Антикризовий менеджмент на промислових та торговельних підприємствах

реферат

Теоретичні засади антикризового управління

Перелік заходів щодо виведення підприємства з кризового стану для кожного підприємства індивідуальний, залежить від сфери бізнесу, групи продукції, конюнктури ринку, регіональної інфраструктури, системи управління підприємством, структури витрат на виробництво і управління, техніко - технологічних особливостей і т.д.

Велику увагу слід приділити формуванню команди з антикризового управління. Важливим моментом при підготовці до кризової ситуації є вибір відповідальної особи, яка буде від імені підприємства представляти її позиції та інтереси перед громадськістю та ЗМІ під час кризової ситуації. Співробітник, якого обрали, повинен стати компетентним джерелом інформації для цільових груп. Суть його роботи - постійно отримувати інформацію про розвиток ситуації, що виникла, та сприяти в її отриманні тим, хто потребує.

Позиції та інтереси підприємства можуть представляти співробітники різних рівнів, це залежить від масштабу кризового становища, його типу і особливостей. Формування політики підприємства щодо ЗМІ - один із складових пунктів планування антикризового управління. Під час кризової ситуації підприємство повинно орієнтуватися на думку цільової аудиторії і враховувати її позицію у своїх виступах у ЗМІ. Важливо зосередитися на тій інформації, що викликає найбільший інтерес у громадськості.

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство в кризовій ситуацій повинно спиратися на наступні принципи:

· повинно мати стратегію розвитку бізнесу мінімум на три роки;

· до кризи потрібно бути готовим заздалегідь, тобто мати розроблену антикризову програму, при розробці антикризової стратегії необхідно визначити цільову аудиторію, найбільш значущу для підприємства;

· кожен співробітник повинен знати, які дії зробити до кризи, під час кризи, після кризи;

· виділити інформаційні потоки, які проходять через цільову аудиторію;

· призначити відповідальних осіб за координацію заходів;

· призначити співробітників для ведення переговорів зі ЗМІ;

· необхідно періодично організовувати «спровоковані кризи».

Запобігання фінансової кризи підприємства, ефективне його подолання і ліквідація негативних наслідків забезпечується в процесі особливої системи фінансового менеджменту, яка отримала назву «антикризового фінансового управління підприємством».

Антикризове фінансове управління спрямоване на попередження і подолання фінансових криз підприємства, а також мінімізацію їх негативних фінансових наслідків. Головною метою антикризового фінансового управління є відновлення фінансової рівноваги та мінімізація розмірів зниження його ринкової вартості. В процесі реалізації своєї головної мети антикризове фінансове управління підприємством потрібно впроваджувати не в період погіршення фінансових показників, а значно раніше, коли починають зменшуватись фінансові показники.

Здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення симптомів фінансової кризи організовується в рамках загального моніторингу фінансової діяльності підприємства як самостійний його блок з метою виявлення ранніх ознак можливої фінансової кризи.

На першій стадії в системі загального фінансового моніторингу встановлюється особлива група обєктів спостереження, які формують можливе «кризове поле», тобто параметри фінансового стану підприємства, порушення яких свідчить про кризу у його розвитку.

На другій стадії в розрізі кожного з параметрів «кризового поля» формується система спостережуваних показників - «індикаторів кризового розвитку». В систему таких індикаторів включаються як традиційні, так і спеціальні фінансові показники, що відображають різні симптоми передкризового фінансового стану підприємства або його фінансової кризи.

На третій стадії визначається періодичність спостереження показників - «індикаторів кризового розвитку». Як правило, показники цієї групи спостерігаються з найбільш високою періодичністю в загальній системі фінансового моніторингу. Більш того, в періоди високої динаміки факторів зовнішнього фінансового середовища, що реалізують загрозу фінансової кризи підприємства, основні з цих показників вимагають щоденного спостереження.

На четвертій стадії за результатами моніторингу визначаються розміри відхилень фактичних значень показників - «індикаторів кризового розвитку» від передбачених (планових, нормативних).

На пятій стадії проводиться аналіз відхилень показників по кожному з параметрів «кризового поля». У процесі аналізу встановлюється ступінь відхилень, а також можливий вплив таких відхилень на кінцеві результати фінансової діяльності.

На шостій стадії за результатами моніторингу здійснюється попередня діагностика характеру розвитку фінансової діяльності підприємства та його фінансового стану. У процесі такої діагностики констатується «нормальний», «передкризовий» або «кризовий» фінансовий стан підприємства.

Розробка системи профілактичних заходів щодо запобігання фінансовій кризі при діагностуванні передкризового фінансового стану підприємства. Антикризове фінансове управління підприємством на цьому етапі характеризується як «управління по слабких сигналах» і носить переважно превентивну спрямованість.

На першій стадії оцінюється можливість запобігання фінансової кризи в умовах майбутньої динаміки факторів зовнішнього та внутрішнього фінансового середовища підприємства.

На другій стадії в залежності від результатів такої оцінки диференціюються напрями дій - їх спрямованість на запобігання фінансової кризи або на помякшення умов її майбутнього протікання (якщо в силу активного впливу факторів зовнішнього фінансового середовища запобігти фінансовій кризі не представляється можливим).

На третій стадії розробляється система превентивних антикризових заходів, спрямованих на нейтралізацію загрози фінансової кризи. Основними з таких превентивних заходів є: скорочення обсягу фінансових операцій по найбільш ризикованих напрямах фінансової діяльності підприємства; підвищення рівня внутрішнього і зовнішнього страхування фінансових ризиків, повязаних з факторами, які генерують загрозу фінансової кризи; реалізація частини зайвих або невживаних активів підприємства з метою збільшення резервів фінансових ресурсів; конверсія в грошову форму дебіторської заборгованості та еквівалентів грошових коштів.

На четвертій стадії за результатами реалізації превентивних антикризових заходів визначається їх ефективність (за рівнем досягнення поставлених цілей) і при необхідності вживаються додаткові заходи.

Ідентифікація параметрів фінансової кризи при діагностуванні його настання. Така ідентифікація здійснюється на основі класифікації фінансових криз підприємства за результатами моніторингу показників - «індикаторів кризового розвитку».

Вибір конкретних механізмів фінансової стабілізації в процесі реструктуризації основних параметрів фінансової діяльності підприємства в умовах його кризового розвитку повинен бути спрямований на поетапне вирішення наступних завдань:

· усунення неплатоспроможності;

· відновлення фінансової стійкості;

· фінансове забезпечення стійкого зростання підприємства в довгостроковій перспективі.

Розробка та реалізація комплексної програми виведення підприємства з фінансової кризи. Така комплексна програма розробляється звичайно у формі двох альтернативних документів - комплексного плану заходів щодо виведення підприємства зі стану фінансової кризи або інвестиційного проекту фінансової санації підприємства.

Комплексний план заходів щодо виведення підприємства зі стану фінансової кризи розробляється в тих випадках, коли передбачається використання переважно внутрішніх механізмів фінансової стабілізації в рамках обсягу фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел. Цей план містить такі основні розділи:

· перелік антикризових заходів;

· обсяг фінансових ресурсів, що виділяються для їх реалізації;

· терміни реалізації окремих антикризових заходів;

· особи, відповідальні за реалізацію окремих антикризових заходів;

· очікувані результати фінансової стабілізації.

Інвестиційний проект фінансової санації підприємства розробляється в тих випадках, коли підприємство для виходу з фінансової кризи може залучити зовнішніх інвесторів.

Після розробки і затвердження комплексної програми виведення підприємства з фінансової кризи підприємство приступає до її реалізації.

Розробка і реалізація заходів щодо усунення підприємством негативних наслідків фінансової кризи. Система таких заходів на кожному підприємстві носить індивідуалізований характер і спрямована на подальшу стабілізацію якісних структурних перетворень його фінансової діяльності.

Делись добром ;)