2.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку в системі прогнозування та прийняття управлінських рішень
Необхідність ведення управлінського обліку не визначається жодним законодавчим актом. Тим не менше, його роль в управлінні підприємством постійно зростає. Виникнення та етапи розвитку управлінського обліку підтверджують той факт, що на підприємстві він виконує функцію обслуговування інформаційних запитів різних груп користувачів.
Історично, роль управлінського обліку була пов'язана з підготовкою різноманітних звітів, що використовувалися для інформаційного забезпечення процесу вибору між конкуруючими альтернативами у процесі прийняття стратегічних, тактичних та поточних управлінських рішень.
Управлінське рішення є концентрованим вираженням процесу управління. При цьому керівник обирає альтернативу в межах своєї компетенції та повноважень. Вибір виступає як певна формула управлінського впливу на об'єкт управління і визначає дії, необхідні для зміни його стану.
При цьому оцінка затрат і вигод, калькулювання собівартості продукції, розподіл ресурсів, оцінка і контроль результатів діяльності підприємства є основою для вирішення завдань прогнозування його діяльності, розробки довгострокових планів і стратегій, аналізу інформації для прийняття короткострокових та довгострокових управлінських рішень.
Названі завдання управлінського обліку вирішуються в межах єдиної інформаційної системи підприємства, а прийняття управлінських рішень спрямоване на досягнення мети його діяльності.
Процес прийняття рішень відбувається на всіх рівнях управління підприємством від керівника структурного підрозділу до власника (інвестора) підприємства. Прийняття рішення є заключною стадією управління та полягає у виборі конкретного рішення із кількох альтернатив. Такий вибір здійснюється на основі аналізу результатів діяльності структурного підрозділу або підприємства в цілому за допомогою попередньо встановлених показників, значення яких оцінюються з огляду прийнятності для конкретних умов господарювання.
Наявність альтернатив при прийнятті управлінських рішень пов’язана з широкою інформаційною базою, можливістю застосування різних алгоритмів розрахунку показників і, одночасно, невизначеністю або недостатністю інформації про об’єкт управління і оточуюче середовище. З іншої сторони, сама діяльність управлінського персоналу, хоча і обмежена певним рівнем управління, має непередбачуваний або ситуативний характер. Застосування методів і інструментів управлінського обліку покликано максимально зменшити вплив невизначеності щодо фінансового стану і результатів діяльності підприємства. За умови відсутності більш достовірних джерел інформації розрахункові показники фінансових та інших форм звітності вважаються найбільш корисними для аналізу ситуації та прийняття управлінських рішень.
Так, наприклад, при визначені ціни на товари підприємство обов’язково враховує рівень ринкових цін на відповідну групу товарів та купівельну спроможність покупців. Але на прийняття рішення про доцільність спеціалізації на даній товарній групі впливає розрахунок цін продажуза обліковими даними про первісну вартість таких товарів, мінімальний рівень торгової націнки за даними обліку[30].
Отже, дані обліку визнаються такою інформацією, що є корисною для менеджерів і найбільш важливою у порівнянні з іншими джерелами інформації.
Система управлінського обліку як основне джерело необхідної інформації для прийняття управлінських рішень складається з необмеженої сукупності елементів. Залежно від складу елементів та вирішуваних завдань виділяють кілька рівнів системи управлінського обліку.
Система показників, яка формується в управлінському обліку, повністю відповідає конкретним завданням управління на підприємстві. З цією метою додатково до стандартних фінансових звітів складаються різноманітні форми обліку та аналітичні звіти:
Мета: прийняття коригувальних (ситуаційних) рішень.
Мета: прийняття поточних (тактичних) рішень.
Мета: прийняття довгострокових (стратегічних) рішень.
Система обліку:
Добре структуровані системи (кількісні елементи).
Слабо структуровані системи (кількісні та якісні елементи).
Не структуровані системи (якісні елементи).
Формування інформації про фактичну діяльність підприємства.
Формування інформації про фактичну та планову діяльність підприємства.
Формування інформації про майбутню діяльність підприємства.
Поточне планування, перегляд планів.
Короткострокове прогнозування та коригування.
Довгострокове прогнозування та коригування
Рис. 2.1. Рівні системи управлінського обліку [65]
Отже, облікова інформація, що необхідна для вирішення певного економічного завдання, може виявитися недостатньою або, навіть, непотрібною для іншого завдання. Природа рішення потребує релевантної інформації. Процес прийняття управлінських рішень є послідовністю кількох логічних кроків. Роль облікової інформація у процесі прийняття управлінських рішень безумовно різна. Так, вона може бути використана для виявлення або ідентифікації проблеми, що потребує вирішення, або визначення припустимих варіантів дій (2-й крок).Однак роль данихуправлінського обліку на етапі вимірювання або розрахунку можливого ефекту реалізації кожного варіанту дій (3-й крок) є, незаперечно, основною. Звідси випливають специфічні вимоги до управлінського обліку, що повинні відповідати загальносистемним принципам його здійснення.
1.Ідентифікація проблеми.
2.Визначення припустимих варіантів дій.
3.Вимірювання або розрахунок можливого ефекту реалізації кожного варіанту дій.
4.Порівняння можливих наслідки кожного варіанту дій.
5.Вибір варіанту дій, який найкраще відповідає поставленій цілі.
Таким чином, управлінський облік можна розглядати як інформаційну базу підтримки прийняття управлінських рішень. Умовою використання даних обліку є належна його організація з врахуванням поставленої мети та завдань управління, специфіки діяльності конкретного підприємства. Процес прийняття управлінських рішень відображено на малюнку 2.2.
Рис. 2.2 Процес прийняття управлінських рішень[65]
Облік - це, здійснюваний під час управлінської діяльності, процес здобування, обробки та систематизації відомостей про результати функціонування системи й реалізації виконавцями управлінських рішень та доручених їм завдань, виражених, як правило, кількісними показниками [30].
Поняття “облік” дуже широке і використовується у різних сферах діяльності, у т. ч. і управлінні, де найчастіше під цією категорією розуміють статистичний, бухгалтерський та оперативно-технічний облік.
Статистичний облік - це процес збору та узагальнення показників щодо кількості характеристик суспільних явищ та процесів, тобто збираються та у встановленому порядку обробляються дані про стан системи. Бухгалтерський облік це здобування даних про кругообіг, рух фінансових засобів, а також матеріалів і людських ресурсів у грошовому вираженні. Незважаючи на різноманітність об’єктів, що підлягають урахуванню, зазначений облік дає можливість формалізувати інформацію, перетворити її у форму чисел, таблиць, відомостей, тобто у співставимий вигляд.
Оперативно-технічний облік це здобування даних для поточних та безпосередніх потреб управління про стан ресурсів, проблемні питання, стан виконання управлінських рішень тощо. Даний вид обліку дає інформацію про оперативний стан системи на кожний зазначений момент, і чим безперервніше та високоякісніше він здійснюватиметься, тим ефективніше використовуватимуться функції управління.
Оперативно-технічний облік постійно здійснюється у межах компетенції всіма органами ДПС України та їх структурними підрозділами. Разом з тим, найважливішими його складовими є:
оперативний облік податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів;
облік платників податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів.
Оперативний облік податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів передбачає:
отримання податкових документів для проведення нарахувань податків та інших платежів у картках особових рахунків;
відкриття особових рахунків платників податків;
облік нарахувань податків та інших платежів;
облік авансових платежів;
облік надходжень податків та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів;
автоматизований облік сплати податків і зборів;
автоматизована обробка реєстрів кредитових документів установ банків відносно особових рахунків платників податків;
забезпечення формування щоденних звітів про стан надходження платежів;
облік відстрочок, розстрочок та скасування з податків та інших платежів;
облік пільг щодо сплати податків і інших платежів;
облік донарахованих сум за результатами документальних перевірок;
облік фінансових санкцій, недоїмки та переплат, взаємозаліків, адміністративних штрафів;
облік нарахування, сплати та стягнення пені;
узгодження даних щодо надходження платежів до бюджетів та державних цільових фондів з фінорганами, відділеннями казначейства.
Процес управління передбачає своєчасне отримання менеджером достовірної інформації, необхідної для прийняття оптимальних рішень. Формування та надання такої інформації є головним завданням управлінського обліку, виникнення і розвиток якого пов’язані саме з потребами менеджменту та вирішення якого є функціональною передумовою.
На певному етапі економічного розвитку традиційний бухгалтерський облік (рахівництво) вже не задовольняє ускладнені потреби управління компанії.
З рештою, виник новий напрям діяльності облікових працівників, що являє собою “синтез” рахівництва, калькулювання, аналізу, прогнозування, економіко-математичних та інших методів, де бухгалтер став повноправним і шановним членом управлінської команди. Такий бухгалтер має вміти використовувати облікові дані для планування та контролю діяльності будь-якої компанії, інтерпретувати інформацію залежно від характеру та сутності управлінських рішень, що приймаються на її основі [31].
В кожній компанії успіх її бізнесу залежить від ефективного використання в процесі надання послуг наявних ресурсів. Відтак, успішна діяльність компанії залежить від успіху у трьох складових:
1) в операційній,
2) фінансовій,
3) інвестиційній діяльності.
Для узгодження цих видів діяльності і існує специфічна функція управління. Управління забезпечує планування, прогнозування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання діяльності.
Планування охоплює встановлення мети діяльності, визначення необхідних ресурсів і шляхів досягнення мети.
Досягнення будь-якої мети можливе тільки в разі плідної праці колективу. Тому необхідно організувати діяльність персоналу, узгодити його зусилля та врахувавши інтереси людей, заохотити їх. Контроль забезпечує порівняння досягнутих результатів із запланованими. В разі виявлення значних розбіжностей здійснюють регулювання, тобто вносять відповідні корективи в організацію або плани - залежно від причин відхилень.
Для нормального виконання розглянутих функцій управління необхідна інформація. Таку інформацію має надавати, насамперед, система бухгалтерського обліку, яка виявляє і систематизує дані про діяльність компаній. Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечує потреби управління в інформації, називають управлінським обліком. Бухгалтер відіграє важливу роль на всіх етапах управління. В процесі планування діяльності бухгалтер бере участь в складанні й узгодженні бюджетів, розробленні стандартів витрат, надає інформацію про минулі події й розраховує можливі наслідки майбутніх подій. Роль бухгалтера в процесі контролю полягає втому, що він здійснює зіставлення фактичних даних про діяльність з планами або бюджетами, розраховує, аналізує й інтерпретує відхилення. Для забезпечення прийняття рішень на різних стадіях та рівнях управління бухгалтер узагальнює, систематизує і надає необхідну інформацію, готує рекомендації щодо можливих наслідків обраного напряму дії [40].
Отже, функції, що їх виконує бухгалтер, який обслуговує керівників всередині компанії, значно ширші, ніж бухгалтера, який тільки реєструє господарські операції у системі рахунків методом подвійного запису. Тому, бухгалтера, котрий здійснює інформаційне забезпечення системи управління компанії, називають бухгалтером, аналітиком або управлінським бухгалтером. Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об’єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів компанії. Тобто управлінський облік є складовою процесу управління, він надає інформацію,важливу для:
визначення стратегії та планування майбутніх операцій компаній;
контролювання її поточної діяльності;
оптимізації використання ресурсів;
оцінки ефективності діяльності;
зниження рівня суб’єктивності в процесі прийняття рішень.
Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву у досягненні стратегічної мети Тому управлінський облік є необхідним для функціонування системи управлінського контролю. Управлінський контроль - це процес впливу керівництва на членів організацій з метою здійснення стратегії.Між фінансовим та управлінським обліком існує взаємозв’язок та відмінності.
Таблиця № 2.1*
- 1.1 Характеристика змісту, форми і алгоритму прийняття управлінських рішень
- 1.2. Сутність, різновиди та функції прогнозування при прийнятті управлінських рішень
- 1.3. Методи прогнозування в прийнятті управлінських рішень
- 2.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку в системі прогнозування та прийняття управлінських рішень
- Взаємозв’язок та відмінності між фінансовим та управлінським обліком
- 2.2. Методика ведення бухгалтерського обліку для прийняття управлінських рішень
- 2.3. Організація бухгалтерського обліку в системі прийняття та прогнозування управлінських рішень
- Приклади факторів витрат*
- Методи аналізу "Витрати-обсяг-прибуток"*
- 5. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень
- Критерії релевантності доходів і витрат*
- 3.1. Економічний аналіз як невід’ємна складова управління діяльністю підприємства
- 3.3. Аналіз ступеня обґрунтованості системи прийняття управлінських рішень
- Етапи в процесі планування управлінського рішення*
- Висновки
- Список використаних джерел