1.3.2 Формування горизонтальних звязків

Найважливішою тенденцією розвитку організацій є зменшення числа рішень, прийнятих у вищій ланці, підвищення здатності організації обробляти велику інформацію і оперативно реагувати на ситуації, що складаються. Це досягається шляхом надання великих повноважень нижчим рівням, перенесення центрів прийняття управлінських рішень туди, де виникає проблема і відкіля надходить інформація. Наділення повноваженнями нижчих рівнів у ряді випадків можливо і при вертикальних звязках, оскільки ресурси закріплені окремо за кожним виробничим підрозділом, що нерідко при рішенні проблем не має потреби в інформації про інші підрозділи.

Якщо передача повноважень нижчим рівням здійснюється без закріплення відповідних ресурсів, то потрібне розвиток горизонтальних звязків. Це необхідно для одержання всієї інформації, що відноситься до загальних ресурсів і можливостей їхнього використання. У ряді випадків для налагодження горизонтальних звязків використовуються так звані неформальні процеси, що поліпшують діяльність формально спроектованої структури.

Основні форми звязків по горизонталі:

- використання прямих контактів між керівниками, взаємодіючими із приводу рішення загальної проблеми;

- установлення взаємозвязку між двома підрозділами, що мають міцні контакти по основних питаннях їхньої діяльності;

- створення тимчасових цільових груп для рішення проблем, що торкаються кілька підрозділів;

- створення постійне діючої групи для рішення періодично виникаючих між функціональних проблем;

- створення нових «інтегруючих» органів у керуванні самими горизонтальними процесами;

- перехід від інтеграційної до сполучної ролі керівника, якщо мається істотна диференціація функцій і видів діяльності;

- установлення подвійної відповідальності в критичних крапках рішення проблем при матричних структурах керування.