Управління рухом кадрів на підприємстві в умовах становлення ринку праці (на підприємстві ВАТ "Метелиця" м. Дніпродзержинськ)

курсовая работа

5. Приведення рівня руху до прийнятного значення

Поетапно приведення рівня руху до прийнятного значення можна представити зокрема через можливість планування майбутніх звільнень, увязки процесів звільнення з процесами найму, допомоги працівникам, що звільняються (аутплейсмента). Для вирішення цих і інших питань, які будуть позначені після, необхідно виходити з конкретної ситуації на підприємстві. Дана методика передбачає впорядковану поетапну діяльність, здійснення якої слід покласти безпосередньо на кадрову службу підприємства. Всю діяльність по управлінню рухом кадрів в рамках спільного управління персоналом можна представити у вигляді послідовних стадій.

Розгледимо зміст кожного з етапів детальніше.

1 ЕТАП. Визначення рівня руху кадрів. На цій стадії необхідно відповісти на головне питання - чи є рівень руху настільки високим, що приводить до необґрунтованих економічних втрат, недоотриманню прибули підприємством? Рівень в 3-5 % не повинен сприйматися як якийсь індикатор, оскільки професійна мобільність на конкретному підприємстві формується під впливом сукупності чинників - галузева приналежність, технологія виробництва, трудомісткість робіт, наявність/відсутність чинника сезонності у виробничому циклі, стиль керівництва, рівень і принципи корпоративної культури. Тому при визначенні індикативного рівня слід провести аналіз динаміки трудових показників підприємства за можливо більший період часу (останні роки), виявити наявність і величину сезонних коливань руху.

2 ЕТАП. Визначення рівня економічних втрат, викликаних рухом кадрів. Це дуже важливий етап і в той же час один з найбільш трудомістких, оскільки для його проведення необхідні спеціальні дані. Річ у тому, що з початком проведення в країні економічних реформ одним з перших управлінських аспектів, яким почали нехтувати підприємства, стало нормування праці, спочатку покликане виявляти резерви продуктивності праці. Підприємств, на яких ведеться облік витрат робочого часу, розробляються, дотримуються і регулярно переглядаються трудові норми, на сьогоднішній момент можна назвати одиниці. Проте проблемою слід займатися у будь-якому випадку, тому необхідно хоч би приблизно оцінити величину втрат.

3 ЕТАП. Визначення причин руху кадрів.

Високий рівень руху кадрів може бути викликаний специфікою виробничо-господарської діяльності підприємства або недосконалістю системи управління ним. У першому випадку проблеми як такий немає і ніяких рішень не потрібні. У другому -- слід докласти зусилля, щоб відшукати вузькі місця в системі управління підприємством. Причини звільнень працівників з підприємства можна аналізувати в двох аспектах. Перший ґрунтуватиметься на формальному критерії, що розділяє підстави звільнень законодавчим шляхом, - підстав розірвання трудових стосунків, перерахованих в ТК РФ. В даному випадку перелік підстав буде вичерпним, оскільки відповідні норми ТК не передбачають принципово інших підстав для розірвання трудових стосунків. Кадрова статистика підприємств по питаннях звільнень в основному складається з наступних підстав: за власним бажанням, у звязку з переказом, тимчасові працівники, прогул без поважних причин, по догляду за дитям, за появу на роботі в нетверезому стані, по скороченню чисельності, у звязку із смертю, вихід на пенсію, деякі інші. Відсутність або поява прецедентів звільнень по тій або іншій підставі веде відповідно до звуження або розширення цього переліку. Тому одним з досліджень може бути аналіз кадрової статистики підприємства. Очевидною можливістю даного аналізу є його зіставність - з аналогічними даними інших підприємств, галузі в цілому.

Другий аспект повязаний з визначенням мотиваційної структури вибуття кадрів. Вона ґрунтується на реальних причинах, спонукаючих працівника вирішити про відхід з підприємства. В цьому випадку статистика служби кадрів в кращому разі лише частково може дати відповідь на питання - чому звільнився працівник. Так, одна підстава «за власним бажанням» може бути представлене як:-- незадоволення рівнем оплати праці

-- затримки виплати заробітної плати

-- причини особистого характеру

-- важкі і небезпечні умови праці

-- неприйнятний режим роботи.

Пропонована нижче форма виведення результатів опиту, як показує час, не привносить наскільки або значної динаміки в градацію мотивів звільнення, що вже склалася, тому може бути представлена як типова [5,85]:

З якої причини Ви міняли роботу?

Низька зарплата

43%

Відсутність перспектив зростання

24%

Стосунки, що не склалися, з керівництвом

11%

Незручний графік роботи

6%

Незручне розташування роботи

5%

Інше

11%

Мал. 1 Приклад простого дослідження мотивів вибуття працівників з підприємства (результат)

Проте необхідно зробити єдине зауваження методологічного характеру. При розробці соціологічного інструментарію на конкретному підприємстві (анкети, опитного листа) слід більш деталізувати шкалу відповідей. Так при аналізі отриманих вище результатів виявляється, що частка відповідей по «інших» мотивах (11%) співвідноситься з сумою доль по конкретно позначених причинах вибуття («незручний графік» - 6% і «незручне розташування» - 5%). Вивід очевидний - мабуть, що в «іншому» якраз і криється частка відповідей на поставлені питання, тобто потрібна додаткова деталізація мотивів.

Якщо ж деталізувати такі критерії, як «причини особистого характеру» або «неприйнятний режим роботи», а потім провести аналіз отриманих даних, то можна виробити реальні і обґрунтовані рекомендації по вдосконаленню різних моментів діяльності підприємства. Наприклад, звільнення по причинах особистого характеру можуть бути викликані конфліктністю в звязці «начальник - підлеглий», а, отже, можна виявити недоліки в організаційній структурі підприємства, вирішити про зміну інформаційних потоків і так далі На причини звільнення за власним бажанням побічно може указувати і вікова структура персоналу: чоловіків до 27 років - із-за відходу в армію, жінок - по догляду за дитям, немолодих працівників - у звязку з виходом на пенсію. З цього також можна зробити рекомендації. Тому другим дослідженням може бути анкетування працівників підприємства.

Нарешті, в рамках даного етапу «Визначення причин руху кадрів» можливо провести дослідження позиції менеджменту (як представники адміністрації виступатимуть не лише керівник підприємства, але і його заступники, начальник ОТІЗ, відділу кадрів, менеджер по персоналу, майстри, бригадири і тому подібне). Метод дослідження - інтервю або анкетування. Таким чином, власними зусиллями можливо провести трьох типів досліджень в рамках цього етапу, що дасть фактичний матеріал для подальшого аналізу.

4 ЕТАП. Визначення системи заходів, направлених на нормалізацію процесу вивільнення робочої сили, вдосконалення процедури звільнення, подолання зайвого рівня руху.

Для цього заходи можна розділити на три основні групи:-- техніко-економічні (поліпшення умов праці, вдосконалення системи матеріального стимулювання, організації і управління виробництвом і ін.);

-- організаційні (вдосконалення процедур прийому і звільнення працівників, системи професійного просування працівників і ін.);-- соціально-психологічні (вдосконалення стилів і методів керівництва, взаємин в колективі, системи морального заохочення і ін.).

Так, працівника, що звільняється, можна забезпечити пакетом інформації, документів, консультацій. Працівникові можуть бути надані рекомендаційні листи; обовязкова психологічна консультація; навчання методам пошуку роботи; навчання роботи з кадровими агентствами; консультація по порядку звернення на біржу праці, надання відповідних документів, інформування про терміни; консультація і памятка, як поводитися на співбесіді; грамотно складене резюме; список кадрових агентств; список територіальних управлінь Комітету праці і зайнятості; розміщення оголошення в Інтернеті про пошук роботи для співробітників, що мають кваліфікацію; список фірм, де набирається персонал. Це дозволить:

- понизити кількість претензій від звільнених, у тому числі кількість судових позовів (виплат по ним); - зменшити число компенсаційних виплат співробітникам, що звільняються; - зберегти позитивний імідж компанії;- залишитися в хороших стосунках із співробітником, що звільняється.

5 ЕТАП Визначення ефекту від здійснення розроблених мір вдосконалення процедури звільнення, подолання зайвого рівня руху. Нарешті, при розробці програми усунення зайвої руху необхідно буде також провести порівняльний аналіз витрат на проведення названих заходів і втрат із-за зайвого рівня руху. Керівництву підприємства в даному випадку слід вчинити так само, як і з фінансуванням інших бізнес-ідеї - якщо витрати на вирішення проблеми перевищать економічний ефект від зниження руху, можливий пошук інших, "дешевших" варіантів вдосконалення роботи з персоналом.

В увязненні хотілося б відзначити, що з розвитком сегменту рекрутерских послуг на ринку праці, для багатьох підприємств, особливо в крупних містах Росії, вирішення позначених питань можливо перекласти на спеціалізовані кадрові агентства. Проте поважно показати наступне: пропонований порядок діяльності перш за все розрахований на власні сили кадрової служби будь-якого підприємства і при належній організації управління персоналом здатний ефективно вирішувати виникаючі проблеми [7,98].

Делись добром ;)