7.2. Організація робіт щодо створення та впровадження іс

Під час створення нових ІС проектні роботи та розподіл обов’язків виконуються залежно від умов договору, який узгоджується із Розробником та Замовником цієї системи.

Якщо створюється нова унікальна система або система, яка має бути органічно пов’язана з іншими ІС, що вже експлуатуються, то розробка починається “з нуля”. Це означає, що усі роботи виконуються у повному обсязі відповідно до діючих державних стандартів. Термін такої роботи може бути значним (до кількох років).

ІС може створюватися на основі готових типових програмних засобів, що орієнтовані на певну предметну область, або програмні засоби можуть просто вільно продаватися розробником. В такому разі роботи із упровадження системи доцільно виконати силами Замовника в одну стадію – введення в експлуатацію. Для визначення придатності складного ПЗ потрібна експертиза. Її проводять або спеціалісти організації, що купує ПЗ (стосовно повноти виконуємих функцій), або сторонні особи (як правило, фахівці з обчислювальної техніки). На підставі висновків експертів приймається рішення про закупівлю потрібного ПЗ, видається наказ про зміну технології роботи на окремих ділянках та визначаються відповідальні за впровадження нової технології.

Якщо готове ПЗ не тільки продається, а й прив’язується до особливостей підприємства, то починати треба з відповідного обстеження ділянки автоматизації фахівцями Замовника і Виконавця та внесення змін до робочої документації. Після цього за погодженням із Замовником систему можна вводити в експлуатацію.

Іноді на великих підприємствах, де є підрозділи, робота яких пов’язана з ОТ, створення ІС або внесення змін до діючої системи виконується силами власних фахівців за індивідуальними завданнями. Наказ про впровадження системи видається тільки після виконання проектних робіт в обсязі, достатньому для ефективного функціонування підприємства.

Слід зауважити, що після приняття рішення щодо необхідності розробки та впровадження ІС в управлінську діяльність, у будь-якого керівника виникає бажання успішної реалізації проекту при мінімальних витратах. Важливим чинником такого успіху є правильний вибір виконавця за варіантами зовнішня організація / власні сили. В загальному випадку можливі наступні випадки:

• повне впровадження проекту власними силами;

• реалізація проекту “під ключ” силами зовнішньої організації;

• залучення від зовнішньої організації керівників або консультантів;

- залучення від зовнішньої організації експертів або виконавців.

Основними варіантами є перші два, інші два – додаткові. З іноземного

досвіду випливає, що “оптимальне рішення” складається з одного основного та одного додаткового варіанту в залежності від обставин. Порівняльні характеристики основних варіантів наведені в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Варіант	Переваги	Недоліки
Орієнтація на власні сили	∙ меньші фінансові витрати ∙ знання бізнес-процесів ∙ незалежність від інших орга- нізацій	∙ потрібні висококфаліфіко- вані фахівці ∙ потрібне вміння управляти проектами
Залучення зовнішньої організації	∙ досвід управління проектами ∙ знання ПЗ, можливість “оп- тимізації” ІС ∙ новий погляд на задачі під- приємства	∙ великі фінансові витрати ∙ незнання особливостей підприємства ∙ ризик неякісної підтрим- ки ІС на етапі експлуатації

Останнє слово щодо вибору варіанта залишається за керівником підприємства, на якому планується впроваджувати ІС.