Умови праці та способи їх оптимізації, нормування й оплата праці в АПК

курсовая работа

1.2 Показники санітарно-гігієнічних умов праці, їх характеристика

На умови праці значно впливають санітарно-гігієнічні умови. До цієї групи факторів належать: температура повітря, його вологість, швидкість його руху, забрудненість різними домішками та бактеріями, загазованість, освітлення, виробничий шум і вібрації. Поєднання цих елементів створює певні мікрокліматичні умови на робочому місці. Науково-дослідними установами розроблені санітарні норми й здійснена оцінка умов праці залежно від параметрів цих показників. Оптимальні та допустимі значення стану зовнішнього середовища наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Нормативні значення умов праці у виробничих приміщеннях (ГОСТ 12.1.005-88)

Санітарно-гігієнічні умови праці

Нормативи умов праці

Оптимальні

Допустимі

Температура повітря, °С

16-22

28

Відносна вологість, %

45-60

75

Швидкість руху повітря, м/с

0,2-0,3

0,6

Забрудненість повітря, мг/м3

пил мінерального походження

-

1-2

пил рослинного походження

-

3-5

загазованість (оксид вуглецю, аміак)

-

20-25

Отрутохімікати

-

0,1-0,5

Відхилення від зазначених нормативів негативно впливає не тільки на стан здоровя, а й значно знижує продуктивність праці. Оскільки понижені температури повітря звужують кровоносні судини, по них повільніше рухається кров, знижується відчуття пальців рук і ніг, людина більше витрачає енергії на зігрівання свого тіла, підвищується втома організму, працездатність падає.

Висока температура також негативно діє на організм працюючого: зростає навантаження на серцево-судинну систему, частішим стає дихання, підвищується температура тіла, збільшується виділення поту, що порушує водно-сольовий і вітамінний баланс в організмі. Все це викликає швидку втому, а отже й різке зниження продуктивності праці. Особливу турботу про мікрокліматичний режим слід проявляти у тваринницьких приміщеннях. Відхилення від встановлених норм не тільки погіршує стан робітника, а й знижує продуктивність тварин. Тому обладнання приміщень опалювальними пристроями, вентиляційними системами дозволяє одночасно здійснювати обмін повітря і регулювати температурний режим, підвищувати продуктивність праці, зберігати здоровя працівників і збільшувати вихід тваринницької продукції.

Складніше усунути негативний вплив високих і низьких температур, інфрачервоного та ультрафіолетового проміння при виконанні робіт поза приміщенням у польових умовах, адже вони в сільськогосподарському виробництві мають значну питому вагу. Однак знизити негативний вплив зазначених факторів можна, застосувавши засоби індивідуального і групового захисту. Теплий спецодяг в зимовий період (кожухи, валянки, рукавиці), утеплені кабіни тракторів та інших машин, обладнання спеціальних приміщень, в яких працівник міг би перепочити в нормальних температурних умовах, дозволяє зменшити негативний вплив низьких температур, теплового й сонячного випромінювання. [9; с. 239-240]

Для зниження негативної дії високих температур у літній період у польових умовах складають такий розпорядок дня, який дозволив би більшу частину роботи виконувати до і після найбільш спекотного періоду доби. Обідню перерву за таких умов доцільно подовжити, і коли температура сягає найвищих позначок, бути в приміщеннях або в тіні. Спецодяг повинен бути світлого кольору і просторий. Кабіни сучасних тракторів повинні бути обладнані відповідними системами вентиляції,обігріву та мають бути пофарбованими у світлі тони.

Одним з ефективних засобів запобігання перегріву організму й підтримання високої працездатності є раціональний питний режим. Для цього потрібно мати 2-3 л води на одного працівника протягом зміни в жаркий період. Температура води повинна бути не нижче 8 °С і не вище 20 °С. Зберігати її потрібно в тіні, бажано в деревяних ємностях і щоденно міняти. На тракторах і комбайнах для води повинні бути відповідні ємкості, або термоси. Щоб не допустити порушення водно-сольового обміну в організмі при збільшеному вживанні води її слід підсолювати з розрахунку 5г солі на 1 л води.

Організм людини піддається впливу різних фізичних властивостей повітряного середовища, таких як конвекція, випари і випромінювання. Ці показники підсилюють свою дію під впливом підвищеної вологості і швидкості руху повітря. Вологе повітря підсилює інтенсивність віддачі тепла організмом, тому що має більшу теплопровідність. При нормальному стані повітряного середовища відносна вологість повітря має бути в межах 30-60%.

Забрудненість повітря є одним з найбільш негативних явищ мікрокліматичного середовища в сільському господарстві. Особливо це проявляється при виконанні польових робіт у період пониженої вологості ґрунту при його обробітку, посіві чи догляду за посівами. Пил подразнює слизову оболонку носа і горла, шкідливо діє на шкіру і органи зору, що призводить до зниження працездатності й захворювань. Найбільш небезпечним є пил, який утворюється при роботі з отрутохімікатами, добривами, гербіцидами. Потрапляючи в органи дихання, він може спричинити тяжке отруєння організму.

Все це потребує своєчасних заходів щодо недопущення (зниження) шкідливої дії зазначеного фактора, а саме: герметизації кабін тракторів і закриття пилоутворюючих механізмів, удосконалення технологічних процесів, повязаних із застосуванням засобів захисту рослин та добрив, використання індивідуальних засобів захисту від пилу (спецодяг, респіратори, захисні окуляри та ін.), встановлення пиловловлювачів над робочими органами машин. [6; с. 106-107]

Негативно діє на людину наявність у повітрі різних газоподібних домішок, які виникають при роботі двигунів внутрішнього згоряння. Серед них особливо небезпечний вуглець. Вступаючи в стійке сполучення з гемоглобіном крові, він порушує газообмін в організмі, викликає нудоту, головний біль, вялість організму, призводить до різкого зниження працездатності й тяжких захворювань.

Основними засобами захисту, які зменшують загазованість повітряного середовища в робочій зоні, є встановлення в кабінах тракторів кондиціонерів, систематичний догляд за двигунами та їх регулювання, усунення несправностей, а також застосування індивідуальних засобів захисту. Боротьбі із загазованістю в робочих приміщеннях сприяє вентиляційне і калориферне обладнання. Це значно зменшує вологість повітря, бактеріальну забрудненість, особливо в тваринницьких приміщеннях, що поліпшує умови праці робітників і зменшує витрати кормів для тварин. [9; с. 241]

Важливим фактором впливу на людину є освітлення. Найкращий вплив робить природне денне світло (продуктивність праці робітників при природному освітленні вище на 10-15 %, ніж при штучному), рефлекторно таке світло для людини повязане з періодом її активної діяльності. Продуктивність праці робітників при природному освітленні вища, ніж при штучному (лампи розжарювання, люмінесцентні й галогенні лампи). Це потрібно враховувати при плануванні режимів праці та відпочинку. Стомлення зорового нерва в результаті недостатньої освітленості викликає втому центральної нервової системи, знижує працездатність. Якість освітлення залежить від джерел світла й рівномірності його розподілу. Для виконання конкретних робіт має значення напрямок світлового потоку на робоче місце: зверху, знизу, збоку.

Оптимальний рівень освітленості знаходиться в межах 1000-2000 Лк. Нормативне освітлення сприяє зниженню напруження людини в процесі роботи, а разом із цим, і втомлюваності, зменшує брак і виробничий травматизм. [6; с. 108]

Освітлення регулюється санітарними нормами залежно від виду робіт і вимірюється в люксах (лк). Люкс - це освітлення, яке створюється світловим потоком в 1 люмен (лм), рівномірно розподіленим на площі в 1 м2:

1.1

де - освітлення, лк; F- світловий потік, лм; S- площа, м2.

Штучне освітлення приміщення визначається за допомогою коефіцієнта, який відображає співвідношення між освітленням всередині приміщення (через бокові прорізи чи засклені прорізи у стелі) і зовнішнім освітленням по горизонтальній площині:

1.2

де а - коефіцієнт природного освітлення; - освітлення в середині приміщення, лк; - зовнішнє освітлення на горизонтальній площі, лк.

При боковому освітленні виробничих приміщень у сільському господарстві коефіцієнт дорівнює 0,25-3,5; для тваринницьких приміщень - 0,25-1,5. Серед засобів штучного освітлення перевага люмінесцентних ламп перед лампами розжарення: вони вимагають меншого напруження зору. Залежно від виду роботи норматив штучного освітлення становить 30-200 лк. [9; с. 242]

Шум і вібрація. Сучасна техніка прискорює і полегшує виконання технологічних операцій. Але разом з цим посилюється шум і вібрації, що негативно впливають на людину. Посилює ці фактори підвищення потужності тракторів і автомобілів, використання інструментів ударної та обертальної дії, особливо на ремонті та в будівництві. Постійна робота в умовах інтенсивного шуму негативно відбивається на здоровї людини, знижує продуктивність праці. Шум викликає втому органів слуху і може призвести до патологічних змін слухового апарату. Шум знижує концентрацію уваги робітника.

При тривалій дії шуму на організм знижується гострота зору і слуху, підвищується кровяний тиск, знижується увага, що призводить до порушень у виконанні технологічних операцій. Сильний і довготривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної і нервової систем.

Вимірюється шум у децибелах (дБ), частота - в герцах (Гц)- За своїм впливом на людину звук поділяється на: низькочастотний - до 400 Гц, середньочастотний - 400-1000 Гц і високочастотний - вище 1000 Гц. Найбільшу негативну дію справляє високочастотний звук. Згідно з дослідженнями фізіологів, нормальні умови на виробництві зберігаються на робочих місцях при рівнях шуму: низькочастотних - до 90 дБ (друкарська машинка - 50 дБ); середньочастотних до 75 дБ (шум двигуна автомобіля) і високочастотних - до 65 дБ.

Заходами захисту від шумового ефекту, зниження його негативного впливу може здійснюватися за такими напрямами:

удосконалення конструкцій машин, які створюють підвищені рівні шуму, шляхом заміни металевих деталей на пластмасові; усунення проміжків зубчастих передач, заміна ударної дії безударною, зменшення частоти обертів та інші технічні пристрої;

застосування звукоізоляції на робочих місцях: огородження, встановлення подвійних перегородок із звукоізоляційним матеріалом або повітряною порожниною, звукоізолюючі кожухи;

звукопоглинання через застосування пористих матеріалів при будівництві приміщень, в яких використовуються шумові машини, робоче обладнання, встановлення штучних звукопоглиначів;

індивідуальні засоби захисту від шуму: протишумні навушники, протишумні каски, спеціальний протишумний одяг, які ізолюють і поглинають звук;

щоб запобігти шкідливому впливу виробничих шумів, необхідно ретельно доглядати за обладнанням, регулювати його, використовувати різні заглушування, віддалятися за можливості від джерел шуму, застосовувати засоби дистанційного управління.

Вібрація виникає в результаті користування обертовими і пневматичними інструментами з ударними механізмами. Вона викликає спад мускульної сили, гостроти зору, підвищує артеріальний тиск і призводить до зниження продуктивності праці. За визначенням Л.А. Катренко, Ю.В. Кота та інших фізиків, вібрація - це рух точки або механічної системи, при якому відбувається почергове зростання та спадання в часі значень щонайменше однієї координати. Генерується вібрація ручним інструментом, верстатами й механізмами і відчувається при безпосередньому контакті з ними.

Вібрація поділяється на загальну, яка передається, коли людина стоїть або сидить, через опорні поверхні (сидіння, підлога), і локальну, яка відчувається руками робітника при контакті з вібруючим інструментом. Вібрація сприймається людиною як трясіння. Часто вібрація супроводжується шумом, який чує людина.

Гігієнічна оцінка вібрації здійснюється згідно з ГОСТом 12.1.012-90 та санітарними нормами і правилами вібрації робочих місць № 3044 від 15.04.84 р.

Загальна вібрація нормується з урахуванням джерел її виникнення при роботі машин, які виконують технологічну операцію в стаціонарному положенні або переміщуються по спеціально підготовлених поверхнях, та операцію, яка виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Коливання тіл з частотою нижче 16 Гц сприймається організмом як вібрація, а коливання з частотою 16-20 Гц і більше - одночасно як вібрація і звук.

Загальна вібрація найбільше впливає на нервову та серцево-судинну системи, викликає втому, роздратованість, головний біль; локальна вібрація викликає біль у суглобах кистей рук і пальців.

При, тривалій роботі виникає вібраційна хвороба, яка призводить до порушення функцій різних органів периферійної і центральної нервової системи, а у важких випадках - до незворотних органічних змін в організмі, які призводять до інвалідності.

Заходами для зменшення вібрації є:

заміна ударних процесів безударними, використання пластмасових деталей замість металевих та ремінних передач замість ланцюгових;

застосування віброізоляції, вібропоглинання, віброгасіння спеціальними приладами. Віброізоляція зменшує передачу коливань від джерела її виникнення на підлогу, сидіння за рахунок встановлення між ними пружинних елементів та пневмогумових конструкцій;

вібропоглинання забезпечує нанесення на вібруючу поверхню пружновязких матеріалів - мастика, гума, пластика. За рахунок цього частина енергії коливань переходить у тепло;

віброгасіння здійснюється за допомогою встановлення на підлогу вібруючого обладнання різних прокладок - гума, пористі та інші матеріали;

для захисту ніг від впливу вібрації використовують спеціальне взуття, наколінники, для рук - рукавиці, прокладки, налокітники, для тулуба - пояси, нагрудники, спеціальні костюми.

В основі дій, що знижують вібрацію, є: удосконалення конструкцій обладнання та інструментів, дистанційного управління, кріплення сидінь трактористів на віброізолюючих гумометалічних опорах тощо. Працюю чим під дією підвищеної вібрації необхідно передбачати 5-10-хвилинні перерви через годину роботи і загальну робочу зміну обмежувати 4-5 годинами. [9; с.244-245]

Делись добром ;)