Розробка зовнішньоекономічної стратегії підприємства на прикладі корпорації "Бісквіт-Шоколад"

дипломная работа

1.1 Поняття та сутність ЗЕД підприємства

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств - це сфера господарської діяльності, повязана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок [1; с.30-32].

Поняття "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД) зявилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських субєктів.

Згідно з діючим законодавством України зовнішньоекономічну діяльність мають право здійснювати обєднання, підприємства і організації промисловості, сільського господарства, переробних галузей агропромислового комплексу, транспорту, звязку, будівництва, учбові установи, туристично-екскурсійні організації, комерційні структури, торгово-посередницькі організації та таке інше [2; с.156].

Для здійснення зовнішньоекономічних звязків потрібне наступне:

- державна реєстрація підприємства за місцем знаходження підприємства (затвердження засновницьких документів: статуту і договору, а також отримання свідоцтва про державну реєстрацію);

- стати на облік в податковому управлінні за місцем реєстрації;

- отримати в установленому порядку друк, штамп;

- зареєструватися в державному реєстрі країни;

- відкрити гривневий і валютний рахунки у будь-якому акціонерному комерційному банку країни.

Узагалі практика зовнішньоекономічної діяльності в Україні в сучасних умовах відтворюється через зовнішньоекономічні звязки субєктів господарювання, які в свою чергу створюються за наступними напрямками:

- Зовнішня торгівля

- Спільне підприємництво на території України;

- Спільне підприємництво за кордоном;

- Іноземне підприємництво на території України;

- Міжнародні обєднання та організації;

- Консорціуми; підрядна співпраця; концесії; лізинг;

- Співробітництво на компенсаційній основі;

- Співробітництво на умовах розподілу продукції між партнерами;

- Торгівля ліцензіями й технологією;

- Прибережна та прикордонна торгівля;

- Торгівля будівельними послугами;

- Торгівля транспортними послугами;

- Співробітництво в банківській сфері; іноземний туризм;

- Співробітництво у вільних економічних зонах;

- Інші форми міжнародного економічного співробітництва (біржі, торговельні будинки, асоціації) [3, 446 с.].

Зовнішньоекономічну діяльність підприємств в Україні ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Це і зрозуміло, адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньоекономічній діяльності операцій.

Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країни, якщо вона витрачає на виробництво експортних товарів менше суспільної праці, чим повинна витратити на виробництво товарів замість тих, що імпортуються (на засоби, виручені від експорту). Отже, товарообмін може бути вигідний всім країнам за умови правильного формування структури імпорту і експорту, тому необхідно збільшувати масштаби зовнішньоторговельного обміну [4, 672 c.].

У січні 2011 лідерами експортно-імпортних звязків стали підприємства з регіонів Донецької, Луганської та Полтавської областей (Таблиця 1.1)

Таблиця 1.1 - Обєми експорту-імпорту товарів по регіонам України. Січень 2011 р.

Регіон

Експорт

млн. дол. США

Імпорт

млн. долю США

Сальдо

Україна

4621,3

5037,5

-416,2

Автономна Республіка Крим

35,4

84,0

-48,6

Вінницький

40,8

14,4

26,4

Дніпропетровський

761,1

359,8

401,3

Донецький

1306,2

266,4

1039,8

Запорізький

252,5

133,5

119,0

Київський

106,2

197,5

-91,3

Луганський

343,6

84,2

259,4

Львівський

76,6

151,8

-75,2

Одеський

109,2

173,5

-64,3

Полтавський

234,9

44,7

190,2

Харківська

96,5

112,1

-15,6

Херсонська

25,5

7,0

18,5

Згідно с даними Таблиці 1.1 сальдо зовнішньоторгових операцій в Україні є негативним, що негативно впливає на стан Української економіки узагалі.

Грошові потоки у країні, які не є підкріплені виробництвом та експорту товарів приведе до інфляції української гривні. Можна зробити висновок що від активності зовнішньоекономічної діяльності підприємств залежить майбутнє України. Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського субєкта [6, 16 с.].

Для підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності потрібні:

- Робота направлена на вдосконалення структури експорту і імпорту товарів, розширення зовнішньоекономічних звязків підприємств регіону з країнами, які мають платоспроможний попит на виготовлену в Україні продукцію;

- Активніше використання заходів економічного характеру, організаційно-правових і спеціальних заходів стимулювання зовнішньої торгівлі;

- Переорієнтація структури експорту на користь готової продукції з глибшою мірою переробки, продукції металургійної і хімічної областей.

- На рівні підприємства основними мотивами розвитку зовнішньоекономічної діяльності можуть бути:

- Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.

- Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.

- Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

- Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.

- Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки [7, 88 c.].

Делись добром ;)