Соціальна відповідальність бізнесу
Перепоною в розробці програм соціальної відповідальності бізнесу рядові менеджери називають постійні вимоги власників за будь-що збільшувати прибутки. Не підлягає сумніву, що прибуток необхідний для виживання підприємства, для якого на першому місці стоїть його існування, а вже потім етичні проблеми. Якщо підприємець не здатен робити бізнес з отриманням прибутку, питання про соціальну відповідальність стає суто академічним.
Але як би там не було, підприємці повинні вести свої справи відповідно до суспільних очікувань за стандартами економічної етики. Загальноосвітні тенденції та власний український досвід підводять до висновку, що й індустріальний, промисловий та економічний поступ підприємництва значно більше залежить від культурної складової, соціальної відповідальності і економічної етики, ніж від суто технічних нововведень.
Існує два підходи розуміння соціальної відповідальності підприємництва:
-
Підприємництво вважається соціально-відповідальним, якщо воно, не порушуючи законів і норм державного регулювання, збільшує прибуток, тобто досягає запланованих економічних цілей.
-
Підприємець в доповнення до економічної відповідальності враховує людські і соціальні аспекти впливу свого бізнесу на працівників, партнерів, споживачів, і також робить позитивний внесок у вирішення проблем суспільства в цілому.
У другому випадку суспільство чекає від росту підприємництва не тільки високих економічних результатів, а й суттєвих досягнень з точки зору соціальних цілей. Підприємництво повинне бути націлене на досягнення прибутку за умов дотримання правил гри у відкритій конкурентній боротьбі без обману і шахрайства, а також активно діяти у таких сферах, як охорона здоров'я людини та оточуючого середовища, суспільна безпека, громадські права, захист прав споживачів тощо. Це означає, що бізнес повинен стати соціально відповідальним.
Важливо зрозуміти різницю між соціальною і юридичною відповідальністю. Так, під юридичною відповідальністю розуміється виконання законів і нормативних актів державного регулювання, які визначають, що може і чого не може робити підприємець.
Існують сотні законів, правил і нормативів, що обмежують, наприклад, наявність у суміші тих чи інших речовин, виключають дискримінацію при прийнятті на роботу, забезпечують дотримання правил техніки безпеки і санітарної гігієни. Підприємці, що виконують зазначені закони, правила, норми, поводять себе юридично відповідально, хоча це не означає, що і соціально відповідально.
Соціальна відповідальність — це визначений рівень добровільної безкорисної підтримки вирішенню соціальних проблем з боку підприємця, що мають місце поза вимогами державних органів і над ними.
Так, наприклад, прийом до вищого навчального закладу приватної форми власності, більше 200 студентів з малозабезпечених та багатодітних сімей без оплати за навчання, а також пільгові умови навчання дітей співробітників можна вважати прикладом соціально-відповідальної поведінки, оскільки ніякий закон не зобов'язує ректора університету діяти таким чином. Аналогічно можна розцінювати і надання кредитів на навчання студентів до 50 % вартості з безпроцентним погашенням позики після їх працевлаштування.
Суперечки з приводу ролі бізнесу в суспільстві породжують численні аргументи «за» і «проти» соціальної відповідальності підприємництва. Серед аргументів на користь соціальної відповідальності О. В. Кубрак виділяє:
-
Сприятливі довгострокові перспективи. Соціальні дії підприємця, що поліпшують рівень життя регіону або зменшують соціальну напругу, незважаючи на деякі витрати, можуть стимулювати ріст прибутку, оскільки у споживачів, партнерів і у місцевого населення формується більш сприятливий імідж цього бізнесмена.
-
Зміна потреб і очікувань широкого загалу. Пов'язані зі зростанням обсягів підприємництва очікування населення радикально змінюються. Перехід підприємницьких структур до вирішення соціальних проблем стає і бажаним, і необхідним суспільству.
-
Наявність ресурсів для вирішення соціальних проблем. Бізнес займає все більше трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, які забезпечують передумови для передачі частки їх на соціальні потреби, розвиток соціальної сфери.
Оскільки підприємець є членом суспільства, то управляти його поведінкою повинні норми моралі, прийняті в цьому суспільстві. Подібно до індивідуальних членів суспільства підприємництво має діяти особливо відповідально і сприяти закріпленню моральних основ суспільства. Оскільки закони не можуть охопити всі життєві випадки, підприємці мусять виходити із вимог правил соціально-відповідальної поведінки, щоб підтримувати суспільство, засноване на упорядкуванні і законності.
Проти соціальної відповідальності бізнесу можуть діяти такі аргументи:
-
Порушення принципу збільшення прибутку. Направлення частки прибутку на суспільні потреби дещо зменшує отримання запланованого прибутку.
-
Збільшення витрат на соціальне забезпечення. Кошти, що направляються на соціальні витрати, переносяться на споживачів через підвищення цін на пропозицію. Це може призвести до зниження конкурентоспроможності і погіршення фінансовою стану підприємства.
-
Відсутність звітності перед суспільством щодо стану вирішення соціальних проблем. У суспільстві поки що не розроблено порядок прямого задоволення власних запитів виробника від естетично зробленого ним соціально необхідного продукту.
-
Незацікавленість виконавчої влади в підприємницьких успіхах, доки державний службовець, а особливо співробітник податкової інспекції не зрозуміє, що підприємець — його годувальник.
-
Недолік уміння і досвіду вирішувати соціальні проблеми. Підбір персоналу підприємець здійснює в першу чергу для вирішення економічних, технічних чи технологічних питань. Він не мас необхідного досвіду вирішення соціальних проблем, якими повинні займатися фахівці державних установ чи добродійні товариства.
Серед програм, що можуть бути спрямовані власником організації на підвищення соціальної відповідальності бізнесу, можна відзначити:
-
Планування підвищення освітнього рівня співробітників, що передбачає відрахування коштів на підготовку і перепідготовку, підвищення кваліфікації працівників та навчання їх дітей.
-
Організацію охорони здоров'я, що націлена на безкоштовне медичне обстеження, лікування і оздоровлення співробітників та їх сімей.
-
Тимчасове переведення співробітників до установ соціального обслуговування населення з оплатою роботи в зазначеній сфері.
-
Додаткова оплата викладачам навчальних закладів, а також допомога малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, інвалідам.
-
Сприяння розвитку культури в регіоні тощо.
- Етичні проблеми сучасного бізнесу
- Етика бізнесу і її роль у розвитку менеджменту
- Моральні виміри діяльності бізнесмена і менеджера
- Класична ринкова парадигма ділової етики
- Постулати бізнес-етики
- Моральні аспекти у ставленні фірми до найманого працівника
- Основи економічної етики
- Соціальна відповідальність бізнесу