Творче завдання щодо формування наф України

Для напрацювання та закріплення навичок студентів з питань проведення дослідження формування Національного Архівного Фонду України за наданою характеристикою юридичної особи встановити чи можна її віднести до джерел формування НАФ чи ні. Для цього необхідно сформувати дослідницьку групу з трьох осіб та обрати керівника.

Дослідження провести згідно з “Методичними рекомендаціями щодо порядку віднесення юридичних осіб до джерел формування НАФ та укладання списків”. (додаток 21).

Перевірити наявність заданої юридичної особи у наступних списках: список 1 «Список юридичних осіб – джерел формування НАФ, які передають документи до архіву»; список 2 «Список юридичних та фізичних осіб – джерел формування НАФ, які не передають документи до архіву»; список 3 «Список юридичних осіб, в діяльності яких не утворюються документи НАФ, у зоні комплектування».

Далі обґрунтувати чому задана юридична особа внесена до джерел формування НАФ або ні. Для цього провести безпосередню експертизу цінності документів:

- проаналізувати структуру та функції юридичної особи та визначити її

місцеі роль у системі органів управління, а також у конкретній галузевій системі, роль і значення його в економіці, культурі, соціальній сфері, конкретного регіону (шляхом вивчення основних організаційних документів, що регламентують діяльність юридичної особи: статутів, положень та розгалуженість мережі підвідомчих структур і масштаби їхньої діяльності);

- провести функціональний аналіз фондоутворювача, звернувши увагу

на особливості управління, характер взаємозв’язків з іншими юридичними особами, профіль діяльності (виробництво, посередницькі послуги, торгівля тощо), міру впливу об’єкту на стан економіки, культури, на організацію інших сфер діяльності у регіоні;

- провести аналіз складу організаційно-розпорядчих, планово-звітних,

інформаційно-аналітичних та інших документів, що утворюються в діяльності юридичної особи (здійснюється на основі: переліку типових документів та відомчих (галузевих) переліків документів зі термінами їх зберігання, примірних, типових, індивідуальних номенклатур справ, інструкцій з діловодства);

- зробити висновок, які документи НАФ утворюються на конкретному

об’єкті.

Під час проведення експертизи цінності документів застосувати групи критеріїв походження та змісту. Визначальними критеріями при віднесені юридичних осіб до джерел формування НАФ є такі: функціонально-цільове призначення фондоутворювача, повнота документування його діяльності, інформаційна насиченість, культурна цінність документації.

Керівники дослідницьких груп розподіляють роботу між членами творчих груп та оцінюють їх особистий внесок у виконання завдання, відповідають за належне оформлення результатів дослідження та складають звіти за наслідками проведеного дослідження і доповідають перед аудиторією.

Додатки

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Національний архівний фонд та архівні установи(2001 р.)

Цей Закон регулює відносини, пов'язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду, та інші основні питання архівної справи.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- архівний документ - документ незалежно від його виду, виду

матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна;

- документ Національного архівного фонду - архівний документ,

культурна цінність якого визнана відповідною експертизою і який зареєстрований як складова Національного архівного фонду;

- Національний архівний фонд - сукупність архівних документів, що

відображають історію духовного і матеріального життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації;

- унікальний документ - документ Національного архівного фонду, що

становить виняткову культурну цінність, має важливе значення для формування національної самосвідомості Українського народу і визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину;

- архівна справа - галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює

наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов'язані із нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться;

- діловодство - сукупність процесів, що забезпечують документування

управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами;

- архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ – це

відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства;

- державна архівна установа - архівна установа, що здійснює свою

діяльність за рахунок коштів Державного бюджету України;

- приватне архівне зібрання - зібрання архівних документів, що є

власністю однієї або кількох осіб;

- таємний архів - архівна установа, про існування якої не заявлено

публічно;

- користувач архівними документами - фізична або юридична особа,

яка з дозволу власника або уповноваженої ним особи ознайомлюється з архівними документами;

- державна реєстрація документів - оформлення свідоцтва власнику

документів про належність їх до складу Національного архівного фонду, що здійснюється з метою державного контролю за місцем і умовами зберігання документів;

- довідковий апарат - довідники у будь-якій формі (путівники, описи,

каталоги, покажчики, бази даних, номенклатури справ тощо), призначені для пошуку архівних документів або відомостей, що

- містяться в них;

- номенклатура справ - обов'язковий для кожної юридичної особи

систематизований перелік назв справ, що формуються в її діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ;

- архівна довідка - документ архівної установи, оформлений відповідно

до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних.

Стаття 2. Законодавство України про Національний архівний фонд та архівні установи

Законодавство України про Національний архівний фонд та архівні установи базується на Конституції України (і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до нього.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про Національний архівний фонд та архівні установи, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 3. Державна політика у сфері архівної справи і діловодства

Держава гарантує умови для зберігання, примноження та використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню світового рівня в розвитку архівної справи і веденні діловодства.

Державну політику у сфері архівної справи і діловодства визначає Верховна Рада України.

Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування забезпечують проведення

державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції.