2. Еволюція бізнес-моделей підприємства.

Еволюцію бізнес-моделей протягом ХХ століття можна представити таким чином:

Найстаріша бізнес-модель, яка до цих пір залишається однією з базових, - модель «хранителя магазину» (the shop keeper model): відкриття магазину там, де знаходяться потенційні клієнти;

Наступна дуже популярна бізнес-модель, яка з'явилася на початку 20-го сторіччя, після чого переживала численні нові народження, - це модель «приманки і гака» (також звана "моделлю бритв і лез" або "моделлю, що прив'язує до продуктів"). Приклади: бритва (принада) і леза (гак); стільникові телефони (принада) і час трафіку (гак); комп'ютерні принтери (принада) і катріджі до них (гак); камери (принада) і друк фотографій (гак);

У 1950-х - нові бізнес-моделі були розроблені McDonald's і Toyota;

У 1960-х - новаторами виступили Wal-Mart і Hypermarket;

У 1970-ті - нові бізнес-моделі розробили Fedеral Express і Toys R Us;

У 1980-ті - Blockbuster, Home Depot, Intel і Dell Computer;

У 1990-ті - Southwest Airlines, Netflix, Amazon.com, Starbucks, Microsoft і dot-coms;

В останні роки - найбільш оригінальні та ефективні бізнес-моделі були розроблені і реалізовані Google, IKEA (Бізнес-моделі даних компаній почали розроблятися в 1990-і роки, а популярність здобули вже на початку 2000-х років).

Спроби моделювання бізнес-процесів почалися ще тоді, коли з'явився перший бізнес-план. Однак це було статичне відображення внутрішнього і зовнішнього середовища організації з декількома альтернативними варіантами розвитку. А якщо раптом відбувалося те, що не було передбачено в бізнес-плані, останній виявлявся неспроможним, тобто зміна навіть одного фактора вела до втрати актуальності всього бізнес-плану або його частини. Для підтримки актуальності плану була потрібна трудомістка робота з перегляду всіх основних положень, що здійснювалася в основному вручну. Проблема прив'язки бізнес-плану до конкретної ситуації й існуючим факторам змусила керівників відмовитися від бізнесу-планування. Дійсно, легше скласти звіт за підсумками діяльності, чим щомісяця переписувати план.

На відміну від бізнес-планування метою складання моделі є одноразовий підхід, а потім тривале використання отриманого продукту. Моделювання, по-перше, дозволяє автоматизувати процес управління, що саме по собі означає збільшення швидкості передачі інформації і підвищення контролю. А це вже, як мінімум, полегшує задачу керівника по двом управлінським функціям. По-друге, змодельована система має самоналагоджувальний характер. Це пояснюється наявністю однозначного алгоритму дій, тобто такого алгоритму, де кожен байт інформації буде спрямований у відповідний центр обробки даних, який, в свою чергу, адекватно відреагує на неї.

Таким чином, всяка зміна навколишнього середовища спричинить ланцюжок змін у системі організації бізнесу. Технічно, бізнес-моделювання не менш трудомісткий процес, ніж складання бізнес-плану. Доведеться пройти через паперовий варіант, перш, ніж буде можливе використання програмних засобів. В ході роботи необхідно знову і знову повертатися до вже прописаних моментів, вносити зміни і будувати все заново, а потім тестувати і шліфувати отриманий продукт разом зі своїми підлеглими. Досвід впровадження моделювання на українських підприємствах дає дуже продуктивні результати:

- відпадає проблема координації дій на нижчому і середньому рівнях,

- багаторазово підвищується контроль,

- більшується швидкість реакції на зміни в зовнішньому середовищі,

- готується грунт для впровадження новітнього програмного забезпечення,

- а головне - підприємство одержує динамічну систему управління бізнесом, де можлива реалізація будь-яких тактичних задач без додаткових витрат на планування.