Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

курсовая работа

2.2 Тенденції і нагальні проблеми електронного бізнесу

Технологічно розвинені країни бачать в електронному бізнесі потужний механізм економічного підйому і розширення ринків збуту товарів та послуг. Тому електронний бізнес всіляко підтримується і стимулюється. У США, наприклад, з 1998 року діє Internet Tax Freedom Act , який забороняє обкладати федеральними чи місцевими податками продажі підприємств, які ведуть Інтернет-торгівлю. В підсумку такі підприємства сплачують лише податок на прибуток.

Як видно з активності Європейського пар8ламенту, Європа також намагається всіляко сприяти розвитку електронного бізнесу. Директива 2000 року про електронну комерцію вимагає від держав-членів Євросоюзу швидкого прийняття відповідних законодавчих актів.

Як показують дослідження, електронний бізнес загалом збільшує надходження до бюджетів розвинених країн і відповідно зменшує надходження до бюджетів країн, які не використовують таких можливостей. Може скластися хибне враження, що країни, які менш розвинені технологічно, повинні стримувати запровадження методів електронного бізнесу.

Однак реальна ситуація складніша. Обмежувати доступ громадян до електронної торгівлі, особливо інформаційними продуктами в оцифрованому вигляді, доволі складно і дорого. Значить, електронна торгівля в країну прийде незалежно від бажання уряду.

З іншого, електронна торгівля може давати суттєві переваги в багатьох галузях. Наприклад, саме завдяки електронній торгівлі малі фірми - розробники компютерних ігор - змогли вийти на світовий ринок і позбутися диктату великих компаній, які прагнули цей ринок монополізувати.

Таким чином, електронна торгівля створює сприятливі умови умови для виходу на світовий ринок невеликих, але спроможних технологічно компаній.

Тому реально для України електронний бізнес і електронна торгівля зокрема можуть бути важливим засобом виходу на світовий ринок у різних галузях: програмування, музична індустрія, розваги, наукова періодика тощо. Звичайно, при цьому можна зазнати і втрат черех прихід на наш внутрішній ринок через електронну торгівлю потужних Інтернет-компаній. Але, порівнюючи за і проти і зважаючи на те, що зупинити розвиток Інтернет- бізнесу неможливо, варто зробити висновок, що держава повинна вести активну наступальну політику у розвитку електронного бізнесу і його виходу на світовий ринок.

За останні два роки ріст українського сегмента Інтернету (UAnet) спостерігається у всіх напрямках. Аудиторія UAnet подвоювалася щорічно за останні три роки, за різними оцінками, складає від 2 до 4% населення. UAnet містить у собі більш як 12 тис. українських сайтів. Очікується щомісячний ріст відвідувачів UAnet на 15%, 56% аудиторії UAnet представлена жителями України, 19% - Росії, 12% - США, 8% - Західної Європи, 5% - інші. Регулярна аудиторія користувачів UAnet, що проживають в Україні, - 450 тис., а користувачів Інтернету - від 750 тис. до 2 млн чоловік. Швидке збільшення користувачів Інтернет стане рушієм Інтернет-сектора в Україні. Інтернет-економіка нашої країни представлена галузями компютерної техніки і комунікаціями, рекламою і медіа-індустрією, Інтернет-послугами, електронною комерцією.

Сфера Інтернет-комерції розвивається не так швидко, як інші сегменти вітчизняного Інтернет-ринку, і має більш скромні інвестиції, тому що Інтернет-магазини ще не одержали масового визнання українськими покупцями. В авангарді української електронної комерції Інтернет-магазини Molotok.com.ua, Bambook, Azbooke, Webshop. Kiev.ua. Через UAnet сьогодні добре продаються товари, що не вимагають контакту з покупцем: книги, касети, картки мобільного звязку, компютери та комплектуючі. Багатообіцяючим є ринок туристичних послуг, ринок продажів та оренди житла, продажів автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів. Водночас, за інформацією компанії TNS Interactive, всього 4% жителів України мають доступ до мережі Інтернет і лише 1% користувачів є одночасно Інтернет-покупцями.

Дуже перспективним в Україні є така форма організації інформаційної та торговельної взаємодії між компаніями через Інтернет, як електронна комерція "бізнес-бізнес". В умовах поглиблення міжнародного поділу праці, активного розвитку спільної комерції, коли підприємства не тільки купують один у одного продукцію, а й спільно працюють над виробництвом нових товарів та послуг, електронна комерція такого напрямку набуває особливого значення, оскільки вона передбачає формування тривалих партнерських відносин між підприємствами, які здійснюються через комунікаційні мережі.

В Україні вже створюються корпоративні портали, в межах яких систематизується корпоративна інформація та надається доступ до неї сертифікованим користувачам. Прикладом є корпоративні системи компаній "Квазар-Мікро" та Softline. Перспективним для України є також створення електронних ринків, систем управління ланцюжком комплектації, систем управління взаємовідносинами з клієнтами. Важливим кроком у напрямі впровадження будь-яких систем "бізнес-бізнес" є використання відкритих міжнародних стандартів. В Україні вже існують технічні умови застосування цих технологій - створено національний електронний каталог товарів.

Для активного включення України в міжнародний електронний бізнес необхідне:

– активне впровадження базового устаткування, компютерів та телекомунікацій, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення компютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;

– стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток Інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Ітернет-порталів;

– навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;

– розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.

На розвиток міжнародної електронної торгівлі в Україні та світі впливають ще й загальносвітові тенденції.

По-перше, в останні роки у звязку зі зниження цін на компютерні системи і програмне забезпечення спостерігається бум у галузі продажів компютерів.

Друга тенденція полягає у зростанні кількості користувачів Інтернетом. До 2020 р. приблизно більш як 1 млрд людей почнуть виходити в онлайн і буде створено понад 100 млн сайтів. Український сегмент Інтернету в даний час являє собою більш як 12 тисяч сайтів, і також очікується щомісячний ріст відвідувачів на 15 % .

Третя тенденція - це ріст онлайнових покупок, обсяг яких збільшився з 8 млрд дол. у 1999 р. до більш ніж 130 млрд у 2006 р.

Четвертий напрямок повязаний з різким ростом кількості домашніх компаній. Кількість людей, що працюють удома, підскочило з 4 млн у 1990 р. до майже 26 млн у 2007 р.

Сьогодні стоїть гостре питання про те, що електронний бізнес в Україні стоїть під загрозою. Постанова Національного банку України, що було оприлюднено 09.08.2008 на сайті НБУ, викликала обговорення в інтернет-виданнях, на форумах і в блогах. Постанова стосувалася регулювання ринку електронних грошей в Україні. Ця подія є безумовним регресом у становленні й розвитку електронного бізнесу в Україні.

У Положенні, зокрема, сказано, що випуск електронних грошей (ЕГ) в Україні мають право здійснювати тільки банки... А юридичні особи, які здійснюють випуск ЕГ в Україні й не є банками, зобовязані протягом одного року від дня набрання чинності вищевказаною постановою привести свою діяльність у відповідність до вимог положення. Також фізичні і юридичні особи, які не є банками, також не мають права приймати електронні гроші в обмін на наявні або безготівкові кошти.

Фактично ця постанова означає спробу держави регулювати й легалізувати фінансові потоки в системах електронних грошей. І це - тільки один з перших кроків у цьому напрямку, у майбутньому можна чекати й інших, більше твердих заходів.

В Україні працює кілька електронних платіжних систем - поряд з популярною у всім СНД Webmoney можна назвати й Портмоне, Ukrmoney, Інтернет.Гроші, FlashCheque. Імовірно, постанова виявиться на руку системам, що працюють прямо з банками. Правда, серед них поки немає по-справжньому потужних і популярних у країні.

Тим часом, уже очевидно, що пропоновані зміни вдарять по користувачах, а також по інтернет-бізнесі. Одним з пунктів положення є заборона перекладів від юридичних осіб на користь фізичних. А це означає, що звичайний користувач, що не є юридичною особою, не може одержати платежі. Це виключає одержання грошей, наприклад, при виграші в онлайновом казино, букмекерской конторі, поверненні оплати в інтернет-магазинах, тобто там, де користувач може одержувати якусь суму грошей.

Ще однією проблемою фахівці називають неготовність банків до впровадження й регулювання ринку електронних грошей, у першу чергу, через відсутність фахівців достатнього рівня кваліфікації.

Таким чином, українському інтернет-бізнесу дали рік на упорядкування своїх способів розрахунку до правил, запропонованим державою. І потенційний розвиток цього бізнесу залежить, у тому числі, і від того, чи зможуть українські платіжні системи домовитися з якимись банками або переконати НБУ переглянути вимоги по обороті й емісії ЕГ.

Делись добром ;)