logo search
Matvnko O

Інформаційне моделювання

Діяльність будь-якого підприємства можна представити як безперервну зміну стану фізичних та інтелектуальних об’єктів, що мають відношення до підприємства, таких як співробітники, засоби виробництва, продукція, ідеї, фінанси та ін. Для ефективного управління цим процесом кожна зміна того чи іншого об’єкту повинна мати своє документальне відображення.

Таким відображенням слугують особові справи співробітників, звіти, рекламна продукція, службові записки та ін. Їх сукупність назвемо інформаційною сферою підприємства. Рух інформації (наприклад, документообіг) і зміну їх називають інформаційними потоками.

Очевидно, що кожному бізнес-процесу, а також кожній зміні фізичних об’єктів повинен відповідати певний інформаційний потік. Керівництво підприємства, при побудові стратегічних планів розвитку і управління діяльністю підприємства, видаючи накази, розпорядження та ін., фактично керується інформаційними потоками і вносить до них зміни, таким чином здійснюючи інформаційний менеджмент.

Інформаційна модель організації є схемою потоків інформації, використовуваної в процесі управління, відображає різні процедури виконання функцій управління організацією і представляє за кожним завданням зв’язок вхідних і вихідних документів і показників.

Під інформаційним потокомбудемо розуміти інформацію, яка у даний проміжок часу циркулює у суспільстві, передається суб’єктом інформаційної взаємодії об’єкту і використовується останнім як метазасіб соціальної діяльності [30].

Можна виділити такі властивості інформаційних потоків:

  1. Спрямованість інформаційного потоку.

  2. Наявність структури інформаційного потоку.

Спрямованість інформаційних потоків постійно змінюється, відбувається переформування їх структури, з декількох масивів інформації утворюється один, впорядкований певними вихідними принципами. При цьому неминуче відбуваються втрати інформації порівняно з тією, що надходить ззовні до системи. Кім того, інформація спотворюється “шумом” у процесі перекодування, відбирання і організації.

Процеси циркуляції інформаційних потоків вирізняються значною різноманітністю. Зустрічні потоки і ті, що перекриваються, утворюють зони підвищеної інформаційної ємності, у яких, як правило, виникають проблемні ситуації.

Всі потоки є фільтруючими, їм притаманна властивість надавати пріоритет деяким відомостям у відповідності з певним набором засобів, які впорядковують даний потік.

Інформаційні потоки є також дискретними, тобто містять пропуски певних ланок, в них утворюються накопичення інформаційних відомостей навколо яких-небудь логічних понять, утворюються паралельні підмножини подібної або суміжної інформації. Цим обумовлена “пластичність” інформаційних потоків, оскільки кожний дискретний елемент потоку має численні зв’язки. Одна й та ж ланка потоку може одночасно “замикатись” з множиною інших і утворювати з ними складні сплетіння. Кожний зв’язок такого роду – це реалізація якої-небудь змістової функції досліджуваного поняття або об’єкта.

Моделювання – це метод опосередкованого практичного або теоретичного оперування об’єктом, при якому використовується допоміжний проміжний або природний “квазіоб’єкт” (модель), який знаходиться у деякій об’єктивній відповідності з об’єктом пізнання, здатний замінити його у певних відносинах і дає при його використанні зрештою інформацію про власне модельований об’єкт.

Модель – це подумки представлена або матеріально реалізована система, яка відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна заміщувати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.

Існує два основні способи опису моделей – статичний і динамічний. Статичний опис розглядає структуру моделі, тобто такі її аспекти, у яких можна не брати до уваги час. Динамічний опис розглядає потік подій, тобто зміну модельованих процесів у часі, який не можна брати до уваги з точки зору завдань, вирішуваних організацією. Таким чином, є природнім використовувати різні моделі для опису різних аспектів діяльності організації. Очевидно, що розглядати у одній моделі всі аспекти не тільки не потрібно, але і неможливо.

Як інструмент для аналізу і вивчення взаємозв’язків між інформаційними потоками в межах діяльності підприємства був розроблений стандарт IDEF1. Метою подібного дослідження є доповнення і структуризація існуючої інформації і забезпечення якісного менеджменту інформаційними потоками.

Необхідність у подібній реорганізації інформаційної області як правило виникає на початковому етапі побудови корпоративної інформаційної системи і методологія IDEF1 дозволяє досить наочно виявити слабкі місця в існуючій структурі інформаційних потоків.

Застосування методології IDEF1, як інструменту побудови наочної моделі інформаційної структури підприємства дозволяє розв’язати такі завдання:

За допомогою IDEF1 відбувається вивчення відповідної інформації про різні об’єкти в галузі діяльності підприємства.

IDEF1-модель включає до розгляду не тільки автоматизовані компоненти, бази даних і відповідну їм інформацію, а також і реальні об’єкти, такі як співробітники, кабінети, телефони та ін.

Місія методології IDEF1 полягає в тому, щоб виявити і чітко постулювати потреби в інформаційному менеджменті в межах комерційної діяльності підприємства. IDEF1 є аналітичним методом і застосовується переважно для виконання таких дій:

Результати аналізу інформаційних потоків можуть бути використані для стратегічного і тактичного планування діяльності підприємства і покращання інформаційного менеджменту.

Основною метою використання методології IDEF1 залишається дослідження руху потоків інформації та принципів управління ними на початковому етапі процесу проектування корпоративної інформаційно-аналітичної системи, яка сприятиме більш ефективному використанню інформаційного простору.

Моделювання інформаційних взаємозв’язків і відмінностей між:

Однією з основних переваг методології IDEF1 є забезпечення послідовного і чітко структурованого процесу аналізу інформаційних потоків в межах діяльності підприємства. Іншою властивістю IDEF1 є широко розвинута модульність, яка дозволяє ефективно виявляти і корегувати неповноту і неточність існуючої структури інформації протягом всього етапу моделювання.

При побудові інформаційної моделі проектувальник завжди оперує двома основними глобальними галузями, кожній з яких відповідає множина характерних об’єктів. Першою з цих галузей є реальний світ, або ж сукупність фізичних і інтелектуальних об’єктів, таких як люди, речі, ідеї та ін., а також всі властивості цих об’єктів і залежності між ними. Другою є інформаційна область. Вона включає в себе існуючі інформаційні відображення об’єктів першої області і їх властивостей.

Інформаційне відображення не є об’єктом реального світу, однак, зміна його, як правило, є наслідком деякої зміни відповідного об’єкта реального світу.

Методологія IDEF1 розроблена як інструмент для дослідження статичної відповідності вищезазначених галузей і встановлення правил і механізмів зміни об’єктів інформаційної області при зміні відповідних їм об’єктів реального світу.

Практичне завдання №1:

Дослідити структуру і зміст інформаційних потоків, які надходять до підприємства і циркулюють всередині його (на прикладі факультету, університету, бібліотеки тощо). Побудувати структурну схему.

Практичне завдання №2:

Використовуючи друковані та електронні (Інтернет) засоби масової інформації виконати аналітичне дослідження і скласти аналітичну записку на задану тему із внутрішньої або зовнішньої політики держави. При укладанні аналітичної записки додержуватись таких вимог:

Запитання для самоперевірки:

  1. Назвати класи завдань управлінської діяльності.

  2. Класифікація працівників офісу відповідно до виконуваних ними завдань.

  3. Назвати психологічні критерії добору інформації.

  4. Розкрити зміст моніторингових, ініційованих і кумулятивних аналітичних досліджень.

  5. У чому полягає необхідність і зміст експертних оцінювань при підготовці управлінських рішень?

  6. Дати визначення інформаційного потоку і назвати його властивості.