logo search
СА

Використання технологій прикладної психології в експертних оцінках

Системний аналіз спирається на різноманітні евристичні процедури, методологічні прийоми. Так як експерти також люди, то очевидно, що при експертних оцінках потрібно використовувати напрацювання психології:

  1. Технології соціоніки.

Соціоніка — це розділ прикладної психології, що вивчає процес обміну інформацією між людиною і зовнішнім світом, тобто те, яким чином люди сприймають, переробляють і видають інформацію. [27] Одним з ключовим термінів соціоніки є поняття соціонічного типу («соціотипу») як структури психіки, яка визначає в людині певний набір рис характеру.

Соціоніка поєднує ідеї швейцарського психолога, основоположника аналітичної психології Карла Густава Юнга з ідеєю польського психіатра Антонія Кемпінського про інформаційний метаболізм (подібно до того, як тіло людини потребує потребує їжі у вигляді продуктів в певних співвідношеннях, психіка людини також потребує «їжі» у вигляді різної інформації, а нестача інформації певного типу пригнічує психіку і навіть може призвести до хвороб психіки).

Соціотип (соціонічний тип, також використовується назва тип інформаційного метаболізму (ТІМ)) — центральне поняття соціоніки, що позначає вроджену і незмінну впродовж життя структуру психіки, яка визначає спосіб взаємодії психіки з інформацією. [28]

Виділяють 16 соціотипів, які поділяються на 4 квадри. Розподілення на квадри виконується по наступних характеристиках:

  1. екстраверт/інтроверт;

  2. ірраціональний/раціональний;

  3. інтуїтивний/сенсорний;

  4. логік/етик.

Соціотипи, які мають протилежні характеристики називаються дуалами. Вони доповнюють один одного і при їхній взаємодії відсутній конфлікт.

Соціонічні типи, що перебувають між собою в тотожних, дуальних, дзеркальних і активаційних відносинах, утворюють четвірку або квадру. У всіх ТІМів квадри збігаються ціннісні інформаційні аспекти (також звані квадральними цінностями) (в моделі вони займають позиції базової, творчої, навіюваної і активаційної функцій), роблячи спілкування всередині квадри максимально комфортним і неконфліктним.

Квадру «альфа» утворюють наступні ТІМи: Дон Кіхот, Дюма, Гюго, Робесп'єр; квадру «бета» — Гамлет, Максим Горький, Жуків, Єсенін; квадру «гамма» — Наполеон, Бальзак, Джек Лондон, Драйзер; квадру «дельта» — Штірліц, Достоєвський, Гекслі, Габен.

При формуванні команд експертів, враховують ТІМи експертів. Тобто в кожній з команд консолідують певну квадру. Кожна з команд виконує певну задачу: квадра генерує ідеї, квадравідбирає найбільш перспективні, квадриідетально пророблюють план: квадра— економічна сторона, квадра- соціальна.

  1. Технології НЛП (нейролінгвістичне програмування).

Нейролінгвістичне програмування (НЛП, англ. Neuro-linguistic programming) — це напрям у психотерапії та практичній психології, який являється набором різних психотехнік. [29]

Вивчає структуру суб'єктивного досвіду людей, що займається розробкою мови його опису, розкриттям механізмів і способів моделювання досвіду з метою вдосконалення і передачі виявлених моделей іншим людям. Найпершою назвою НЛП було "Метазнання". Засновниками НЛП вважають Р. Бендлера та його учня Д.Грюндера.

Згідно з Бендлером та Грюндером, НЛП — це модель людського внутрішнього досвіду та комунікації. Використовуючи принципи НЛП можливо описати будь-яку людську активність детальним способом, що дозволяє виконувати легко та швидко стійкі зміни цієї активності.

Особливістю НЛП є те, що на клієнта жодний вплив не здійснюється, йому нічого не нав'язується. Йому просто пропонується вибір тієї чи іншої (потрібної для нього) програми, її засвоєння, закріплення на рівні стратегій роботи вищої нервової діяльності і подальше використання у повсякденному житті. Причому клієнт може (і повинен) доповнити відповідну програму своїми образами.

Найбільш використовувані психотехніки:

  1. «Канали інформаційного обміну». НЛП ґрунтується на тезі, що людина отримує інформацію водночас з кількох комунікативних каналів (візуального, аудіального, кінестетичного тощо). Проте кожен з нас має домінуючий комунікативний канал. Фахівці з НЛП за допомогою тестових запитань можуть визначити провідну репрезентативну систему для кожної людини. Знаючи провідну репрезентативну систему експерта можна організувати анкетування, яке буде проводитися на «мові» експерта й дозволить раціонально «видобути» найбільший об’єм необхідної інформації.

  2. «Підстроювання та ведення». У людей спостерігається тенденція мимоволі наслідувати всім змінам пози і загального стану співрозмовника. Це говорить про те, що між людьми встановився рапорт. Рапорт (фр. rapport — повідомлення, відношення, зв'язок) — зв'язок між людьми, який характеризуються наявністю взаємних позитивних емоційних відносин и певної міри взаєморозуміння. Добившись необхідного контакту шляхом умілого підлаштовування до співрозмовника (як за допомогою слів, так і за допомогою дзеркального відображення його міміки, жестів, пози), можна поступово починати приводити його в потрібний стан. Слід поступово сповільнювати темп мови і пом'якшувати жестикуляцію до тих пір, поки співбесідник не почне робити те ж саме. І незабаром він заспокоїться. Причина цього полягає в тому, що наша свідомість і наша поведінка тісно взаємопов'язані.

  3. «Встановлення якорів». У НЛП техніка «встановлення якорів» відноситься до процесу, пов'язаного з внутрішнім реагуванням на зовнішній чи внутрішній сигнал. Таким чином, можна отримувати швидкий доступ до певного внутрішнього стану (іноді несвідомо). Цікаво, що метафора "якоря" використовується в НЛП як термін. Корабель ставлять на якір, щоб він був стабільний і залишався на певному місці, а не відпливав. Психологічний якір — це також не механічний стимул, що викликає певну реакцію, а засіб, що допомагає стабілізувати певний стан. Тобто, інакше кажучи, у кожної людини є певні «якорі», які будуть нагадуватимуть про події, що відбулися раніше, або ж просто викликати прояв якихось почуттів. Саме за допомогою цих «якорів» можна маніпулювати людьми. Крім того, варто додати, що «якорі» можуть носити зоровий характер, слуховий характер, кінестетичний (дотик). Виходячи з вищенаведеної інформації, можна зробити висновок, що «якір» — це прояви зовнішнього світу, які можуть здійснюватися у вигляді звуків, образів, дотиків. У випадку впливу «якоря» на людину, вона починає відчувати певні почуття і що найцікавіше, ці почуття кожного разу однакові. Якщо встановити "якір" у людини, то її свідомістю можна маніпулювати навіть не перебуваючи поруч з нею, також можна отримати доступ до будь-якого ресурсу цієї людини.

Ресурс — це почуття, що виникають у внутрішньому стані людей. Кожному властиво володіння будь-яким ресурсом. Але варто відзначити, що далеко не кожен може мати доступ до управління своїми ресурсами. Для того щоб відкрити такий доступ, насамперед треба знати назву того почуття, яким необхідно маніпулювати. Приклади ресурсів можуть бути абсолютно різними. Сюди можна віднести: спокій, врівноваженість, розважливість, здатність до підприємництва, здатність впливати на інших, здатність до публічних виступів, і багато інших. Практично неможливо назвати хоча б маленьку частину всіх ресурсів, якими володіє особистість.