Соціально-психологічні аспекти праці менеджера

реферат

3. Професійна етика, організаційна культура, трудова мотивація і концепція "Рerformance Management"

Культура - характеристика стану суспільства і специфічний спосіб організації життєдіяльності людини, що відбивається в продуктах матеріальної, інтелектуальної та духовної праці; система норм і цінностей; відносин людини з природою і людей між собою (рис. 1).

За визначенням Канта, культура виражає здатність людини ставити мету, формулювати завдання і реальність рішення.

Культура - процес відокремлення людини від природи і створення нової реальності, і способу її існування як гомосапієнс. Потреба в культурі часто виникає в переломні моменти розвитку суспільства.

Сфери, що репрезентують культуру:

1) філософія;

2) мистецтво;

3) мова;

4) політика (механізм суспільних звязків і господарських відносин);

5) виробництво (матеріальна основа існування людини);

6) освіта (можливості в пізнанні світу і самого себе);

7) право (система суспільних категорій, норм, правил, що регламентують людські відносини);

8) сімя (первинний осередок суспільства, створена для продовження розвитку в дітях).

Розрізняють:

а) раціональну сферу культури - охоплює специфічні види діяльності (наука, література, менеджмент і т. д.);

б) ірраціональну сферу культури - належить безпосередньо до індивіда і характеризує його потреби та рівень розвитку (манери, поведінку, стиль, мову і т. д.).

Рис. 1. Система культури

Підсистеми культури вступають у взаємодію й відбивають специфіку видів діяльності й етику співтовариства.

Складові культури (рис. 2):

· символи;

· герої;

· комунікації;

· цінності;

· ритуали.

Рис. 2. Складові культури

Категорії цінностей:

Істина є найважливішою в етносі й не залежить від історичної епохи індивідуума, служить для виявлення напрямів розумової діяльності людини.

Краса. Виявляється в наданні можливостей самовираження особистості, залежить від етапу історичного розвитку, біологічного типу природних умов і місця проживання людини, відбиває гармонійне поєднання фізичного стану і соціально-психологічного статусу особистості.

Добро. Виступає регулятором відносин між групами людей і людьми в групі. Категорія істини спирається на суспільну корисність субєкта життєдіяльності, категорія краси - на естетичні норми, а категорія добра - на етику поведінки.

Справедливість. Регламентує можливості користування результатами спільної діяльності, розподіл ресурсів, засобів, цінностей.

Свобода вибору повязана зі створенням умов і можливостей для творчого розвитку особистості, підвищення її потенціалу, а для підприємств - полягає у створенні умов для добросовісної конкуренції на ринку.

Категорії цінностей безпосередньо повязані з такими поняттями:

Етика (від грец. etnos - звичай, характер відносин) - філософська дисципліна, що вивчає категорії моралі й моральності (Арістотель, Спіноза, Кант).

Етикет (від фр. etiquette - порядок) - усталені правила поведінки і порядок дії в певних соціальних колах і суспільних системах.

Ділова етика - стандарти, норми ділової поведінки прийняті в організації для спілкування з діловими партнерами (клієнтами, замовниками, інвесторами), а також для внутрішньофірмових відносин (з керівником, колегами, підлеглими).

Етичні нормативи - система цінностей і правил етики, яких має дотримуватися працівники організації для підтримки вищих стандартів ведення бізнесу. Вони відбивають філософію бізнесу, ступінь соціальної відповідальності організації, рівень розвитку трудового колективу та іміджу.

Ефективність управління організації забезпечується системою мотивації.

Мотивація - процес спонукання до праці, повязаний з дією на систему цінностей і цілей індивідуума, для усвідомлення ним цілей організації як своїх власних цілей.

Виокремлюють 4 підходи до мотивації праці:

1) теорія пільг і санкцій;

2) змістовна теорія мотивації;

3) процесуальна теорія мотивації;

4) теорія набутих потреб.

Моделювання поведінки індивідуума засобами мотивації здійснюється з використанням теоретичних і практичних моделей:

А. Модель "стимул - реакція", розроблена в університеті

Берклі (США) Хеббом і Даффі, ґрунтується на дослідженні активізації організму шляхом мобілізації енергії з дослідженням процесів розрядки і заряджання організму.

Б. Модель оптимуму активації (Берлайн, Скітовській, Сігуела) - ґрунтується на процесах зниження стресу, напруги і переходу від дискомфорту до комфорту і спокою особи.

В. Модель потреби стимулювання насолоди (Наттін і Кота) - процес впливу стимуляції насолоди на активацію працівника, покупця.

Г. Модель споживацьких цінностей (Шет, Ньюмен, Гросс ) - описує вибір дій індивідуумом як явище багатостороннє, що містить безліч цінностей: функціональних, соціологічних, емоційних, епістемічних (збудження, цікавість, новизна, відчуття пізнання), умовних (зорієнтованих на дефіцитність й унікальність особи або цінності).

Ґ. Модель споживацьких цінностей (МакКлеланд), тобто потреб, відбиває потреби індивіда у владі, успіху, причетності до результату. Зростання потреб = підвищення статусу (соціального або професійного) + внесок (результат) + якість (зростання попиту).

Ціннісний підхід є інструментом дослідження аналітики ринку.

Для керівника (менеджера) важливо розуміти узгодженість бажань і здібностей працівника з метою організації (рис. 3. і 4).

Рис. 3. Графік споживацьких цінностей

Рис. 4. Матриця потреб працівника

Можливості

Потреби

Не "хочу"

1. Потрібна додаткова

мотивація

3. Шкода для організації

"Хочу"

2. Користь для організації

4. Необхідна перепідготовка

"Можу"

Не "можу"

Щоб узгоджувати потреби і можливості людини важливо:

обєктивно оцінити можливості;

усвідомити необхідність;

впливати на бажання або змінити вид діяльності.

Методи мотивації

Матеріальні:

а) економічні:

оплата праці;

премії, винагороди, подарунки, пільги, бонуси, надбавки;

інформаційно-ресурсні: право розпорядження ресурсами, засобами, потужностями;

надання додаткової інформації, компютерної техніки, Інтернет;

створення баз даних, інформаційно-пошукових систем для їх використовування персоналом;

б) негрошові:

страхування (медичне, професійне, пенсійне, безпеки і здоровя);

забезпечення службовим авто і мобільним телефоном;

безкоштовне харчування на роботі;

оплата громадського транспорту;

кредитування найму або придбання житла.

Нематеріальні:

а) соціальні:

безкоштовне навчання;

підвищення кваліфікації;

оплата відпочинку, оздоровлення, заняття спортом;

організація безкоштовних культурно-розважальних заходів;

дотації на оплату комунальних послуг, утримання хворих, людей похилого віку, інвалідів;

б) моральні:

створення поліпшених умов праці (приміщення, меблі, безпечне устаткування);

посадове підвищення;

розширення зон відповідальності;

висунення в резерв на вищестоящу посаду.

в) творчі:

відряджання на виставки, семінари, симпозіуми, конференції;

заохочення винахідництва, раціоналізаторства, публікацій;

участь в ухваленні перспективних рішень;

надання можливості й часу для підготовки та захисту магістерських робіт, дисертацій.

Для вибору методу мотивації використовується АВС-аналіз поведінки особи - система діагностики поведінки особи та оцінки наслідків впливу поведінки на працю, ухвалення рішень за методами мотивації.

А - аналіз передумов нинішньої поведінки;

В - оцінка критичної поведінки в екстремальних умовах;

С - встановлення наслідків мотивації.

Рис. 5. Етапи моделювання поведінки особи:

1 - діагностика конкретної поведінки; 2 - розрахунок нижньої точки критичної поведінки; 3 - АВС-аналіз: "чинник > поведінка > наслідок"; 4 - план стратегії дій: позитивне підкріплення; негативне підкріплення; гасіння, стабілізація; заохочення, покарання; 5 - оцінка критичної точки після мотивації; 6 - порівняння поведінки до і після мотивації; 7 - вибір методу мотивації.

"Performance Management"(PM) - менеджмент виконання, тобто система способів дії на підлеглих, направлена на підвищення їх мотивації, використовування трудового потенціалу і творчих можливостей.

Піонером РМ був американський психолог Б. Скінер, який на початку 90-х років XX ст. запропонував методику "мотивації поведінки особи в умовах", що змінюються.

РМ може бути пентаграмою (пятикутником, кути якого символізують форми дії менеджера, а сторони - методи досягнення цілей).

Під час розробки моделі мотивації персоналу менеджер використовує одну з теорій мотивації. Приміром, теорія очікування, заснована на принципах:

1) P = f (M · А)

- продуктивність, рівень виконання завдань є функцією сили мотивації (М) і здібностей менеджера (А);

2) M = f (V1 · E)

- сила мотивації (М) - це функція валентності (результату 1-го рівня) V1 і сприйманого очікування дії методу мотивації (Е);

3) V1 =

- значення 1-го рівня (результату праці V1) дорівнює сумі валентностей 2-го рівня (результатів мотивації V2) і ступеня вірогідності досягнення результатів 2-го рівня за дії певного методу мотивації (Рi).

Критерії і показники результатів РМ:

1. Успіх виконання в РМ залежить від 3 чинників:

а) бажання;

б) готовність;

в) уміння.

P = W + R + А ,

де Р - виконання (прибуток, продуктивність, рентабельність, якість праці);

W - (willingness - бажання) - рівень показників, стандартів, норм, параметрів, запланованих і очікуваних результатів праці;

R - ( readiness - готовність) - можливості забезпечення праці та умов трудової діяльності;

А - ( ability - уміння ) - рівень кваліфікації, досвіду, освіти, якості праці).

2. Для оцінки ефективності праці використовується показник продуктивності праці як відношення обсягу виготовленої продукції до кількості задіяних працівників:

(грн/осіб).

3. Для оцінки рівня управління використовується показник ціни одиниці праці як відношення трудових витрат до кількості працівників:

(грн/осіб).

4. Для оцінки рівня вимірювання використовується показник Ф, який характеризує обсяг продукції, що припадає на одиницю трудових витрат:

.

5. Для оцінки ефективності мотивації праці використовується показник Ме як відношення витрат на стимулювання праці до обсягу продукції в гривнях.

.

Делись добром ;)