Аналіз системи управління персоналом на підприємстві

дипломная работа

1.1 Сутність, функції та принципи управління персоналом

персонал управління праця стимулювання

Управління персоналом у широкому розумінні становить цілеспрямовану координацію суспільного процесу відтворення, який включає управління людськими ресурсами.

Специфіка людських ресурсів виражається втому, що, по-перше, люди наділені інтелектом, їх реакція на управління є емоційною, продуманою, а не механічною, а це означає, що процес взаємовідносин є двосторонній; по-друге, люди постійно удосконалюються і розвиваються; по-третє, відносини ґрунтуються на довготерміновій основі, оскільки трудове життя людини може продовжуватись протягом 30--50 років; і останнє, люди приходять в організацію усвідомлено, з певними цілями і мотивами.

Розвиток продуктивних сил суспільства супроводжується поглибленням поділу праці, розчленуванням її на окремі процеси. Тому виникає обєктивна необхідність координувати ці процеси в організованих системах (трудовий колектив, підприємство, обєднання, галузь, народне господарство). Управління - обовязків елемент доцільної форми організації колективної діяльності людей, а також технічних і технологічних систем. Тобто воно здійснюється скрізь, де треба відповідно впливати на обєкт або систему з метою упорядкування чи переведення її з одного стану в інший.

Головним елементом всієї системи управління є кадри які одночасно можуть бути як обєктом так і субєктом управління.

“Обєкт управління - це окремий працівник, а також певна їх сукупність, що виступає як трудовий колектив. Особливість такої групи полягає у певній взаємодії працівників, завдячуючи спільним цілям ” [35, с.89].

“Як субєкт управління персоналом виступає група спеціалістів, які виконують відповідні функції працівників кадрової служби а також керівників всіх рівнів, що виконують функцію управління стосовно своїх підлеглих ” [32 с. 36].

Управління персоналом - системний, планомірно організований вплив за допомогою взаємоповязаних організаційно - економічних та соціальних заходів на процес формування, розподілу, перерозподілу робочої сили на рівні підприємства (установи), створення умов для використання трудових якостей працівника (робочої сили) з метою забезпечення ефективного функціонування підприємства і всебічного розвитку зайнятих на ньому працівників.

Мета управління персоналом: економічна, науково-технічна; виробничо-комерційна; соціальна; дерево цілей системи управління організацією” [32, с.56].

Предметом управління персоналом як науково практичного напрямку виступає вивчення відносин працівників в процесі виробництва з погляду найбільш повного і ефективного використання їх потенціалу в умовах функціонування виробничих схем.

Основна ціль управління персоналом [10, c.97]:

формування висококваліфікованого, відповідального за доручену справу персоналу з сучасним економічним мисленням та розвитком почуття професійної гордості;

забезпечення соціальної ефективності колективу.

Управління персоналом як цілісна система виконує такі функції [19, c.45]:

- організаційну -- планування потреб і джерел комплектування персоналу;

- соціально-економічну -- забезпечення комплексу умов і факторів, спрямованих на раціональне закріплення й використання персоналу;

- відтворювальну -- забезпечення розвитку персоналу.

Отже, управління персоналом -- це і наука, і мистецтво ефективного управління людьми в умовах їх професійної діяльності. Це система принципів, методів і механізмів оптимального комплектування, розвитку й мотивації та раціонального використання персоналу. Управління персоналом повинно відповідати концепції розвитку підприємства, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю при формуванні, закріпленні (стабілізації) і використанні персоналу.

Управління персоналом як система включає два блоки: організаційний і функціональний.

До організаційного відносять:

формування персоналу - це прогнозування структури, визначення потреб, залучення, підбір та розміщення персоналу й укладання договорів та контрактів;

стабілізація персоналу -- це формування банку даних з питань рівня кваліфікації, персональних умінь, бажань, результатів оцінки праці з метою визначення потенціалу кожного працівника для організації навчання, підвищення кваліфікації і закріплення чи звільнення працівників.

Функціональний повязаний із:

використанням персоналу, що включає професійно-кваліфікаційне і посадове переміщення працівників (управління карєрою), створення постійного складу персоналу та робочих місць, покращення морально-психологічного клімату в колективі.

Управління персоналом повинно орієнтуватись на тенденції та плани розвитку організації, досягненні основних її цілей, то вимагає врахування таких аспекті в: довгостроковий розвиток організації; забезпечення ринкової незалежності; одержання відповідних дивідендів; самофінансування розвитку підприємства; збереження фінансової рівноваги; закріплення досягнутого.

Виходячи з цього, основним завданням управління персоналом є удосконалення: кадрової політики; використання і розвиток персоналу; вибору і реалізації стилю управління людьми; організації горизонтальної координації і кооперації; покрашення організації робочих місць і умов праці; визнання особистих досягнень у праці; вибір системи оплати й стимулювання.

Управління персоналом здійснюється на підставі основоположних принципів. Принципи в сфері управління персоналом - це основні, вихідні положення, що визначають головний зміст наукової і практичної діяльності в цій сфері,включаючи побудову системи управління персоналом, механізми її функціонування, організаційну культуру [6, с. 85]. У науковій і навчальній літературі існують різні підходи визначення принципів управління персоналом. А. М. Аверін і А. Я. Кібанов виділяють слідуючі принципи управління персоналом:

- автономність - відносна самостійність різних ланок управління персоналом;

- адаптивність - гнучкість і пристосування управління персоналом до умов, що постійно змінюються;

- винагорода персоналу за результатами праці;

- ієрархічність - взаємодія між ланками управління персоналом на різних рівнях управління;

- колегіальність - взаємодія співробітників служби управління персоналом;

- комплексність - врахування чинників, які впливають на управління персоналом;

- концентрація - ліквідація дублювання і концентрація в управлінні персоналом на вирішення поставлених перед організацією завдань;

- багатоаспектність - використання різноманітних каналів в управлінні персоналом: адміністративного, правового та ін.;

- науковість - використання в управлінні персоналом наукових результатів;

- оперативність - своєчасне прийняття рішень;

- оптимальність - багатоваріантність і вибір найбільш оптимального варіанту;

- перспективність - врахування перспективи розвитку організації;

- плановість - планування роботи з персоналом;

- добір і розстановка кадрів - відповідність працівників їх кваліфікації і здібностям, потребам і інтересам організації;

- наступність - наявність спільної основи при вдосконаленні системи управління персоналом ;

- ротація - вміння виконувати функції інших працівників;

- узгодженість - погоджені взаємовідносини між ланками управління персоналом ;

- спеціалізація - розподіл праці між керівниками, спеціалістами і службовцями;

- стійкість системи управління персоналом;

- економічність - ефективна організація і зниження затрат на управління персоналом .

На думку Ю. Г. Одєгова принципи роботи з персоналом можна розподілити на загальні принципи і принципи організації роботи з персоналом. До загальних принципів він відносить слідуючи принципи: ефективність, прогресивність, перспективність, комплексність, оперативність, оптимальність, простота, науковість, ієрархічність, автономність, узгодженість, стійкість, багатоаспектність, плановість, винагорода, добір і розстановка, ефективна зайнятість, ротація, а до принципів організації роботи з персоналом: оптимальне співвідношення управлінської орієнтації, концентрація, спеціалізація, паралельність, адаптивність (гнучкість), наступність, неперервність, ритмічність, технологічна єдність, комфортність, колегіальність в управлінні [15, с. 21].

Управління персоналом у даний час повинно акцентувати увагу на таких позиціях:

людина -- джерело доходу;

вся діяльність організації спрямована на досягнення економічних результатів і одержання прибутку;

успішна робота можлива тільки при забезпеченні організації високопрофесійним штатом працівників, фірма цінна своїми людьми.

На думку багатьох зарубіжних економістів, головним у роботі з людськими ресурсами є: використання індивідуальних здібностей працівників відповідно до стратегічних цілей організації, в першу чергу, для оволодіння новою технікою й технологіями; інтеграція бажань, потреб і мотивів працівників з інтересами фірми.

Делись добром ;)