5. Мета і напрями класифікації витрат

В управлінському обліку інформація про витрати систематизується для: об’єктивного визначення фінансових результатів; інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; здійснення контролю за витратами.

Прийняття більшості управлінських рішень ґрунтується на зіставленні очікуваних доходів від реалізації конкретних заходів з витратами, пов’язаними з її здійсненням. Відомості про види витрат, _е обсяги й динаміку становлять інформаційну базу прийняття рішень щодо формування портфеля замовлень, асортименту продукції напрямків i обсягів діяльності, управління запасами, ціноутворення, оцінювання інвестиційних проектів тощо.

Більшість вчених Друрі, Голов... схильні виділяти три напрямки класифікації витрат:

1. Оцінка запасів на визначення фінансових результатів:

 вичерпані та невичерпані;

 витрати на продукцію та витрати періоду;

 прямі та непрямі;

 основні та накладні.

2. Прийняття рішень і планування:

 релевантні та нерелевантні;

 постійні та змінні;

 маржинальні та середні;

 дійсні та можливі;

 заплановані та незаплановані.

Релевантні витрати – це ті витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень.

Нерелевантні витрати – це ті, які не можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень.

Маржинальні витрати – це витрати на виробництво, утримання або реалізацію додаткової одиниці продукції.

3. Контроль виконання:

 контрольовані та неконтрольовані.

Контрольовані витрати можуть контролюватися менеджером, неконтрольовані – навпаки.