Сутність, види та канали комунікацій
2. Суть й основні підходи до класифікації комунікацій
М.Х. Мескон, М. Альберт та Ф. Хедоурі підкреслюють, що комунікації виникають:
1) між організацією і зовнішнім середовищем. Наприклад, обмін інформацією зі споживачами йде через рекламу, з державою - через звіти, з політичною системою - шляхом створення лобі в парламенті. Під дією зовнішнього оточення відбуваються наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, відеострічки, звіти та ін.;
2) між рівнями, підрозділами та працівниками організації.
Комунікації можуть здійснюватись:
- від вищих рівнів управління до нижчих, тобто «зверху вниз». Наприклад, керівник повідомляє підлеглих про додаткові завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та ін.;
- від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше таким чином надходить інформація про недоліки, покращення, страйкову ситуацію, тобто спрацьовує принцип «знизу вгору»;
- між різними підрозділами (відділами, цехами);
- між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом);
- через неформальні комунікації (здебільшого шляхом розповсюдження чуток).
Згідно з дослідними даними керівник затрачає від 50_ти до 90% усього часу на комунікації (рис. 1). Це здається неймовірним, але стає зрозумілим, якщо врахувати, що керівник займається цим, щоби реалізувати свою роль у міжособових відносинах, інформаційному обміні та у процесах прийняття рішень, не кажучи про управлінські функції планування, організації, мотивації і контролю. Саме тому, що обмін інформацією вмонтований у всі основні види управлінської діяльності, комунікації є звязуючим процесом.
Оскільки керівник виконує три свої ролі і здійснює чотири основні функції, щоби сформулювати цілі організації та досягнути їх, якість обміну інформацією може прямо впливати на ступінь реалізації цілей. Це означає, що для успіху індивідів і організацій необхідні ефективні комунікації.
Відомі й інші підходи до класифікації комунікацій. Так, Л. Жданова всі комунікації розділяє на три групи:
1. Комунікації між двома індивідами.
2. Комунікації між індивідом та групою.
3. Комунікації всередині групи.