30.Базові принципи торговельної політики сот

Секретаріат СОТ виділяє наступні ключові принципи міжнародної торговельної системи:

• недискримінація;

• вільна торгівля;

• передбачуваність;

• справедлива конкуренція;

• сприяння розвитку та економічним реформам.

Принцип торгівлі без дискримінації реалізується шляхом застосування режиму найбільшого сприяння, при якому країна забезпечує однакові умови торгівлі для всіх учасників СОТ, та національного режиму, при якому імпортовані товари не можуть піддаватися дискримінації на внутрішньому ринку країни. Таким чином, принцип недискримінації досягається на двох рівнях: між країнами-членами СОТ (через режим найбільшого сприяння) та між національними та іноземними товарами на внутрішньому ринку (через національний торговельний режим).

З національного режиму, як і з режиму найбільшого сприяння можуть бути зроблені певні виключення, порядок застосування яких регламентується відповідними документами і домовленостями СОТ.

Принцип вільної торгівлі реалізується в СОТ шляхом проведення раундів багатосторонніх торговельних переговорів з метою ліквідації існуючих торговельних бар’єрів і створення умов для більш вільної торгівлі.

Розвитку більш вільної торгівлі сприяє і домовленість країн-членів про заборону застосування кількісних обмежень (імпортних квот, ліцензій). Єдиною сферою застосування кількісних обмежень у вигляді тарифних квот на сьогодні залишається сільське господарство.

Передбачуваність розвитку міжнародної торгівлі досягається двома шляхами: зв’язуванням тарифів по тарифних позиціях та забезпеченням прозорості національної торговельної політики.

Зв’язування тарифу означає, що країна, яка взяла на себе таке зобов’язання, повинна:

• не підвищувати ставку тарифу вище “зв’язаного” рівня;

• протягом визначеного терміну (для більшості країн вік становить 5 років) поступово знизити ставку мита до мінімально узгодженого рівня.

Передбачуваності розвитку торговельних процесів сприяє і вимога прозорості національної торговельної політики.

Принцип справедливої конкуренції не можна буквальному розумінні цього слова підтвердити якимось одним з положень угод СОТ. Однак сукупність цих угод якраз і спрямована на створення умов для справедливої конкуренції.

Принцип сприяння розвитку та економічним реформам є найбільш дискусійним в оцінці діяльності організації. З одного боку, дійсно, членство в СОТ надає можливості користування перевагами режиму найбільшого сприяння, системою розв’язання суперечок, що стимулює національний експорт та об’єктивно прискорює розуміння необхідності проведення серйозних економічних реформ. З іншого боку, лібералізація внутрішнього ринку та взяті країною зобов’язання ускладнюють, як правило, соціально-економічну, а іноді і політичну ситуацію в країні, що унеможливлює здійснення необхідних реформ. Само по собі членство в СОТ не вирішує проблеми розвитку та реформування економіки країни, а тільки створює умови для використання урядами країн-членів потенційних переваг участі у міжнародній торговельній системі.