовані і вимірювані значення цілей.

4. Встановлювати важкодоступні, але досяжні цілі.

5. Витримувати рівновагу між всіма встановленими цілями.

6. Вперто працювати над їх досягненням.

Найбільш узагальнені рекомендації з встановлення цілей у ключових сферах діяльності організацій, які працюють в ринковому оточенні, сформулював класик американської школи управління Пітер Ф. Дракер [7, 47]:

1. Ринкова позиція (доля ринку).

2. Інновації (нові методи роботи, технології, обладнання і т. п.).

3. Продуктивність праці (темп зростання).

4. Економія ресурсів організації (фізичних, фінансових, людських).

5. Прибутковість (порівняльне зростання).

6. Робота управлінців (компетентність, лояльність, розвиток та ін.).

7. Робота працівників (ретельність, якість, дисциплінованість і т. д.).

8. Публічна та громадська відповідальність (зобовязання перед суспільством).

ВИРОБЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ.

Рішення - це свідомий вибір між двома або більше доступними альтернативами, який, на переконання того, хто вирішує, приведе до бажаного результату. Необхідність прийняття управлінського рішення завжди обумовлена наявністю та необхідністю вирішення певної проблеми - будь-якого суперечливого питання в діяльності організації, яке може стати на перешкоді в досягненні успіху, і для розвязку якого існує кілька можливих варіантів.

При виконанні управлінцем усіх його функцій, він постійно повинен вирішувати, ЩО потрібно зробити, ХТО, ЯК, ДЕ і КОЛИ це потрібно зробити. Приймаючи рішення про свої дії, керівник повинен свідомо “відрізати” нераціональні і неефективні варіанти, а також подальші роздуми над цим питанням. У цьому розумінні слово “відрізати” має глибокий сенс, оскільки його латинський переклад decide перейшов у багато інших мов у розумінні “вирішити” (для прикладу, польське - decyzia, англійське - decision).

Процес вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень рекомендують виконувати у відповідності з наступним алгоритмом:

Крок 1. Правильне визначення проблеми.

Крок 2. Розробка альтернативних варіантів рішень.

Крок 3. Збір, аналіз та оцінка інфоримації про альтернативні варіанти.

Крок 4. Вибір кращої альтернативи.

Крок 5. Реалізація рішення.

Крок 6. Ретельний і постійний контроль результатів.

Крок 7. Внесення виправлень (при необхідності).

При цьому слід постійно мати на увазі, що:

- кожне рішення повинно орієнтуватись на досягнення цілей Вашої організації;

- гарячкове прийняття рішень, або надмірні, багатогодинні і втомливі роздуми, розрахунки і аналізи можуть призвести до вибору далеко не кращої альтернативи;

- люди з Вашого оточення будуть сприяти виконанню тих рішень, які сприятимуть покращенню, або принаймні не погіршать їхнього статусу, позиції, доходів, взаємостосунків і т. п.;

- неочікувані наслідки, отримані в процесі реалізації прийнятого Вами рішення, повинні стати причиною його негайного виправлення або відміни [33, 51].

РАЦІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ І ЧУЖИМ ЧАСОМ.

Для будь-якого управлінця вміння раціонально використовувати свій час є надважливим у звязку з тим, що найблискучіші здібності, знання і професійний досвід не стануть йому в нагоді, якщо він буде використовувати їх невчасно.

Управління часом є нічим іншим, як здатністю особи використовувати час для виконання певних завдань саме тоді, коли вони повинні бути виконані згідно з планом.

Мистецтво управління часом є мистецтвом балансу між двома управлінськими обмеженнями, які, з одного боку, вимагають не витрачати часу даремно, а з іншого - використовувати його без надмірного поспіху.

Причинами невиправданих втрат часу можуть виступати:

- неправильний вибір пріоритетів;

- відволікання уваги та перерви;

- зволікання в прийнятті рішень або намагання уникнути цього;

- непотрібні телефонні розмови;

- неефективні зустрічі і наради;

- випадкові відвідувачі;

- неорганізованість підлеглих;

- погані навики делегування;

- робота із зайвими паперами і т. п.

Два шляхи удосконалення вміння управляти власним часом:

1. Скориставшись методикою “самофотографії” (послідовною і ретельною фіксацією в часі всіх властивих Вашій посаді дій протягом робочого дня і тижня), провести аналіз основних втрат робочого часу. Отримана “фотографія” усередненого робочого дня стане основою для використання двох основних інструментів оптимізації використання часу - планування робочого дня і рангування завдань за пріоритетами. Ретельне планування робочого дня з використанням різноманітних календарів, щоденників, електронних записників, спеціальних програм в персональних компютерах та ін., а також дотримання запланованих термінів виконання різноманітних завдань з часом дасть разючий ефект.

2. Встановлення пріоритетних видів діяльності. Цей шлях полягає в тому, щоб витрачати час в першу чергу на ті дії та обовязки, які є більш значимими для роботи. Для цього необхідно виробити звичку рангувати за рівнем важливості всі завдання і справи, які повинні бути виконані протягом робочого дня. Для прикладу: “А” - максимальний ранг важливості для завдань і справ критичного значення;

Делись добром ;)