Сутність контролінгу

контрольная работа

1.2 Облік за фактичною собівартістю

контролінг собівартість ресурс

1) Базовий варіант. При цьому варіанті фактичні затрати відображаються без будь-яких коригувань.

Головною перевагою даного методу є його простота. Щодо недоліків, то ними є:

-- відсутність нормативів для контролю кількості використаних ресурсів та цін на них;

-- відсутність можливості аналізу причин відхилень;

-- складність процедури розрахунку фактичних цін в умовах надання взаємних послуг між підрозділами підприємства;

-- «стрибки» собівартості внаслідок неможливості створення резервів (наприклад, для виплати відпускних робітникам);

-- трудомісткість перерахунку цін на кожну одиницю використаних ресурсів;

-- необхідність розрахунку собівартості кожної партії виробів, що в умовах масового виробництва є трудомістким.

2) За цінами минулого періоду. При даному варіанті затрати визначаються як алгебраїчна сума добутку середньої ціни минулого періоду на фактичну кількість та відхилень затрат за рахунок цін.

Перевагами даного варіанта порівняно з попереднім, є те, що спрощується порівняння затрат за різні періоди, зявляється можливість контролю та спрощується ведення самого обліку (немає необхідності щоразу перераховувати фактичну ціну).

До загальних недоліків даного варіанта необхідно віднести такі:

-- використання в якості нормативу середньої ціни за минулий період, що не відповідає цілям підприємства і викликає труднощі у здійсненні контролю;

-- відсутність нормативів за кількістю використання ресурсів;

-- «стрибки» собівартості внаслідок неможливості створеннрезервів.

3) За плановими цінами. Основними характерними ознаками даного варіанта обліку є те, що прямі затрати відображаються за плановими цінами, відхилення прямих затрат від запланованого рівня списуються в кінці періоду, а планування постійних витрат відсутнє. Підрахунок затрат здійснюється за такими формулами:

Ззф = Ззп + Вз + Вч,

де Ззф, Ззп -- фактичні і планові затрати на заробітну плату;

Вз, Вч -- відхилення, які викликані зміною середньої ставки заробітної плати і чисельності персоналу.

Змф = Змп + Вк + Вц,

де Змф, Змп -- фактичні і планові затрати на матеріали;

Вк, Вц -- відхилення затрат, які викликані зміною кількості матеріалів та зміною цін на матеріали.

Перевагами даного варіанта, порівняно з базовим, є те, що при цьому варіанті можлива ліквідація коливань цін (у випадку прямих затрат); є змога порівняння затрат різних періодів, планування прямих затрат, а також порівняння фактичних і планових значень (але тільки для прямих затрат). До недоліків даного варіанта, як і попереднього, слід віднести відсутність можливості контролю й аналізу відхилень непрямих затрат, а також «стрибки» собівартості внаслідок відсутності резервування.

Делись добром ;)