Класифікація оглядово-аналітичної інформації

Оглядово-аналітична діяльність - один із найважливіших напрямків інформаційного забезпечення користувача. Основні її цілі :

• підготовка інформації для прийняття рішень;

• оцінка рівня здійснюваних досліджень;

• забезпечення фахівців галузі необхідною інформацією, в тому числі фактографічною;

• ознайомлення фахівців і керівників з досягненнями у певних галузях господарства, науки та техніки;

• інформаційне опонування планів соціально-економічного та науково-технічного розвитку держави , галузі, організації, фірми тощо.

Основні засоби для досягнення цих цілей: підготовка оглядових документів, аналітичних довідок, доповідей тощо.

Огляд – науково-технічний документ, який містить одержану на основі аналізу, систематизації і узагальнення відомостей із першоджерел концентровану інформацію про попередній та сучасний стан або тенденції розвитку проблеми (включаючи комплексні проблеми), предмета.

Підготовка оглядової інформації ґрунтується на процесі переробки документальних джерел, який включає:

• витяг із документів і систематизацію відомостей із численних даних, які характеризують стан об’єкта (предмета, теми);

• оцінку новизни, доцільності, взаємозалежності даних, їх доповнення й уточнення змісту;

• логічне перетворення здобутих і перевірених даних, їх систематизацію для здобуття нової інформації про стан конкретної галузі, тобто знання досягнутого рівня, тенденцій і перспектив розвитку.

Поділ оглядів може бути виконаний за трьома взаємопов’язаними основами:

1. Глибина аналізу змісту першоджерел.

2. Цільове призначення огляду.

3. Форма подання оглядів, яка відображає оперативність інформації.

За першою основою поділу виділяють:

1. Бібліографічний огляд – вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер і призначення науково-технічних видань і документів.

2. Реферативний огляд – вторинний документ, який містить одержані з першоджерел систематизовані і узагальнеі відомості про стан і основні тенденції розвитку проблеми, предмета.

3. Аналітичний огляд – первинний¹ документ, одержаний у результаті всебічного аналізу відомостей з першоджерел, містить якісно нову інформацію, тобто аргументовану авторську оцінку стану, тенденцій розвитку розглядуваної проблеми, предмета і, за необхідності, обгрунтовані рекомендації щодо їх вирішення.

Для подальшого поділу цих типів оглядів використовується друга основа поділу – їх цільове призначення.

1. Бібліографічні огляди поділяються на такі види:

   1. Огляд нових надходжень– вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер і призначення найбільш цінних публікацій, а також бібліографічні описи всіх науково-технічних матеріалів, одержаних за останній період (рік, квартал, місяць).

   2. Огляд рекомендаційної літератури – вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер і призначення науково-технічних публікацій, релевантних проблемі, предмету.

   3. Джерелознавчий огляд – вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер, призначення і тематику первинних науково-технічних видань з проблеми, предмета.

   4. Огляд інформаційних видань – вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер, призначення і тематику інформаційних видань (реферативних журналів, бібліографічних покажчиків та ін..) з проблеми, предмета.

2. Реферативні огляди поділяються на такі види:

   1. Науково-технічний реферативний огляд– вторинний документ, який містить одержані з першоджерел систематизовані і узагальнені відомості про стан і основні тенденції розвитку теоретичних і експериментальних розробок проблеми, предмета.

   2. Виробничо-технологічний реферативний огляд– вторинний документ, який містить одержані з першоджерел систематизовані відомості про стан і основні тенденції розвитку виробничо-технологічний розробок проблеми, предмета.

   3. Техніко-економічний реферативний огляд– вторинний документ, який містить одержані з першоджерел систематизовані і узагальнені відомості про стан і основні тенденції розвитку техніко-економічних розробок проблеми, предмета.

   4. Комплексний реферативний огляд– вторинний документ, який містить одержані з першоджерел систематизовані і узагальнені відомості про стан і тенденції розвитку теоретичних, експериментальних, виробничо-технологічних і техніко-економічних аспектів розробок проблеми, предмета.

3. Аналітичні огляди поділяються на такі види:

   1. Науково-технічний аналітичний огляд– первинний документ, який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета і, за необхідності, обґрунтовані рекомендації з їх практичного використання.

   2. Виробничо-технологічний аналітичний огляд– первинний документ, який містить, на основі відомостей одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку виробничо-технологічних аспектів предмета, проблеми і, за необхідності, обґрунтовані рекомендації з їх практичного використання.

   3. Техніко-економічний аналітичний огляд- первинний документ, який містить, на основі відомостей одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку розробок техніко-економічних аспектів проблеми, предмета.

   4. Комплексний аналітичний огляд– первинний документ, який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних виробничо-технологічних, техніко-економічних аспектів проблеми, предмета.

   5. Порівняльний огляд- первинний документ, який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних виробничо-технологічних, техніко-економічних аспектів проблеми, предмета, галузі народного господарства в Україні і за кордоном.

   6. Прогностичний огляд- який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел (в тому числі, і з раніш зроблених прогнозів), аргументовану авторську наявної ситуації, тенденцій, темпів і прогнозів розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета, галузі і конкретні шляхи подальшого науково-технічного і соціально-економічного і соціально-культурного прогресу.

   7. Науково-популярний огляд- який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета, викладену доступно для читача-неспеціаліста.

Відповідно, перелік питань, які необхідно відобразити у кожному з видів оглядів варіюється.

Наприклад, у науково-технічному огляді необхідно відобразити предмет і методи дослідження, взаємозв’язки або неузгодженість нових даних із старими теоріями, гіпотезами; результати і висновки, зроблені авторами першоджерел та ін.

У виробничо-технологічному огляді особливу увагу слід приділити принциповим особливостям конструкцій, технології, їх перевагам і недолікам.

У техніко-економічному огляді необхідно висвітлити, наскільки економічним, технологічним, конкурентноздатним є предмет, наскільки складним є напрям, скільки потребує часу, людських і матеріальних витрат, які складнощі принципового порядку очікуються, з чим вони пов’язані.

За формою подання, яка відображає оперативність оглядової інформації, огляди поділяються на такі види:

Оглядова довідка – огляд поточних матеріалів з вузькоспеціального питання.

Щорічний огляд – огляд за рік, при укладанні якого можуть бути використані оглядові довідки.

Оглядова стаття– огляд, який охоплює матеріал за певний період (3-10 років). При його укладанні можуть бути використані щорічні огляди. Може бути опублікований у журналах і тематичних збірках.

Огляд монографічного типу – огляд, який характеризується багатоаспектністю, охоплює матеріал з термін понад 5-10 років; при його укладанні можуть бути використані оглядові статті; публікується у вигляді брошури, книги.

З наведених визначень видно, що всі форми подання оглядів взаємопов’язані, одна форма оглядового документа може передувати іншій (але не обов’язково).

Практичне завдання №1:

Виконати оцінювання рейтингів методом об’єктивного оцінювання публікаційної активності за формальними характеристиками публікацій.

Завдання ґрунтується на одному з методів, застосовуваних при ситуаційному аналізі, прогнозуванні політичних процесів, ситуації в регіонах, оцінці активності при проведенні політичних (в тому числі виборчих) кампаній, здійсненні комунікативного аудиту (при визначенні результативності комунікаційної політики, яка проводиться організацією: вивчення повідомлень про фірму і розповсюджуваних від її імені; в наукових закладах – встановлення активності участі спеціалістів у житті міжнародної професійної спільноти, внеску в розвиток наукових напрямів), оцінюванні діяльності бізнес-структур на ринку і окремих представників бізнесу - методі рейтингового оцінювання.

Мета роботи:навчитись застосовувати методи об’єктивної оцінки рейтингів шляхом дослідження публікаційної активності.

Хід роботи:

1. Застосовуючи метод контент-аналізу дослідити публікації у газетних та журнальних виданнях за певний період, які стосуються політичної та ділової еліти України.

Дані занести в таблицю.

Наприклад:

Політична та ділова еліта в пресі України

2. Побудувати таблицю розподілу публікацій за типами.

Наприклад:

3. Рейтинг публікації певного типу визначається як:

Рейтинг типу публікації=Кількість публікацій в загальному масиві/частота публікацій даного типу

4. Для кожного з представників визначити рейтинг особистих публікацій і рейтинг згадувань. Обчислити публікаційний рейтинг кожного з представників за формулою:

Публікаційний рейтинг представника=Кількість публікацій за роками (за типом)*Рейтинг публікації даного типу

Дані занести в таблицю.

Наприклад:

Особисті публікації

Аналогічно заповнюється таблиця Згадування в газетах.

Побудувати за одержаними значеннями діаграми.

Оформити лабораторну роботу, представити викладачу побудовані діаграми, захистити роботу.

Практичне завдання №2:

1. Виконати інформаційний пошук у мережі Інтернет і створити базу даних Інтернет-ресурсів (адреси сайтів і опис їх змісту), що стосуються продуктів і послуг фірм певної сфери. Самостійно визначити структуру бази даних і обрати програмний засіб для реалізації.