logo
мм

23. Культурне середовище міжнародного маркетингу.

Історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який відображається в типах та фор-мах організації життя та діяльності людей, а також у створюва-них ними матеріальних та духовних цінностях, формує поняття «культура».Основними складовими культури є предметні результати дія-ль¬ності (машини, споруди, результати вивчення, витвори мистецтва, норми моралі, норма права тощо) та людський потенціал, здібності, навички, традиції, що реалізуються в діяльності (знання, вміння, навички; рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку; світогляд; засоби та форми спілкування людей тощо).

До складу соціально-культурного середовища, як правило, ві-дносять такі елементи: мову (якою розмовляють; якою пишуть; офіційну мову; лінгвістичний плюралізм; ієрархію мов; міжнаро-д¬ні мови; мову в засобах масової інформації); релігію (філософські системи; прийняті релігії; повір’я та норми; табу; свята; ритуали); цінності та ставлення до часу, досягнень, роботи, успіху, змін, наукових методів, ризику, жінки, сім’ї, дітей, здоров’я; освіту (систему освіти; систему підвищення кваліфікації; управління трудовими ресурсами); організацію суспільства (спорідненість; соціальні інститути; структуру влади; неформальні групи; соціаль¬ну мобільність; соціальні прошарки; систему громадянства); технологічну та матеріальну культуру (транспорт; енергетичну систему; комунікації; урбанізацію; науку; винаходи).Деякі фахівці вважають, що при аналізі соціально-культур-ного середовища міжнародного маркетингу слід брати до уваги також політичні аспекти (націоналізм, суверенітет, владу, ідео-логію, національні інтереси, політичні ризики) та чинні в країні закони (загальні та специфічні, норми міжнародного правового регулювання), хоча ці питання також розглядаються окремо в дослідженні серед проблем політичного та правового середовища.Слід зазначити, що з усього різнобарв’я елементів культури в міжнародному маркетингу майже завжди аналізуються: мова, ре-лігія, освіта, сім’я, робота та дозвілля, референтні групи (групи людей, які своїм стилем життя, поведінкою, споживчими перева-гами впливають на споживчу поведінку інших людей).Соціально-культурне середовище інших країн суттєво впливає на такі маркетингові рішення: вихід на зарубіжний ринок; сегмен¬тація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики; врахування особливостей соціально-культурного середовища при створенні цільової політики та політики розподілення.Крім того, і це основне, соціально-культурне середовище ви-значає споживчу поведінку.Для аналізу соціально-культурного середовища в маркетинго-вих цілях застосовуються три методи: порівняльний, ідентифіка-ційний, критеріальний.У 1996 р. англійський дослідник Річард Льюіс ввів новий кри-терій: організація часу. Згідно з ним культури поділяються на три типи: моноактивні, поліактивні, реактивні.

24. Моделі вирівнювання культурних розбіжностей в міжнародному маркетингу.

вирівнювання міжнаціональних розбіжностей:1.культурне усвідомлення(культурний шок)стадій адаптації:здивування-розчарування-депресія;2.небезпека полізентризму:надлишок стурбованності щодо нац.розбіжностей(стратегія адаптації);3.небезпека етноцентризму:переконаність у найвищому статусі власної етногрупи

Крос-культурна-міжкультурна- (англ. cross - перетинати, переходити) комунікація - вербальна і невербальна взаємодія представників різних моральних систем, світоглядів, релігій тощо.У міжособистісних стосунках ієрархічно-формальних культур домінують принципи субординації, статусу; в егалітарно-неформальних - принцип професіоналізму особистості.Неабияке значення у ділових стосунках має ставлення до фактора часу. Залежно від цього бізнес-культури поділяють на:а) монохронні. б) поліхронні (гнучкі). Відчутним чинником у міжкультурному спілкуванні є відмінність у поглядах на припустимість чи неприпустимість емоційності. З огляду на це розрізняють експресивну культуру ділових стосунків, для якої емоційність є нормою, і стриману культуру ділових стосунків, яка надає перевагу раціональним способам взаємодії.. У системі крос-культурного спілкування виокремлюють індивідуалістичну (ґрунтується на засадах автономії особистості, поваги до її прав і свобод) і традиційно-колективістську (зорієнтовану на збереження, постійне відтворення національних звичаїв, традицій, норм) культури. Ґрунтуючись на об'єктивному аналізі головних структурних складових національних бізнес-етосів концепція крос-культурного спілкування враховує і особливості національного характеру, менталітету народу.Сприймаючи власні цінності як нормальні або взірцеві, учасники міжкультурної комунікації не припускають можливості іншого погляду на світ, іншого дискурсу, наслідком чого є категоричне несприйняття відмінних від власних правил, установок, норм, негативне ставлення до партнера через неприйняття його ментальних якостей. Етноцентризм (світоглядна або психологічна установка, дотримуючись якої, іншу культуру оцінюють крізь призму культурних цінностей власного народу.)є джерелом культурного шоку - стресового впливу на психіку людини, який спричиняє інша культура. Нерідко етноцентризм заважає у налагодженні економічних" будь-яких інших ділових відносин між представниками різних культурних традицій, У міжнародному бізнесі виокремлюють арабську, азійську та американську моделі комунікативної поведінки у бізнесі, які конкретизуються відповідними національними бізнес-культурами й істотно різняться у вербальному і невербальному сенсах. Європейська культура ділового спілкування не є монолітною, а поєднує в собі різні типи комунікативної поведінки у бізнесі, але ґрунтуються на принципах автономії особистості, гідності людини, що відрізняє їх цінності від традиційно-колективістських культур арабо-азійського світу.