Створення когнітивної моделі для аналізу взаємодії параметрів глобального індексу конкурентоздатності

Для створення когнітивної моделі було обрано 13 параметрів. Вісім параметрів вищої освіти:

5.01 Кількість учнів у загальноосвітніх установах;

5.02 Кількість учнів у вищих навчальних закладах;

5.03 Якість системи освіти;

5.04 Якість навчання математиці та точним наукам;

5.05 Якість шкіл менеджменту;

5.06 Доступ до Інтернету в учбових закладах;

5.07 Наявність спеціалізованих досліджень та тренінгів;

5.08 Рівень підготовки кадрів;

три параметри з напрямку Інновації:

12.03 Фінансування компаній наукових і дослідницьких робіт;

12.04 Співробітництво між університетами і бізнесом у дослідницькій діяльності;

6. Наявність наукових та інженерних кадрів;

три параметри з напрямку Ефективність ринку праці:

7.05 Заробітна плата і продуктивність;

7.07 Відтік мізків;

Для заданих параметрів буда побудована когнітивна модель, яка являє собою граф, у якому вершини — це параметри, а дуги - це вплив. Слово когнітивний характеризує суб’єктивний характер графової моделі на основі експертних оцінок.

Розглянемо кожен вплив більш детально.

Швидкий і якісний доступ до Інтернету в учбових закладах підвищує якість системи освіти, тому що він надає можливість кращої підготовки до учбового процесу, а також пошуку нової інформації для поглиблення своїх знань і самоосвіти.

Велика кількість учнів у вищих навчальних і загальноосвітніх закладах погіршує якість освіти, тому що, чим більше учнів, тим менше уваги приділяється кожному з них, також складніше проводити індивідуальну роботу зі студентами.

Якісне викладання математики і точних наук підвищує якість освіти в цілому, як частина освіти. Підвищення якості навчання предметів природничо-математичного циклу в навчальних закладах забезпечується за допомогою використання сучасних інноваційних технологій у навчально-виховному процесі.

Висока якість школи менеджменту підвищує рівень якості освіти, забезпечуючи зв'язок теорії і практики, управління через вироблення принципів практичної діяльності, методик вирішення проблем, моделювання ситуації, які б сприяли створенню ефективного інструментарію управлінської діяльності.

Висока якість системі освіти позитивно впливає на рівень підготовки кадрів, підвищує рівень професійних навичок та вмінь спеціалістів, також підвищує кількість наукових та інженерних кадрів.

Відтік мізків у свою чергу негативно впливає на наявність наукових та інженерних кадрів, тому що від’їзд досвідчених спеціалістів, учених і кваліфікованих працівників наносить великі економічні и культурні втрати країні.

Співробітництво між університетами і бізнесом у дослідницькій діяльності підвищує якість освіти, допомагаючи отримувати нову інформацію та застосовувати отримані знання на практиці.

Наявність спеціалізованих досліджень та тренінгів підвищує якість освіти, використовуючи методи активного навчання, спрямовані на розвиток професійних знань, умінь і навичок.

Фінансування компаніями наукових і дослідницьких робіт підвищує якість освіти, допомагаючи проводити дослідницьку діяльність, яка в свою чергу дає можливість отримувати нову інформацію та застосовувати отримані знання на практиці.

Висока якість шкіл менеджменту позитивно впливає на заробітну платню і продуктивність, тому що вивчивши принципи практичної діяльності, методики вирішення проблем, уміння моделювати ситуації, які б сприяли створенню ефективного інструментарію управлінської діяльності висококваліфіковані спеціалісти мають можливість знайти високооплачувану роботу.

Відтік мізків має позитивній вплив на заробітну платню і продуктивність, тому що зменшення кількості спеціалістів підвищує їх затребуваність і викликає конкуренцію між роботодавцями, що призводить до збільшення заробітної платні та покращення умов праці.

Високий рівень підготовки кадрів позитивно впливає на наявність наукових та інженерних спеціалістів, тому що студенти мають можливість отримати необхідні знання для подальшою професійної діяльності і підвищити свою кваліфікацію у майбутньому.

Також високий рівень підготовки кадрів має позитивний вплив на заробітну платню і продуктивність, тому що високий рівень професійних фахових навичок та уміння висококваліфіковано здійснювати покладені на працівника виробничі функції, дозволяють спеціалісту знайти високооплачувану роботу.

Висока якість шкіл менеджменту позитивно впливає на рівень підготовки кадрів, допомагаючи виробляти принципи практичної діяльності, методики вирішення проблем, моделювання ситуації, які б сприяли створенню ефективного інструментарію управлінської діяльності і висококваліфікованих спеціалістів.

Слід відзначити теорію потрійної спіралі, яка була створена в Англії і Голландії на початку 21 століття професором Генрі Іцковіцем (Henry Etzkowitz) і професором Лойетом Лейдесдорфом (Loet Leydesdorff). Потрійна спіраль символізує союз між владою, бізнесом та університетом, які є ключовими елементами інноваційної системи будь-якої країни.

Модель потрійної спіралі показує включення у взаємодію певних інститутів на кожному етапі створення інноваційного продукту. На початковому етапі генерації знань взаємодіють влада і університет, потім в ході трансферу технологій університет співпрацює з бізнесом, а на ринок результат виводиться спільно владою і бізнесом.

Роль університету в моделі потрійної спіралі незаперечна. Більшість країн сьогодні переходить до економіки знань, коли ключовим фактором конкурентоспроможності держави стають нові знання і технології. Саме університети, провідні дослідження і розробки, стають в такій ситуації найважливішим ресурсом для наукоємного виробництва.