logo
WinRAR archive / ІСвМ_КЛ Заплотинський

3.1. Суть, оцінка та особливості економічної інформації

Економічна інформація (ЕІ) – це один з найбільш масових різновидів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. Основу ЕІ складають економічні дані – сукупність повідомлень про реальні економічні події та факти [4,10]. Слід відмітити, що економічні дані стають інформацією, якщо їх споживач розв’язує певну задачу управління [9].

ЕІ розглядається в прагматичному, семантичному і синтаксичному аспектах. Прагматичний аспект пов’язаний з цінністю (корисністю) економічної інформації. Семантичний аспект забезпечує вивчення змістовного навантаження інформації, визначення зв’язку між її складовими.Синтаксичний аспект дає змогу встановити параметри інформаційних потоків, способи кодування інформації, її носії.

Згідно з вищенаведеними аспектами (формами) адекватності інформації існують й методи її вимірювання. Термінологічно говорять про кількість інформації та розміри даних.

Прагматична міра – величина відносна і може бути оцінена приростом економічного ефекту від функціонування управлінської системи за допомогою виразу

Іkb(Y) = P(Y/b) – P(Y) . (3.1)

В (3.1) Іkb(Y) – цінність інформаційного повідомленняbдля системи управлінняY,P(Y) – апріорний очікуваний економічний ефект функціонування управлінської системи,P(Y/b) – очікуваний економічний ефект функціонування системи за умови, що для управління буде використано інформацію, яка міститься в повідомленніb.Чим Іkb(Y) більше, тим прагматичність інформації вище.

В загальному випадку семантичність інформації безпосередньо виміряти неможливо. З непрямих методів оцінки змістовності інформації найчастіше застосовується тезаурусна міра за Ю.І. Шнейдером. Тезаурус можна тлумачити як сукупність відомостей, які має користувач ІС. Залежно від змістовності інформації Siі тезаурусом користувачаSkзмінюється кількість семантичної інформаціїІс, яку сприймає користувач і яку він вносить далі до свого тезаурусу. ПриSk → 0 користувач інформацію не розуміє і не сприймає, приSk → ∞ користувач усе знає і розуміє, тому інформація йому не потрібна. В обох випадках Іс ≈ 0. Максимального значенняІснабуває при погодженніSiзSk, коли інформація зрозуміла і несе користувачеві невідомі йому раніше відомості (відомості, що відсутні в тезаурусі). Недоліком такого підходу є суб’єктивність кількісної оцінки семантики, оскільки одне й теж повідомлення компетентним і починаючим користувачем сприймається по різному.

В спрощеному вигляді синтаксична міра інформації співвідноситься з розміром даних (наприклад, байт, кбайт, мбайт, гбайт). Нагадаємо, що 1 кбайт – це 210байт, 1 мбайт – 220байт, 1 гбайт – це 230байт і т.д.

Для більш коректного визначення кількості інформації застосовується ентропійний підхід. Нагадаємо, що під ентропією розуміють міру невизначеності стану системи. Так, за формулою Шеннона, коли всі стани N системиa рівноймовірні, її ентропіяН(а)=logа N. Наприклад, в одному байті кількість станівN=256, система обчислення – двійкова, томуН(а)=log2 256= 8 одиниць інформації. Це співпадає з фізичним розміром байта.

Усі три форми адекватності інформації іноді виражають через ряд параметрів, які самі по собі можуть і не мати чітких кількісних значень, але у сукупності в змозі надати користувачу відомості про корисність та значимість. До таких параметрів відносяться: репрезентативність (правильність добору та формування даних); змістовність (відношення кількості семантичної інформації в повідомленні до повного розміру цього повідомлення); повнота, доступність, актуальність, точність та достовірність даних.

Оскільки економічна інформація є предметом автоматизованого оброблення, представляє інтерес виявити особливості цієї інформації, які треба враховувати при розробці та впровадженні АІС та АСУП. До таких особливостей відносяться:

фіксується на матеріальних носіях;