Сутність концепції прийняття рішень і вирішення проблем та використання її положень в управлінській теорії та практиці

курсовая работа

4. Контроль за виконанням рішень та основних напрямків реабілітації екосистеми р. Інгулець

Річка Інгулець віднесена до каталогу основних річок України і являється найбільшою правою притокою нижньої течії головної водної артерії України - річки Дніпро. Інгулець є основним джерелом, яке живить схід Кіровоградської області, Кривбас, південно-східні райони Миколаївської області і відіграє важливу роль у питній і промисловій водозабезпеченості вказаних регіонів.

Інгулець бере свій початок з заболоченої балки поблизу с. Топила Знамянського району, Кіровоградської області. Потім прямуючи Дніпропетровською, Миколаївською та Херсонською областями впадає в р. Дніпро на 46 км від його гирла. При впадінні річка розділяється на два рукави, з яких лівий має довжину 1,5 км, а правий 0,9 км.

У басейні річки Інгулець розташований один з найважливіших індустріальних промрайонів країни - Криворізький басейн. Провідне місце у цьому районі належить підприємствам чорної металургії, машинобудуванню та металообробці, електроенергетиці, паливній промисловості.

Площа зрошуваних земель в басейні Інгулець на рівень 2003 року становить 82,9 тис. га, з яких в Кіровоградській області - 13,1 тис. га, Дніпропетровській -25,3 тис. га, Миколаївській - 39,2 тис. га, Херсонській області - 5,3 тис. га.

Джерелом зрошення є стік р.Інгульця та її притоків, зарегульований ставками і водосховищами та дніпровська вода.

Сучасна екологічна ситуація в басейні Інгульця залишається напруженою внаслідок значних обсягів мінералізованих зворотних вод, накопичених у хвостосховищах гірничорудних підприємств Кривбасу. Крім того річку Інгулець забруднюють стоки комунального господарства, промислових та сільськогосподарських підприємств. Так, у 2001 році в Інгулець скинуто 175,3 млн.м3 з них забруднених 158,1 млн.м3 , а взагалі без очистки - 64,9 млн.м3 .

Стоку річки Інгулець недостатньо для розбавлення стічних вод до дозволених граничних концентрацій.

З метою забезпечення подачі води належної якості на водопостачання м. Миколаєва та зрошення сільгоспугідь в Миколаївській та Херсонській областях, щорічно Кабінетом мінісрів України приймаються розпорядження щодо промивки річки Інгулець.

Основними напрямками щодо робіт з екологічного оздоровлення малих річок в басейнах Інгулець та Саксагань є:

винесення прибережних захисних смуг для проведення на них комплексних водоохоронних заходів;

залучення органів місцевої влади до фінансування повних комплексів водоохоронних заходів при роботах на малих річках;

втілення концепції ґрунтозахисного землеробства (упорядкування землекористування, тобто вилучення з класу орних заплавних земель та земель, на яких спостерігаються ерозійні процеси);

заліснення території до оптимальної норми - 16% (сюди входить і посадка водозахисних лісосмуг і протиерозійні лісонасадження);

призупинення робіт з господарського використання заплав малих річок,
які негативно впливають на їх стан;

забезпечення контролю за використанням і якісним станом вод малих річок;

використання прогресивних технологій і міжнародного досвіду по екологічному оздоровленню малих річок;

створення руслових водоохоронних смуг з посадженням вищої водної рослинності (ВВР), а також створення заплав, заводей, рукавів з вирощуванням
ВВР, покращення санітарно-гігієнічного стану територій міст та селищ, реа
лізація багатоцільових організаційно-технічних заходів, націлених на поліп
шення екологічного стану сельбищних територій;

посилення робіт з екологічного виховання населення, пропаганди раціонального використання й охорони водних ресурсів.

Проблема техногенно-екологічного забруднення гірничодобувних територій, де головними джерелами забруднення є накопичувані промислових відходів, мінералізованих шахтних та рудникових вод, потребує термінового розвязання.

Гірничодобувні роботи суттєво впливають на навколишнє середовище і створюють умови для активізації небезпечних геологічних процесів, одним з яких є осідання денної поверхні землі, внаслідок чого виникають небезпечні явища: інтенсивне підтоплення житлових масивів та обєктів господарювання, заболочування значних територій, утворення джерел, озер і боліт у пониженнях рельєфу.

В результаті закриття гірничо-видобувних підприємств, шахт і розрізів необхідно передбачити вирішення комплексу еколого-гідрогеологічних, у тому числі водоохоронних проблем, передбачених Водним кодексом України / ст. 105, "Охорона підземних вод"/. Це, насамперед, здійснення заходів щодо попередження забруднення підземних вод, обладнання локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю за рівнями та якісним станом цих вод.

Програмою передбачаються заходи щодо охорони земель від засолення, підтоплення, забезпечення умов відтворення природних ландшафтів у зонах розміщення цих обєктів.

З метою поліпшення забезпечення якісною водою населення і галузей економіки, вирішення водогосподарських і екологічних проблем басейнів річок та регіонів України, у тому числі і гірничодобувних, впродовж 1999-2002 років Урядом України визначені основні напрями цієї діяльності в законах та програмах, зокрема це Концепція розвитку водного господарства України, затверджена Постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390-ХІУ та Закон України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", прийнятий 17 січня 2002 року, до складу якого увійшли програми водогосподарського напрямку.

Метою програмних документів є впровадження державної політики, спрямованої на запобігання зростанню антропогенного впливу на довкілля, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення і виснаження, раціональне використання водних ресурсів, забезпечення сталого функціонування екосистем у басейнах річок України, запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків.

Для реалізації зазначених природоохоронних заходів передбачається:

при формуванні державного бюджету виділяти кошти на фінансуванню Комплексних програм природоохоронного спрямування у повному обсязі :

- віднесенням витрат на вказані цілі до захищених статей бюджету;

розробити і ввести в дію та забезпечити неухильне дотримання субєкта
ми господарювання нормативів з граничного навантаження на навколишнє
середовище;

- провести інвентаризацію, паспортизацію та оцінку технічного стану потенційне небезпечних обєктів (підземні виробки, пустоти, будівлі та споруди, що розміщені в зоні їх розповсюдження) та вжити вичерпних заходів для запобігання їх руйнування.

Згідно з Законом України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", підприємства гірничодобувної галузі щорічно зобовязані погоджувати з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує виконання зазначеної Програми заходи, на які спрямовуються кошти від збору за забруднення навколишнього середовища, що залишаються у розпорядженні цих підприємств.

На виконання завдань Програми постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р. № 568 створена Міжвідомча координаційна рада.

На підставі вищезазначеного основними принципами водно-екологічної політики в басейнах річок Інгулець та Саксагань є:

пріоритетність розвитку системи водокористування для соціальної сфери;

комплексний підхід до територіальної організації виробництва, земле-і водокористування залежно від водоресурсного значення зазначених басейнів;

еколого-економічна і санітарно-гігієнічна регламентація та державне управління водокористуванням з наданням безумовного пріоритету

збереженню водних ресурсів, підтриманню сприятливих умов функціонування ландшафтів водозбірних басейнів і екологічного стану водних обєктів в басейнах річок Інгулець та Саксагань;

пріоритетність економічних важелів регулювання водних відносин, оптимальне їх поєднання з організаційними та правовими заходами;

- широке залучення громадськості до процесів обговорення, планування, контролю процесів використання водних ресурсів.

Реалізація вищезазначених принципів (шляхом виконання завдань та заходів Програми) має здійснюватись за такими пріоритетними напрямами:

поліпшення якості забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки, включаючи будівництво (реконструкцію) та підвищення екологічної надійності водосховищ, каналів, водоводів, систем водозабезпечення;

раціональне та екологічно безпечне використання водних ресурсів, підвищення технологічного рівня водокористування, впровадження маловодних і безводних технологій (впровадження новітніх, водозберігаючих, енергозберігаючих, комплексних технологій очищення забруднених вод, в першу чергу у комунальному господарстві);

упорядкування структури природних територій та земель, які інтенсивно використовуються, оптимізація водних балансів річкових басейнів річок Інгулець та Саксагань, забезпечення стабільності та поліпшення екологічної ситуації, підтримання водорегулюючих функцій ландшафтів водозбірних територій;

відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму водних обєктів в басейнах річок Інгулець та Саксагань;

удосконалення управління водокористуванням, охороною та відтворенням водних ресурсів у басейнах річок Інгулець та Саксагань на основі запровадження басейнового принципу (вдосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової бази для впровадження державної політики у сфері використання водних ресурсів).

Системний аналіз сучасного екологічного стану басейну Інгульця дав змогу окреслити коло найактуальніших проблем, які потребують розвязання та є предметом цієї програми, а саме:

- антропогенне навантаження на водні обєкти басейну внаслідок екстенсивного способу ведення господарства призвело до кризового зменшення само-відтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу стала тенденція до значного забруднення водних обєктів внаслідок неупо-рядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських обєктів і сільськогосподарських угідь (незадовільний технічний стан, низький рівень експлуатації систем водовідведення тощо);

періодична зміна водно-сольового режиму річок внаслідок скидання надлишків зворотних стічних вод гірничорудних підприємств в міжвегетаційний
період в р. Інгулець в обємі 16-17 млн.м3 та в р.Саксагань в обємі 5 млн.м3 з
загальною мінералізацією біля ЗО г/дм3;

значне забруднення підземних вод та виникнення шкідливих інженерно-геологічних явищ (карст, суфозія та провали денної поверхні) внаслідок недосконалої схеми гідрогеологічного захисту ведення гірничих робіт;

погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання в басейні поряд з існуючими технологія
ми водоочищення, які вже не забезпечують необхідного рівня водопідготовки;

недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів;

недостатня ефективність існуючої схеми управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління;

відсутність автоматизованої системи моніторингу екологічного стану водних обєктів басейну Інгульця, якості питної води і стічних вод у системах
водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських обєктів
та достатнього природоохоронного контролю за використанням водних ре
сурсів.

Реалізація дає можливість створити необхідні передумови для розвязання наведених вище головних проблем шляхом поліпшення екологічного стану басейнів річок Інгулець і Саксагань.

Для досягнення основної мети Комплексної програми передбачається розробити і реалізувати проекти та заходи за такими пріоритетними напрямами:

охорона поверхневих і підземних вод від забруднення;

удосконалення водозабезпечення населення якісною питною водою;

удосконалення нормативно-правової бази по збору коштів за забруднення водних обєктів та їх цільовому використанню на відновлення водних ресурсів у відповідності до басейнового принципу;

підтримання в безпечному для довкілля та населення режиму підземних вод в Криворізькому регіоні;

відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок в басейні Інгульця;

удосконалення системи відведення шахтних вод Кривбасу з урахуванням альтернативних варіантів відводу та акумуляції шахтних вод;

поліпшення водогосподарської ситуації на землях Інгулецької зрошувальної системи;

створення ефективної регіональної системи екологічного моніторингу із застосуванням сучасних засобів інформатики;

прогнозування змін гідрогеологічного середовища на окремих техногенно-напружених ділянках басейну р.Інгулець методом моделювання;

створення геоінформаційної системи екологічного менеджменту в басейні Інгульця.

Взаємоповязані комплекси заходів за пріоритетними напрямами переслідують такі цілі:

зменшення антропогенного навантаження на водні обєкти басейну річок Інгулець і Саксагань;

досягнення екологічно безпечного використання водних обєктів і водних ресурсів для задоволення господарських потреб;

забезпечення екологічно стійкого функціонування водного обєкту як елемента природного середовища із збереженням властивості водних екосистем відновлювати якість води.

Розвязання накопичених протягом тривалого часу екологічних проблем у басейні Інгульця потребує значних фінансових ресурсів, основним джерелом яких залишаються державний і місцеві бюджети та кошти підприємств усіх форм власності. З огляду на обмеженість фінансування природоохоронних заходів та життєву необхідність оздоровлення річкового басейну передбачається розроблення плану практичної реалізації заходів.Для раціонального використання коштів необхідно визначити пріоритетні завдання та відпрацювати ефективні, економічно вигідні рішення і етапи їх реалізації.

З цією метою здійснюється класифікація проблем за ступенем їх важливості (погіршення здоровя населення в результаті низької якості водних ресурсів, істотне погіршення стану або небезпека заподіяння непоправної шкоди екосистемі), а також класифікація природоохоронних дій для визначення необхідних обсягів капіталовкладень та їх екологічної ефективності (з наданням пріоритету заходам із значним еко-лого-економічним ефектом, які придатні до поетапної реалізації, забезпечені необхідною проектною документацією, передпроектними дослідженнями тощо).

Розроблення конкретних заходів і розподіл коштів на їх практичну реалізацію здійснюються не тільки за галузевою, а й за цільовою ознакою.

У першу чергу передбачається виконання заходів, які не потребують значних капітальних затрат, а саме:

підвищення загальної культури виробництва;

суворе дотримання технологічних норм споживання і використання водних ресурсів;

підтримання у належному стані діючих водоохоронних споруд; запобігання аварійним ситуаціям;

забезпечення своєчасного прибирання сміття та очищення забудованих територій, суворого контролю з боку природоохоронних органів за станом забудованих територій міст;

дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних смуг та водоохоронних зон;

контроль за зберіганням та використанням органічних і мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів тощо з метою запобігання їх виносу у водні обєкти.

Визначення пріоритетних цілей та засобів їх досягнення проведено згідно з двома етапами екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

Перший етап - поліпшення екологічної ситуації за рахунок стабілізації і щорічного зниження рівнів забруднення та виснаження водних обєктів,

створення нормативно-правових, організаційних та економічних передумов переходу до екологічно безпечного використання водних обєктів. Головними завданнями цього етапу є:

обмеження шкідливого впливу найбільш небезпечних забруднювачів водних джерел басейну Інгульця, припинення скидання забруднених комунальних стічних вод, забезпечення очищення стічних вод відповідно до проектних параметрів очисних споруд;

зменшення водоспоживання на основі раціонального водокористування з урахуванням структурної перебудови господарства, технологічної модернізації та реконструкції промислового і аграрного виробництв, комунального господарства;

завершення створення водоохоронних зон та прибережних смуг усіх водойм басейну;

подальше вдосконалення нормативно-правової та еколого-економічної баз безпечного користування водними обєктами і охорони їх від забруднення;

поліпшення системи управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів відповідно до напрямів екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води;

удосконалення економічного механізму реалізації водоохоронної діяльності;

впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

удосконалення системи моніторингу екологічного стану басейну Інгульця шляхом розвитку відомчих мереж та служб, створення центру узагальнення баз даних про екологічний стан басейну Інгульця;

розроблення і впровадження програм екологічної освіти та виховання. На першому етапі необхідно зробити акцент на стабілізацію і зменшення скидання забруднюючих речовин з міських очисних споруд, зменшення надходження забруднень від промислових обєктів, тваринницьких комплексів і ферм та сільських населених пунктів, з урбанізованих територій, будівництво недорогих очисних.

Протягом першого етапу передбачається проведення науково-дослідних, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт на виконання заходів, розроблених відповідно до визначених напрямів дій.

Другий етап - завершення реалізації широкомасштабних заходів щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативів. Головними завданнями цього етапу є:

сприяння структурній перебудові економіки на засадах сталого еколого-економічного розвитку; екологізація суспільного виробництва;

приведення виробничих процесів у промисловості, сільському та комунальному господарствах у відповідність з екологічними вимогами, нормативами та стандартами;

водоохоронні дії в населених пунктах, на господарських обєктах, сільськогосподарських угіддях, в результаті реалізації яких використання водних обєктів у басейні Інгульця буде екологічно безпечнішим;

загальне екологічне оздоровлення водотоків і водоймищ внаслідок реалізації широкомасштабних заходів у водозбірних басейнах, забезпечення нормативів якості поверхневих вод;

розроблення та впровадження екологічних стандартів межі стійкості екосистеми басейну Інгульця до антропогенних навантажень і визначення на їх основі параметрів збалансованості процесів використання та відтворення водних ресурсів для постійного і стабільного економічного розвитку територій басейну;

удосконалення системи еколого-економічного регулювання діяльності господарського комплексу в басейні Інгульця з метою відновлення природних властивостей водних обєктів, створення умов для компетентного управління використанням водних ресурсів і розвитком продуктивних сил;

створення автоматизованої системи оцінки екологічних ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на водні обєкти.

Протягом другого етапу триватиме здійснення науково-дослідницьких, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, спрямованих на виконання намічених заходів.

Стратегічна мета - забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохоронних функцій над господарськими, раціональне використання поверхневих та підземних вод, широке впровадження водозберігаючих технологій в усіх галузях народного господарства.

Основні цілі:

зниження вмісту у водних обєктах басейну Інгульця біогенних речовин, нафтопродуктів, пестицидів, іонів важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин;

припинення засмічення водних обєктів;

поліпшення якості питного водопостачання та води, що використовується зрошувальним землеробством на території басейну;

удосконалення нормативно-правової та еколого-економічної бази з метою поліпшення якісного стану водних обєктів;

скорочення обсягів технологічного водоспоживання із впровадженням сучасних водозберігаючих технологій;

скорочення використання свіжої води промисловістю за рахунок мінералізованих підземних і шахтних вод;

використання в промисловості оборотної і повторно-послідовно використовуваної води на рівні 90-92 відсотків загального обсягу води, що споживається підприємствами;

зменшення витрат води і скидання забруднених стічних вод за рахунок удосконалення технологічних процесів у металургійній, гірничодобувній та інших галузях промисловості;

удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю забруднення поверхневих і підземних вод, розроблення та введення із дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;

розроблення басейнової системи використання і охорони вод, водогосподарських балансів;

удосконалення схеми управління режимом використання водних джерел з розробленням і впровадженням методів оптимізації структури та пріоритетів
водокористування шляхом запровадження його поетапного територіально-
пообєктного ліцензування та регламентації;

розроблення і впровадження методів регулювання розміщення, розвитку і структури господарських обєктів з пріоритетним врахуванням умов їх водозабезпечення та стійкості екосистеми до антропогенного навантаження;

- подальше удосконалення нормативів екологічної безпеки водокористування.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

1) будівництво (реконструкція) гідротехнічних споруд
Довгострокові цілі:

забезпечення належного технічного стану гідротехнічних споруд на території басейну р.Інгулець;

будівництво гідротехнічних споруд з метою запобігання негативного впливу на поверхневі та підземні води басейну.

Проміжні цілі:

завершення заходів, спрямованих на забезпечення належного технічного стану ставка-накопичувача шахтних вод у балку Свистунова;

реконструкція хвостового господарства і оборотного водопостачання в районі с. Миролюбівка ГЗК КДГМК "Криворіжсталь.

2) упорядкування існуючого водовідведення на обєктах житлово-комунального господарства

Довгострокові цілі:

повне припинення скидання у водні обєкти неочищеиих та недостатньо очищених стічних вод комунального господарства;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод установленимнормативам та стандартам.

- Проміжні цілі:

- припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм;

Делись добром ;)