logo
організаційно-пра

5.2. Інформаційне забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень

Вважаємо об'єктивним і доцільним розглянути реалізацію державної інформаційної політики у двох взаємозалежних аспектах: цільовому та організаційному.Це пов'язано з тим, що "державне управління забезпечується виконанням ряду функцій, під якими розуміють конкретні напрямки діяльності"[194, с.16]. "Функції управління, — підкреслює проф. О.М. Бандурка, — можна класифікувати за їх загальним змістом, виділившифункції цільові та організаційні" [194, с.17].

Реалізація державної інформаційної політики (в рамках першого аспекту) повинно відповідати переходу України до інформаційного суспільства, що має велетенський потенціал. Головними чинниками у вирішенні цієї проблеми виступають інформаційне суспільство та влада. Демократія — це, в першу чергу, можливість громадян впливати на прийняття найважливіших державних рішень, контролювати органи влади всіх рівнів, можливість забезпечити дотримання закону, який захищає права і свободи особи. Однак справа не тільки в цьому. В такому найскладнішому організмі, яким є сучасне суспільство, без інформаційних технологій (IТ) просто неможливо налагодити ефективну взаємодію між численними владними структурами, не можна належним чином підвищити ефективність та якість виробітку та прийняття рішення, знизити можливість прояву управлінської помилки.

Було б корисно проаналізувати ступінь готовності державних структур України до роботи з інформаційними системами (IС), активного використання нових інформаційних технологій у своїй професіональній діяльності. В цілому ж можна сказати, що інтерес до нового, до освоєння надзвичайних можливостей сучасних IТ дуже високий, але високий і психологічний бар'єр щодо їх використання, перебороти який одним бажанням неможливо. Потрібні кропітка цілеспрямована робота, подолання сформованих стереотипів, фактично переосмислення традиційних підходів і методів,формування нового —системного мислення, оволодіння умінням бачити в нових IТ не тільки систему знань, але і сукупність практичних прийомів, методів і засобів, що розширюють межі можливостей користувачів таких систем.

Що ж заважає перебороти такий бар'єр? Насамперед, недостатнє розуміння значення чинника цілісності інформаційних систем. Саме системи, а не окремі їх складові, забезпечують ефект. Бачити, уявляти собі частину, не бачачи цілого, значить уявляти систему неповно, скривлено, як у кривому дзеркалі. В той же час IТ – це різнорідний комплекс, що включає, крім апаратури, лінгвістичне, інформаційне, математичне (аналітичне), програмне, кадрове, організаційне, правове, психологічне і, нарешті, методичне забезпечення. Всі ці види забезпечення повинні бути у складі IС, і без будь-якого з них системи різко знижують свій потенціал. Звідсиосновна методологічна проблема і для виконавців, і особливо для керівництва органів державної влади: перебороти бар'єр, що заважає їм у всій повноті уявити і відчути віртуальний світ систем, побачити переваги їх системної цілісності. Іншапричина, що стримує освоєння нових інформаційних технологій, — сугубо професіонально-кадрова. Це недостатнє розуміння робітниками органів державної влади (ОДВ) призначення своєї професіональної діяльності.

“У найбільш загальному вигляді процес управління складається з двох стадій: розробка та реалізація управлінських рішень". Однак тільки повна реалізація обох стадій дає підстави дляоцінки ефективності управлінського рішення [195, с.64], а водночас — ефективності діяльності органів державної влади. Для першої стадії характернопідготовка та прийняття рішень, для другої, стадії головної стадії процесу управління, —контроль та облік. Таким чином, на першій, процесу управління держслужбовці органів державної влади виконують переважно функції підготовки та прийняття рішень. Звідси і дві головні категорії співпрацівників, що займають вищі, головні, провідні посади в структурах влади: або особи, що готують рішення, або особи, що приймають рішення.

Аналіз практики діяльності виконавчих, законодавчих (не говорячи про судові) органів державної влади показує, що зараз можливості сучасних інформаційних технологій використовуються ними не більш, ніж на 10-15 % [93]. Фактично підтримка керівників органів державної влади інформаційними технологіями здійснюється за допомогою підвищення інформованості посередників: радників і секретарів-референтів. Інформаційні технології виконують покидопоміжну роль, оскільки, як правило, підтримують, в основному, рутинні операції щодо формування записок, довідок встановленого зразку. Найбільш численним в органах влади є допоміжний персонал, який виконує обслуговуючі функції. Велика помилка, що де-не-де зараз панує: обмежитися рівнем потреб в інформаційних технологіях допоміжного персоналу, і вважати освоєння текстових редакторів і подібних програмних засобів краєм мрій чиновників.

Головне ж завдання зараз полягає в тому, щоб усіма можливими засобамипідтримати в органах державної владивідповідний рівень прийняття рішень. Де ж криються основні причини неефективності підготовки та прийняття управлінських рішень в органах державної влади? Одна зголовних причин, на наш погляд, полягає у відсутності грамотного методичного забезпечення розробки, впровадження та використання інформаційних технологій в органах державної влади, що починається з вербальних постановок завдань підтримки аналітичної діяльності, виду і джерел вихідних даних, розробки дружнього користувального інтерфейсу, а закінчується застосуванням математичних засобів, "системних рекомендацій" щодо інформаційно-аналітичної підтримки управлінських рішень.

Потреби в аналітиціу керівництва державних структур, як відомо, дуже значні. Якщо припустити, що ці потреби можна звести до якойсьсукупності, то їх можна звісти до таких важливих творчих завдань:

На жаль, аналітична робота конкретного керівника не припускає чіткої математичної постановки, але логічно коректною вона повинна бути (принаймні, на рівні здорового глузду). Спроби регламентації опису аналітичної діяльності керівництва у вигляді суворо регулярної процедури, що включає певну послідовність показаних завдань (фрагментів), природно сприймається більшістю керівництва органів державної влади як надмірно жорсткі і “незграбні” спроби втручання в їхні “свята святих”. Тому потрібна більш тонка і продумана тактика дій. Підтримка VIP за профілем їх професіональної діяльності повинна будуватися з врахуванням їх інформаційних потреб та індивідуальних особливостей. В підрозділі 1.1 ми вже відзначали, що індивід постійно занурений в інформаційне середовище, увесь час він накопичує, видозмінює й удосконалює базову інформацію. Крім того, із кожним процесом прийняття рішення пов'язаний і особливий потік поточної інформації. Ми також вважали, що інформація, яка одержується індивідом, відображається як би в деяку "енциклопедію", проектується на "екран знань" індивіда, що має різний обсяг і продуктивність у різних людей. У зв'язку з проблемою, що аналізується, корисно також нагадати, що інформаційний вплив на індивіда в процесі його соціалізації здійснюється трьома різноманітними способами: наказ, апеляція до інтересу і нейтральна інформація. Результатом соціалізації індивіда є мотиви й установлення, стереотипи поведінки, які можуть бути не тільки традиційні, але і раціональні програми в базовій інформації індивіда, комплекс оцінок та критеріїв. У підрозділі 1.3 йшлося про базовий інформаційний механізм, що, в свою чергу, забезпечує відтворення структури, принципів функціонування, процесів навчання, відбору та запам'ятовування позитивного досвіду в системі регулювання та управління суспільством (умовно цей механізм назвали соціально-економічним генотипом [26]). У нашому дослідженні надалі були б такожкорисні ті базові поняття, які мивизначели в розділах I та ІІ.Зокрема, нагадаємо про те, що центральною проблемою соціально-економічного генотипу є оптимальне співвідношення між механізмами жорсткого регулювання і самонавчання, коми соціально-економічний генотип закладає саму спроможність і стимули до навчання. Роль соціально-економічного генотипу полягає також у тому, що він відтворює концепцію управління, що фокусується в певних установленнях управління — традиційних і раціоналістичних (раціональність, ефективність та вдосконалювання). Позитивним моментом є і те, що в підрозділі 1.3 було розглянуто зв'язок установлень управління з рівнями управління (аналізу, управління процесами функціонування конкретної системи, метауправління, тобто управління системою управління).

Таким чином, на нашу думку, найголовнішим завданням для фахівців у сфері інформаційних технологій повинна статирозробка дружніх користувальницьких інтерфейсів на мові ділової прози і сформованих правил, що прийняті в оточенні керівництва.

Однак суттєвою перепоною, що стримує ефективне використання інформаційних технологій в органах державної влади, є недосконалість, а, по суті, неповнота і невірогідність вихідних даних, що доступні органам державної влади. Існуюча практика збору інформації, особливо статистичних даних, не відповідає завданням державного управління в умовах переходу до ринку, зокрема, у статистиці:

В результаті практично неможливо відстежити реакцію об'єкта управління соціально-економічної сфери на управлінські впливи органів державної влади або інтерпретувати дані статистики в інтересах управління.

Виходячи з викладеного вище, слід зробити висновок, що: проблема підготовки та прийняття управлінських рішень ускладнюється внаслідок таких причин:

На наш погляд, було б корисним під час розробки та використання інформаційно-аналітичних систем, що призначені для застосування у державних структурах, мати зведення норм і правил (ЗНіП), приблизно таких, якими давно користуються в будівництві, свого роду ЗНіП для систем інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень в органах державної влади (IАС ОДВ), що визначають відповідність розробок систем вимогам підтримки професіональної діяльності осіб, що приймають рішення в органах державної влади.

Вважаємо, що таке зведення норм і правил повиннобазуватися на такихзасадах:

На нашу думку, така концепція сприятиме підвищенню рівня розробок інформаційно-аналітичних систем органів державної влади, а головне, створенню передумов для погоджених дій високопоставлених користувачів (осіб, що приймають рішення), замовників, розроблювачів та обслуговуючого персоналу, які забезпечують супровід і підтримку подібних систем.

Під час розробки таексплуатації IАС ОДВ слід керуватися такими важливимипринципами:

Реалізація наведених вище принципів потребує великого мистецтва від розроблювачів IАС, що повинні створюватися безпосередньо під інформаційні тафункціональні потреби користувачів.Особливо ретельної проробки потребує рівень визначення взаємодії користувача із системою підтримки. Зауважимо при цьому, що тут йдеться прокористувальницький інтерфейс— основу лінгвістичного забезпечення системи.

Тому вважаємо за доцільне проілюструвати наведені підходи та засади (наприклад, на регіональному рівні органів державного управління) за допомогою типової (базової) системи показників оцінки "якості життя" населення (або рівня розвитку) регіону — узагальненої складової територіального устрою України. Першим особам (головам адміністрації) та їх адміністративним структурам надається можливість вибору системи оцінок стану та перспектив розвитку регіону і утворень, що до нього входять. Для оцінки стратегічних рішень можуть бути обрані такі інтегральні показники, що визначають, наприклад:

Для цього можна створити типову IАС як:

Типова IАС повинна будуватися:

Така інформаційно-аналітична система в повній конфігурації дозволяє здійснювати інформаційно-довідкові та експертно-аналітичні послуги.

Експертно-аналітичні послуги можуть включати: