Висновки
В ході аналізу стратегій керівництва персоналом та дослідження індивідуального стилю керівництва, було отримано підтвердження гіпотези щодо наявності певних складнощів в практиці управління персоналом в соціальній службі, через формалізацію роботи та «дистанційне» керування, яке заважає особистісному, демократичному підходу керівника до персоналу.
Також було отримано наступні висновки:
По-перше: здобутки різних стратегій світового менеджменту вплинули на різні сфери виробництва, але в окрему сферу відокремилося соціальне управління. Соціальне управління як тип і функція загального управління - це особливий вид управлінської праці, що забезпечує виконання відповідних соціальних завдань засобами адекватної організаційної структури.
По-друге: управління в соціальній службі має свої принципові особливості, які є суттєвими з точки зору соціальних явищ, соціальних проблем та професійної спрямованості соціальних працівників.
По-третє: професійно важливим для управлінця в соціальній сфері виступає вміння спілкуватися. Тому що, правильно організоване спілкування, в ході якого здійснюється взаємний звязок між керівництвом та підлеглими, є фундаментом ефективності спільної діяльності.
По-четверте: організаційні особливості роботи в державних соціальних службах позбавляють керівника більш тісного контакту з підлеглими, що приводить до психологічної відчуженості у стосунках та формалізації спілкування.
Для того щоб управління в державних соціальних службах було якомога ефективніше, керівникові потрібно приділяти більше уваги міжособистому спілкуванню з персоналом, вивчати мотиви і інтереси підлеглих, використовувати методи мотивації персоналу, прогнозувати вплив певного стимулу на характер поведінки працівника. Високий професіоналізм керівника та повага з боку колективу здатні сформувати сприятливий психологічний клімат в колективі та забезпечити демократичні відносини.
Література
1. Барко В.І. Розвиток професійних якостей управлінця. - Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №11. - С. 65-80.
2. Борисова Е.М., Логинова Г. П., Мдивани М. Д. Діагностика управленческих способностей. - Вопросы психологии. - 1997. - №2. - С. 112-120.
3. Динамика ценностей в социальной работе/Под ред. Стивена Шардлоу. - К., 1996 - С. 133-151
4. Друкер П.Ф. Управление, нацеленное на результаты/ Пер. с англ. - М., 1994. - 254 с.
5. Дункан Д.У. Основополагающие идеи в менеджменте/Пер. с англ. - М., 1996. - 336 с.
6. Кредісов А. І., Панченко Є. Г. Менеджмент для керівників. - К.: Знання, 1999. - 188 с.
7. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М., 1998. - 250 с.
8. Моргунов Е. Управление персоналом: исследование, оценка, обучение. - М., 2000. - 264 с.
9. Рамон Ш. Західна і східна Європа: соціальна робота і соціальна політика// Соціальна робота в Україні: перші кроки/ За ред. Полтовця В. - К., 2000. - С. 7-27.
10. Социальный менеджмент: Учебник/Под ред.. Д.В.Валового. - М., 2000. - 392 с.
- Вступ
- Розділ І
- Характеристика загальних наукових підходів до стилів управління персоналом в соціальній сфері
- 1.1 Керівництво персоналом: зарубіжний досвід
- 1.2 Менеджерські моделі в соціальній сфері
- Розділ ІІ
- Аналіз та оцінка стратегій керівництва персоналом в практиці соціальної роботи
- 2.1 Особливості кадрового менеджменту в соціальній сфері
- 2.2 Професійно важливі якості управлінця соціальної служби
- Розділ ІІІ
- Оцінка стилю керівництва в державній соціальній службі
- 3.1 Методика самооцінки індивідуального стилю керівництва
- 3.2 Аналіз отриманих результатів
- Висновки