Фольклористичне поділля.

Однією із складових ланок краєзнавства є вивчення фольклору,яким особливо багате Поділля. Не випадково українські вчені етнографи П. Чубнський, В. Гнатюк, Ф. Колесса, К.Квітка та інші називали етнографічну територію Поділля скарбницею фольклору. Тут через складні історичні обставини якоюсь мірою асимілювалися фольклорні традиції східнослов’янських та західнослов’янських народів. Приміром,у південн-західних районах Поділля до сьогодні збереглися окремі елементи польської і болгарської і навіть тюркської культур, ана поліському Поділлі в обрядовому фольклорі відчутні білоруські й російські впливи.

Фольклорні пам’ятки на поділлі ще з кінця XIXст. Привертали увагу видатних етнографів,мистецтвознавців,істориків.Так експедиція Російського географічного товариства фіксувала етнографічні матеріали з народними піснями в Тиврівському повіті. Українські жнивні та обрядові пісні Літинського повіту видані у збірках Ф.Колесси та С. Людкевича.

В 30-х роках етномузикогог К Квітка досліджував фольклор на території Козятинського району. Відзначимо,що ще в ті часи на замовлення Британського етнографічного музею від студентки київського університету, фольклористки з Поділля насті Присяжнюк записано чимало різних за жанрами перлин усної народної творчості, в тому числ плачі та голосіння.

На багатому фольклорному грунті Поділля зросли відомі на Україні фольклористи- носії і дослідники народнопісенної творчості Явдоха Зуїта.Гнат Танцюра, Настя Присяжнюк, Марія Руденко, Мефодій Рябй, композитор М. Леонтович.

Згусток рідкісних фольклорних видів та мистецьких памяток приваблювали на Поділлі композиторів П. Ніщинського,К Стеценка й П. Чайковського.

Історичні стежки й місця,якими ходили славнозвісні діячі культури повинні стати дослідними маршрутами краєзнавців-школярів і студентів.

Ю.О. Синюк