Стратегії розвитку підприємства

дипломная работа

1.3 Рівні розроблення стратегії розвитку організації

Керівництво великих підприємств процес розроблення стратегії здійснює на кількох організаційних рівнях.

На рис. 1.1 показано піраміду розроблення стратегії для диверсифікованого й одногалузевого підприємств.

Корпоративна стратегія. Поширюється на всю компанію, охоплює всі напрями її діяльності. Рішення щодо корпоративної стратегії зазвичай приймаються радою директорів: керівниками вищого рангу й іншими ключовими менеджерами.

Розроблення корпоративної стратегії для підприємства передбачає:

- дії щодо визначення меж і напрямів диверсифікації;

- заходи щодо покращення загальних показників роботи в тих галузях, у яких уже працює підприємство (швидке зростання найбільш перспективних підприємств, забезпечення нормального функціонування основних сфер діяльності, підтримання ділової активності на малоприбуткових, але перспективних напрямах, відмова від непривабливих сфер бізнесу);

- пошук шляхів одержання синергетичного ефекту серед споріднених господарських підрозділів і перетворення його на конкурентну перевагу;

- встановлення інвестиційних пріоритетів і спрямування корпоративних ресурсів в найпривабливіші сфери діяльності [56, ст. 109].

Рис. 1.1 - Рівні стратегії диверсифікованого й одногалузевого підприємства

Ділова стратегія. Для підприємства, яке займається одним видом бізнесу, корпоративна та ділова стратегія збігаються; відмінності між ними є тільки на диверсифікованому підприємстві.

Ділова стратегія стосується управління окремою сферою діяльності підприємства; вона складається з низки підходів і напрямів, розроблюваних керівництвом для досягнення найкращих показників у цій сфері діяльності.

Відповідальність за ділову стратегію несе менеджер стратегічного господарського підрозділу (стратегічної бізнес-одиниці) підприємства -- самостійної структурної одиниці організації, орієнтованої на певні стратегічні зони господарювання (сфери бізнесу). Стратегічна бізнес-одиниця -- незалежна від інших зона бізнесу, яка охоплює певну сферу діяльності фірми; внутрішньофірмова організаційна одиниця, що відповідає за розробку стратегії фірми на одному чи кількох сегментах цільового ринку.

Сукупність стратегічних одиниць бізнесу утворюють господарський (корпоративний, стратегічний) портфель фірми. В основі виокремлення стратегічних одиниць бізнесу лежить концепція сегментації ринку (поділу ринку на частини -- сегменти зі схожими характеристиками) згідно з такими критеріями: територіальним (ринковим), товарним (продуктовим), за типом покупців, мішаним.

Залежно від рівня виділення стратегічних бізнес-одиниць ними можуть бути регіональні відділення, дочірні компанії, підприємства, групи підрозділів тощо.

Стратегічна бізнес-одиниця має такі характеристики:

- вона орієнтована на певну сферу діяльності (товари чи послуги, тип покупців, географічний ринок) або на кілька сфер водночас;

- має власну стратегію розвитку, що ґрунтується на конкурентних перевагах, і чітко визначених конкурентів;

- має самостійного керівника з повноваженнями приймати важливі рішення, який контролює більшість факторів, що впливають на рівень прибутків; розпоряджається ресурсами, самостійно планує та проводить виробничо-збутову діяльність, матеріально-технічне постачання;

- відповідає за самостійне створення прибутку.

У компанії може бути від однієї стратегічної бізнес-одиниці (якщо це невелика спеціалізована фірма) до кількох десятків. Коли їх недостатньо, то є загроза ігнорування важливих відмінностей у напрямах бізнесу; надто велика кількість стратегічних бізнес-одиниць ускладнює процес стратегічного управління.

Основне завдання ділової стратегії -- досягнення і закріплення довготермінової конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку. Для його виконання ділову стратегію слід розробляти за такими основними напрямами:

- планування заходів, спрямованих на посилення конкурентоспроможності та збереження конкурентних переваг;

- формування механізму реагування на зовнішні зміни;

- координація стратегічних дій основних функціональних підрозділів (закупівля, НДДКР, фінанси, виробництво, маркетинг);

- зусилля щодо вирішення специфічних питань і проблем підприємства [54, ст. 11]

Функціональна стратегія. Належить до плану дій окремих функціональних відділів і служб підприємства (розроблення нової продукції, виробництво, маркетинг, персонал, розподіл, фінанси тощо) у межах корпоративної і ділової стратегії. За її формування відповідають керівники функціональних підрозділів. Роль функціональної стратегії полягає в підтримці загальної ділової стратегії та конкурентоспроможності компанії, створенні управлінських орієнтирів для досягнення визначених функціональних цілей підприємства.

Якщо керівники функціональних підрозділів здійснюють свою стратегію незалежно один від одного і від менеджера стратегічної одиниці бізнесу, це може призвести до нескоординованих дій, а відтак -- конфліктів. Щоб цього не трапилося, необхідно координувати функціональні стратегії на стадії обговорення, коли ще не пізно усунути розбіжності.

Операційні стратегії. Визначають, як забезпечити виконання важливих оперативних завдань (закупівля матеріалів, управління запасами, ремонт, транспортування, рекламні кампанії тощо) у межах функціональних, ділових і корпоративних стратегій підприємства. Відповідальність за розробку операційних стратегій лягає на менеджерів середньої ланки, пропозиції яких повинні бути розглянуті й затверджені їхніми керівниками [60, ст. 151]

Делись добром ;)