3.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації

Основу будь-якої ІС становить інформаційна база (уся сукупність інформації підприємства). Не вся інформаційна база є базою даних – тільки та її частка, яка певним чином організована на машинних носіях відповідних ЕОМ. Сьогодні на українських підприємствах найчастіше використовується не єдина управлінська база даних, а сукупність кількох баз (організаційно-економічна, технологічна, службова, інфраструктурна тощо). Для певності надалі йтиметься про організаційно-економічну базу (підсистему БД).

При розміщенні масивів в пам’яті ЕОМ виникає питання їх внутрішньої структуризації. В порядку зростання рівнів виокремлюють такі одиниці інформації: символ → поле → агрегат даних → запис → файл → база даних.

Символ – це елемент даних, який не має змісту і використовується для створення інших елементів даних. Поле – поєднання символів, яке приводить до утворення мінімального семантичного елемента масиву (наприклад, “Таб. номер робітника”). Агрегат даних – сукупність елементів, яка має самостійний зміст (наприклад, “Адреса”). Запис – це поіменована сукупність об’єднаних за змістом полів, яка має завершену характеристику об’єкта (наприклад, “№ , ПІБ, Таб. номер робітника , Адреса”). Файл – поіменована сукупність записів для об’єктів одного типу (напрклад, “ВИКЛАДАЧІ”). База даних – поіменована сукупність взаємозв’язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного використання багатьма співробітниками (наприклад, “ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА З НАПРЯМКУ МЕНЕДЖМЕНТ” ).

За характером взаємозв’язку елементів усі структури даних можна поділити на лінійні та ієрархічні. В обох випадках можливі нелінійні зв’язки. В лінійних структурах усі елементи розміщені на одному рівні, в нелінійних – на кількох рівнях. До лінійних структур відносяться послідовні й рядкові структури, а також списки. До ієрархічних структур відносяться дерева, сітки, таблиці, а також комбінації з названих елементів.