Форсайт-технології

У сучасному світі стає важливим визначати пріоритети науково-технічного та інноваційного розвитку з метою збереження позицій лідера в найбільш розвинених та перспективних областях для кожної розвиненої країни. Тому для них стає актуальною задача передбачення майбутнього. Термін «форсайт» (від англ. “foresight” — передбачення) з’явився більше ніж півстоліття тому. В Японії вже у 1971 році результати форсайта визначали прогноз розвитку науки та технології у країні на найближчі 30 років. При цьому вони коректуються кожні 5 років.

У 1990-х Великобританія почала розвивати методи форсайта. А саме у 1993 році стартувала Британська державна програма прогнозування перспектив науково-технічного розвитку країни (“UK Technology Foresight Program Delphi Survey”). Її організатори використали саме слово «foresight», а не «forecast» (прогноз), тому що не мали за мету отримати точний прогноз конкретних подій, а припускали проаналізувати зі залученням великої кількості експертів перспективи розвитку науки та технологій. Завданнями програми були: підвищення конкурентоспроможності Великобританії на світових ринках, покращання партнерських стосунків між промисловістю, наукою й урядом, визначення перспективних технологій на найближчі 10-20 років та концентрація уваги дослідників на можливостях ринку технологій і, як наслідок, підвищення ефективності використання наукової бази. [41]

У Германії результатом форсайтних досліджень стала своя унікальна програма “Futur” (або «Німецький дослідницький діалог»), яка дозволяє формувати стратегічне бачення для Міністерства освіти та науки на наступні 20 років.

Крім вищезгаданих країн, форсайтні дослідження проводять зараз більшість країн-членів Європейського союзу, США, Росія та інші країни, чий уряд усвідомив, що без систематичного дослідження перспектив неможливо побудувати стратегічний план необхідних змін для розвитку інноваційної конкурентоспроможної економіки.

Як вже було сказано технології прогнозування включають у себе методи експертного оцінювання, так як метод Дельфі, метод Сааті, метод перехресного впливу, метод морфологічного аналізу, метод застосування моделі Байеса. [42]Усі результати, отримані завдяки цим методам, являються сценарієм для прогнозування у майбутньому. Але вони не є достовірними фактами. Тому дуже важливим є підбір групи експертів серед найбільш кваліфікованих фахівців у своїй області. Це повинно забезпечити найвищу точність та адекватність можливих сценаріїв.

Для прискорення та збільшення ефективності технології передбачення необхідна технічна підтримка. З розвитком комп’ютерних програм стає дедалі легше провести опитування експертів. Наприклад, створення веб-анкет, інформація з яких подається у базу даних. Але сам процес прогнозування не можна автоматизувати. В ньому обов’язково приймає участь група кваліфікованих експертів. [43]

Технологічне передбачення — дуже складний процес, який характеризується великими обсягами наукових досліджень міждисциплінарного характеру, відсутністю точного визначення понять «критична» або «майбутня» технологія, довільним характером вибору критеріїв і цілей передбачення, певною наявністю так званого емпіризму та нечіткості процесу передбачення, що обумовлює деякі ризики «не відчути» або «не побачити» важливої (критичної) технології майбутнього.

І все-таки, як засвідчив досвід розвинених країн світу, які активно змагаються за володіння своїми частками природних ресурсів та ринків збуту товарів і технологій, цьому підходу немає альтернативи. Він набуває значення необхідного інструменту для керівних органів усіх рівнів, від державних і галузевих, які відповідають за економічний та індустріальний розвиток країни, — до управлінського персоналу на рівні окремого підприємства, компанії чи громадської організації при прийнятті стратегічних рішень. [41]