Розділ 1. Умови праці та способи їх оптимізації

1.1 Умови праці та їх вплив на працездатність людини

Загальне поняття умов праці визначається як сукупність факторів виробничого середовища, що впливає на стан здоровя і працездатність людини в процесі роботи. Узагальнюючи визначення різних авторів, думаю, більш змістовним буде таке його формулювання:

Умови праці - це складне суспільне явище, яке формується в процесі праці під дією взаємозвязаних факторів соціально-економічного, організаційно-технічного, природного характеру, що впливає на стан здоровя людини, її працездатність, відношення до праці, визначає ступінь задоволення нею, ефективність праці, інші економічні результати виробництва, на рівень життя і всебічний розвиток людини як головної продуктивної сили суспільства і особистості (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Фактори, що впливають на умови праці

Наведене визначення дає комплексну цілісну характеристику умов праці, розкриває її сутність як обєктивного явища, показує механізм їх формування і основні напрями впливу на працюючого, на ефективність його праці і відношення до неї як сприятливої, привабливої або навпаки не бажаної. Це визначення конкретизує термін виробниче середовище, як сукупність елементів, що впливають безпосередньо на трудову діяльність, здоровя, працездатність і соціальний розвиток.

Формуються умови праці в результаті дії таких складових - соціальні, економічні, технічні, організаційні і природні фактори, які у своїй сукупності визначають рівень розвитку продуктивних сил, досягнутим науково-технічним забезпеченням виробництва, раціональною організацією праці, соціальним розвитком села. Проте умови праці безпосередньо впливають на працездатність людини. Механізм цього впливу в загальному вигляді є таким. У сприятливих умовах праці скоординованість численних функцій організму спрямована на те, що період входження в роботу скорочується, період найбільш інтенсивної роботи подовжується, втомленість зменшується, працездатність в цілому підвищується. Тобто змінюється співвідношення фаз сталої працездатності, а це означає, що за одних і тих же технологічних умов продуктивність праці зростає, а її привабливість стимулює якнайповніше використати всі складові виробництва. Отже, розробка заходів щодо створення сприятливих умов праці повинна розпочинатися на стадії проектування технологічних процесів, які забезпечують:

підвищення рівня механізації технологічних операцій і зниження ручної праці;

раціональну організацію і планування робочих місць;

розробляти заходи щодо нормалізації санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умов праці.

Створення найбільш сприятливих умов праці на виробництві, що забезпечують високу працездатність людини і зберігають її здоровя, є важливим напрямом організації праці за будь-якого соціально-суспільного середовища. У сприятливих умовах за більш короткий час проходить період входження в роботу, збільшується питома вага фази сталої працездатності, а втомленість наприкінці робочого дня є значно меншою, ніж у несприятливих умовах. [9; с. 238-239]

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як субєктивного, так і обєктивного характеру (статі, віку, стану здоровя, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

Відповідно до рекомендації МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва: 1) фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, повязанні з утриманням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильно; 2) нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоровя під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене; 3) робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручне-стиснене і дуже незручне; 4) монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена; 5) температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1кв.см за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяють на: незначні, підвищенні або зниженні, середні, високі, дуже високі; 6) забруднення повітря (вміст домішок в 1м³ або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний; 7) виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум; 8) вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищенні, сильні, дуже сильні; 9) освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або засліплююча. 10) На працездатність людини також впливають особистісні фактори, її настрій, ставлення до праці, стан здоровя та ін.

Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.

На підприємствах в організаціях (незалежно від форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівником щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбаченні колективним договором, але не рідше одного разу на пять років.

Атестація робочих місць передбачає:

виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці та відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

установлення ступеня шкідливості і небезпечної праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;

визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення;

аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці; » зі шкідливими і важкими умовами праці;

зі шкідливими умовами праці.

Ці дані заносяться до карти умов праці.

За результатами атестації складаються переліки:

робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;

робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Умови праці визначаються певними критеріями факторів виробничого середовища і трудового процесу.

На кожному робочому місці на працездатність впливають, здебільшого декілька факторів, а не всі, і їх вплив можна подати через інтегральну оцінку умов праці. Крім особистих факторів, вплив яких неможливо врахувати прямими показниками, а лише через показники приросту виробітку за одиницю часу в разі незмінних умов праці виробничого середовища і якісного стану робочої сили.

Практика підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового періоду.

В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технології, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці. [2; с. 175-177]

Усю сукупність факторів, які створюють умови праці за їх впливом на працездатність, можна обєднати в три групи: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та естетичні.